Еева-Лійса Маннер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еева-Лійса Маннер
Народилася 5 грудня 1921(1921-12-05)[1][2][…]
Гельсінкі, Фінляндія[4][5]
Померла 7 липня 1995(1995-07-07)[1][2][…] (73 роки)
Тампере, Фінляндія[4][2]
Країна  Фінляндія[2][6]
Діяльність мовознавиця, перекладачка, поетка, письменниця, драматургиня
Галузь поезія[7], театр[7] і переклад[7]
Знання мов фінська[1][7]
Нагороди
IMDb ID 0543095

Еева-Лійса Маннер (*5 грудня 1921, м. Гельсінкі — †7 липня 1995, м. Тампере, Фінляндія) — фінська письменниця, поетеса, перекладачка та літературний критик. Лідерка повоєнної хвилі модернізму, яка панувала у фінській літературі.

Творчість[ред. | ред. код]

Маннер почала друкувати поезії з 1944 (Mustaa ja punaista; «Чорне та Червоне»). Але справжня слава прийшла до неї 1956, коли вона видала чергову збірку поезій Tämä matka («Ця подорож»). Критика оголосила Маннер найвпливовішим поетом-модерністом у післявоєнній Фінляндії. Багато в чому це пов'язано із її гострою поставою у питанні «східних територій», зокрема окупованого СРСР міста Виборг. Те, що не могли сказати післявоєнній фінські політики, могла сказати Маннер — у віршах і публічно, прямим текстом.

У 21 ст., вже пілся смерті поетеси, спостерігається новий сплеск цікавості до її творчості, особливо серед студентської молоді.

Всього у Маннер понад 15 поетичних збірок, сценаріїв для театру та радіо, новел та короткої прози. Вона перекладала переважно класику: Шекспіра, Гессе, Кафку. У свою чергу саму Маннер багато й охоче перекладають у Європі. Кілька українських перекладів існує в редакції Віталія Коротича, зроблені до спецвипуску журналу "Всесвіт" ще 1973 року.

Збірки поезій[ред. | ред. код]

  • Mustaa ja punaista (1944)
  • Kuin tuuli ja pilvi (1949)
  • Tämä matka (1956)
  • Orfiset laulut (1960)
  • Niin vaihtuivat vuoden ajat (1964)
  • Kirjoitettu kivi (1966)
  • Fahrenheit 121 (1968)
  • Jos suru savuaisi. Elokuun runot ja muitakin. (1968) (1980)
  • Kamala kissa ja Katinperän lorut (1985)
  • Hevonen minun veljeni. Hevosrunot 1956—1976. (1988)
  • Kirkas, hämärä, kirkas. Kootut runot. Toim. Tuula Hökkä. (1999)

Українські переклади[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]