Езана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Езана
Ezana.jpg
Країна Аксумське царство
Діяльність політик
Посада King of Axumd
Батько Усана I

Езана (* ዒዛና, д/н — 356) — цар Аксуму, Саби, Хим'яру, Зу Райдана в 333356 роках. Ефіопська православна церква вважає його разом з його братом Сезаной святими, їх день святкується 1 жовтня.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син царя Усани та Софії. Близько 325 року оголошенено співцарем батька. Успадкував трон 333 року. деякий час регентом була його мати. Виховувався християнином з Єгипету Фрументієм. Спочатку був поганином, але між 141 та 346 роками хрестився.

Езана призначив Фрументія очільником Аксумітської церкви. Зберігся лист римського імператора Констанція II адресовантй Езану і його братові Сезане, де римлянин вимагав відправити Фрументія до Олександрії для перевірки його доктринальних помилок. Езана відмовився задовольнити цю вимогу або проігнорував її.

Сприяв розвитку літератури мовою гєез, проводиться реформа писемності — встановлюється позначення голосних. З ім'ям Езани зв'язується зведення в Аксуме першого храму Святої Марії Сіонської.

Проводилась успішна зовнішня політика, внаслідок чого вдалося розширити владу на узбережжі Південної Аравії і знову підпорядкували царства Геез і Мерое, а також племена беджа. Дві написи мовою гєез були знайдені в Мерое, які вважаються доказом проведення військової кампанії в IV столітті. Одні дослідники тлумачать ці написи як доказ знищення аксумітами царства Куш, інші відзначають, що археологічні свідчення вказують на економічний і політичний занепад в Мерое близько 300 року. Втім можливо походи Езани свідчать про придушення потужного повстання кушитів. Саме на честь перемоги над ворог в місці злиття річко Нілу і Атбари звів стелу.

Зберігав під владою Сабею на Аравійському півострові. Йомовірно царства Хим'яр і Зу Райдан визнали зверхність Аксуму. Посольства дозволили йому звільнити ув'язненого єпископа в Персії.

На деяких його монетах вмкарбованодевіз грецькою мовою «TOYTOAPECHTHXWPA» («Нехай це догодить народу»). Низка викарбуваних монет з його ім'ям було виявлено наприкінці 1990-х років на археологічних розкопках в Індії, вказуючи на наявність торговельних зв'язків з цією країною . Характерною рисою монет є перехід від поганського мотиву з сонцем і місяцем до малюнка із зображенням хреста. Також Езані приписується зведення споруди та обеліски.

Помер близько 356 року. Йому спадкував син Мехадей.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Sergew Hable Sellassie. Ancient and Medieval Ethiopian History to 1270 (Addis Ababa: United Printers, 1972).
  • Yuri M. Kobishchanov. Axum (Joseph W. Michels, editor; Lorraine T. Kapitanoff, translator). University Park, Pennsylvania: University of Pennsylvania, 1979. ISBN 0-271-00531-9
  • African Zion, the Sacred Art of Ethiopia, (New Haven: Yale University Press, 1993).
  • Paul B. Henze (trad. Robert Wiren), Histoire de l'Éthiopie : L'œuvre du temps [« Layers of Time. A History of Ethiopia »], Paris, Moulin du Pont, 2004 (1re éd. 2000), 383 p.