Ейзенштейн Сергій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сергій Михайлович Ейзенштейн
Сергей Михайлович Эйзенштейн
Фото
Ім'я при народженні: Сергій Михайлович Ейзенштейн
Дата народження: 10 (22) січня 1898(1898-01-22)
Місце народження: Рига, Ліфляндська губернія, Російська імперія
Дата смерті: 11 лютого 1948(1948-02-11) (50 років)
Місце смерті: Москва, СРСР
Громадянство: СРСР
Професія: кінорежисер, сценарист
Кар'єра: 19241945
Нагороди: Сталінська премія Сталінська премія Орден Леніна
IMDb: ID 0001178

Сергі́й Миха́йлович Ейзенште́йн (*10 (22) січня 1898(18980122), Рига — †11 лютого 1948, Москва) — радянський режисер, сценарист, теоретик кіно і педагог.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 10 (22) січня 1898 року в родині інженера та архітектора, з 1917 року дійсного статського радника Михайла Осиповича Ейзенштейна (1867–1921) і Юлії Іванівни Ейзенштейн (в дівоцтві Конецька). Ейзенштейн отримав добре виховання, з дитинства вивчав три іноземні мови. У 1912 році батьки розлучаються, і хлопчик залишається з батьком. Закінчив Ризьке реальне училище, навчався в Петроградському інституті цивільних інженерів. Навесні 1918 року Ейзенштейн вступає добровольцем до Червоної армії.

У 1920 році Ейзенштейна направляють в Академію Генерального штабу, де він навчається на східному відділенні (японська мова). Ейзенштейн поступає художником у Перший робочий театр Пролеткульта. У 19211922 роках навчався у Державних вищих режисерських майстернях (ГВИРМ) під керівництвом Всеволода Мейєрхольда. Був режисером театру Пролеткульта («Мексиканец», «Слышишь, Москва», «Противогазы», «Мудрец»), викладав різні дисципліни. Ейзенштейн тісно співпрацює з групою Володимира Маяковського, у його журналі «ЛЕФ» в 1923 році публікує свій творчий маніфест «Монтаж атракціонів».

У 1924 році Ейзенштейн знімає повнометражний фільм «Стачка» (Страйк), який отримує в 1925 році на Міжнародній виставці сучасних декоративних і промислових мистецтв у Парижі срібну медаль.

Комісія Президії ЦВК СРСР доручає Ейзенштейну постановку епопеї «1905 рік» про події 1905–1907 років. У зв'язку зі стислими термінами Ейзенштейн скорочує задум до епізоду повстання моряків на броненосці «Князь Потьомкін Таврійський». Коли через два десятиліття Ейзенштейн знімав фільм в Одесі, він сконцентрував на Потьомкінських сходах те, що відбувалося в різних частинах міста. Хоч картина не зовсім конкретно відібражає дійсні історичні факти Ейзенштейн створив узагальнену картину тупого насильства і безнадійного людського відчаю. Ось як переказував цю сцену письменник літературознавець Віктор Шкловський (переклад з російської):

« Дитина зовсім маленька, років восьми. Її доля на сходах така: вона з матір'ю вдивлялася в далекий броненосець, і раптом прийшли солдати-карателі, побігли люди, люди почали ховатися за каменями уступів, бігти по сходинках.  »

Картину показали 24 грудня 1925 року у Большому театрі на урочистому засіданні на честь 20-річчя революції 1905 року. У 1952 році у списку десяти найкращих фільмів усіх часів і народів, складеному 58 кінорежисерами Європи й Америки за пропозицією Бельгійської синематеки «Броненосець „Потьомкін“» посів перше місце.

Дитяче фото Сергія Михайловича Ейзенштейна з батьками


За кордоном[ред.ред. код]

У 1929 році Ейзенштейн відправляється у відрядження за кордон з метою вивчення західного досвіду. Ейзенштейн виступав по берлінському радіо, читав лекції в Гамбурзі, Берліні, Лондоні та Кембриджському університеті, Антверпені, Амстердамі, зробив доповідь «Інтелектуальне кіно» в Брюссельському університеті.

У 1930 році він укладає контракт з кінокомпанією Paramount Pictures на екранізацію роману Теодора Драйзера «Американська трагедія». Разом з Айвором Монтеґ'ю та Григорієм Александровим за сприяння Драйзера починає роботу над сценарієм. Через місяць Paramaunt відмовляється від його сценарію.

За допомогою письменника Ептона Сінклера Ейзенштейн приступає до зйомок фільму «Хай живе Мексика!». Однак після того, як було відзнято 75 тисяч метрів, Сталін надіслав йому телеграму з пропозицією повернутися в СРСР.

Знову в СРСР[ред.ред. код]

Після повернення у 1932 році Ейзенштейн зайнявся науковою та педагогічною діяльністю, став завідувачем кафедри режисури Державного інституту кінематографії, у 1935 році отримав звання заслуженого діяча мистецтв РРФСР. Ейзенштейн пише статті, складає проект програми з теорії та практики режисури, на основі прочитаних лекцій починає збирати книгу «Режисура».

Навесні 1935 року Ейзенштейн почав працювати над сценарієм Олександра Ржешевського «Бежін луг» про Павліка Морозова. Однак у 1937 році з ідеологічних міркувань наказом по Головному управлінню кінематографії робота була припинена. В якості репресивних заходів режисер був відлучений від викладацької діяльності (відновлений після зйомок фільму «Олександр Невський»)

У 1938 році Ейзенштейн написав сценарій історико-патріотичного фільму «Олександр Невський». За фільм Ейзенштейн отримав орден Леніна, вчену ступінь доктора мистецтвознавства (без захисту дисертації) і Сталінську премію.

З 1941 по 1946 рік режисер знімав фільм «Іван Грозний». Зйомки почалися у Москві, а потім, після евакуації студії «Мосфільм» у 1942 році, були продовжені в Алма-Аті. Головну роль зіграв Микола Черкасов. Картина вийшла на екрани на початку 1945 року. За першу серію він одержав Сталінську премію, друга серія була заборонена і вийшла лише у 1958 році; зйомки третьої припинені. У роки війни брав участь у діяльності Єврейського антифашистського комітету.

Професор ВДІКу, автор фундаментальних робіт з теорії кіно.

Сергій Ейзенштейн помер від інфаркту в ніч з 10 на 11 лютого 1948 року, коли він працював над статтею «Кольорове кіно». Передостанній інфаркт стався з ним під час танцю на вечорі з кіноактрисою Вірою Марецькою.

Дружина С. М. Ейзенштейна — журналістка Пера Моісеївна Фогельман (літературний псевдонім Пера Аташева, 1900–1965)

Фільмографія[ред.ред. код]

Режисерські роботи[ред.ред. код]

  1. 1923 — Щоденник Глумова / Дневник Глумова
  2. 1924 — Страйк («Чортове гніздо», «Історія страйку») / Стачка («Чертово гнездо», «История стачки»)
  3. 1925 — Броненосець «Потьомкін» («1905 рік») / Броненосец «Потемкин»(«1905 год»)
  4. 1927 — Жовтень / Октябрь (назва задуму: Десять днів, які потрясли світ / Десять дней, которые потрясли мир)
  5. 1929 — Старе і нове («Генеральна лінія») /Старое и новое («Генеральная линия»)
  6. 1930 — Сентиментальний романс / Le Romance sentimentale
  7. 1931 — документальний фільм про Мексику «Землетрус в Оахаке»
  8. 1931 — незакінчений фільм «Хай живе Мексика!» / ¡Qué viva México!
  9. 19351937 — Бежин луг (знищена картина, відновлена в якості фотофільму Н. І. Клейманом і С. Й. Юткевичем)
  10. 1938 — Олександр Невський
  11. 1938 — Камасутра XX століття
  12. 1944 — Іван Грозний (1-а серія)/ Иван Грозный (1-ая серия)
  13. 1945 — Іван Грозний (2-а серія, розповідь друга — «Боярська змова»)/ Иван Грозный (2-ая серия, расказ второй — «Боярский заговор»)
  14. 1946 — Іван Грозний (незавершена 3-я серія)/ Иван Грозный (незавершенная 3-ая серия)

Сценарні роботи[ред.ред. код]

  1. 1924 — Страйк («Чортове гніздо», «Історія страйку») / Стачка («Чертово гнездо», «История стачки»)
  2. 1927 — Жовтень / Октябрь (назва задуму: Десять днів, які потрясли світ / Десять дней, которые потрясли мир)
  3. 1929 — Старе і нове («Генеральна лінія») /Старое и новое («Генеральная линия»)
  4. 19351937 — Бежин луг
  5. 1938 — Олександр Невський
  6. 1944 — Іван Грозний (1-а серія)/ Иван Грозный (1-ая серия)
  7. 1945 — Іван Грозний (2-а серія, розповідь друга — «Боярська змова»)/ Иван Грозный (2-ая серия, расказ второй — «Боярский заговор»)
  8. 1946 — Іван Грозний (незавершена 3-я серія)/ Иван Грозный (незавершонная 3-ая серия)

Твори (російською)[ред.ред. код]

  • Эйзенштейн С. Монтаж аттракционов: К постановке «На всякого мудреца довольно простоты» А. Н. Островского в московском Пролеткульте // Леф. 1923. № 3. С.70 — 75.
  • Эйзенштейн С. Два черепа Александра Македонского // Новый зритель. 1926. № 35. С.10.
  • Эйзенштейн С., Пудовкин Вс., Александров Г. Будущее звукового фильма: Заявка // Жизнь искусства. 1928. № 32. То же: Советский экран. 1928.
  • Эйзенштейн С. Нежданный стык // Жизнь искусства. 1926. № 34.
  • [Эйзенштейн С. М.] Иван Грозный [: Киносценарий]. М.: Госкиноиздат, 1944. — 192 с.
  • [Эйзенштейн С. М.] Как я стал режиссером. Рига: Госкиноиздат, 1946. — 340 с.:фотоилл.
  • Эйзенштейн С. М. Избранные статьи. М.: Искусство, 1956. — 456 с.
  • Эйзенштейн С. М. Динамический квадрат: Предложения в пользу новых пропорций экрана, выдвинутые в связи с вопросом о практической реализации «широкого» фильма // Вопросы киноискусства. М.: АН СССР, 1960. Выпуск 4. — 424 с.
  • Эйзенштейн \ Eisenstein. Рисунки / Dessins / Drawings. М.: Искусство, 1961. — 226 с.
  • Эйзенштейн С. М. Избранные произведения. В 6-и томах. М.: Искусство, 1964–1971.
  • Эйзенштейн С. Немчинов пост [: воспоминания о К.Малевиче] / Публ. И.Вакар // Новые рубежи: Одинцово, Московской обл. 1988. 28 января. № 12-13 (11051-11052)
  • Эйзенштейн С. Чет — Нечет / Публ. Н.Клеймана // Восток — Запад. Исследования. Переводы. Публикации. М.: Наука, 1988. Вып.3. С.234—278.
  • То же в сб.: Великий и загадочный И-цзин [: антология]. Челябинск: Аркаим, 2004. С.401—412 (Серия «Антология тысячелетий») — ISBN 5-8029-0509-3
  • Эйзенштейн С., Александров Г. Базар похоти: Сценарий на 9 частей Тараса Немчинова [: трагикомедия о прифронтовом доме терпимости в эпоху первой мировой войны, 1925] // НЛО. 1993 № 4. C.5 — 19.
  • Эйзенштейн С. Монтаж: Монтаж аттракционов; За кадром; Четвёртое измерените в кино; Монтаж 1938; Вертикальный монтаж; Вкладыш [: учебное издание] / Предисловие Р.Юренева. М.: ВГИК, 1998. — 193 с. — ISBN 5-87149-038-7
  • Эйзенштейн С. Мемуары / Составление, предисловие, комментарии Н. И. Клеймана. М.: Труд; Музей кино, 1997. Том 1. Wie sag' ich's meinem Kinde? — 432 с. («Живая классика») — ISBN 5-88244-009-2
  • Эйзенштейн С. Мемуары. М.: Труд; Музей кино, 1997. Т.2: Автобиография; Обезьянья логика; Истинные пути изобретания; Профили. — 544 с. («Живая классика») — ISBN 5-88244-010-6
  • Эйзенштейн С. Монтаж. М.: Эйзенштейн-центр; Музей кино, 2000. — 592 с. — ISBN 0235-8212
  • Эйзенштейн С. Метод. Том 1: Grundproblem. М.: Эйзенштейн-центр; Музей кино, 2002. — 495 с. — ISBN 0235-8212
  • Эйзенштейн С. Метод. Том 2: Тайны мастеров. М.: Эйзенштейн-центр; Музей кино, 2002. — 688 с. — ISBN 5-901631-02-1
  • Эйзенштейн С. Неравнодушная природа. Том 1: Чувство кино. М.: Эйзенштейн-центр, Музей кино, 2004. — 687 с — ISBN 5-901631-09-9
  • Эйзенштейн С. Неравнодушная природа. Том 2: О строении вещей / Сост. Н.Клеймана. М.: Эйзенштейн-центр; Музей кино, 2006. — 624 с — ISBN 5-901631-12-9
  • Эйзенштейн С. Психологические вопросы искусства [сб. статей] / Сост., ред., вступит. ст. Е.Басина. М.: Смысл, 2002. — 336 с — ISBN 5-89357-114-2

Посилання[ред.ред. код]