Ейктюрнір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ейктюрнір та Гейдрун (зображення 17 століття з ісландського манускрипту)

Ейктюрнір («з дубовими кінчиками ріг») — олень, який щипає листя дерева Лерад (за іншими джерелами Іггдрасілю), стоячи на даху Вальгалли. Волога з його рогів стікає в джерело Гверґельмір («киплячий казан»), що у Ніфльгеймі. Звідти бере початок річка, частина якої повертається в Асгард, а частина до світу людей, звідки повертаєтся у Гельгейм.[1]

Окрім Ейктюрніра на даху Вальгалли також стоїть коза Гейдрун, яка поїдає гілки дерева Лерад.

Етимологія[ред. | ред. код]

Назва Ейкюрнір, давньоскандинавською Eikþyrnir походить від двох слів: eik — дуб, велике дерево, та þorn — шипи, терен, ріг. [2]Одже, поєднання цих слів устворює слово Ейхдорн, що перекладається як терновий дуб або дубовидний ріг. В українському перекладі вживається як «з дубовими кінчиками рогів»[3] або «дуборогий».[4]

Промови Грімніра[ред. | ред. код]

У Старшій Едді сказано[4]:

Нормалізований текст Переклад В. Кривоноса
Eikþyrnir heitir hiörtr, Олень Ейктюрнір
er stendr á höllo Heriaföðrs стоïть на даху,
ok bítr af Læraðs limom; Лерадове листя скубе;
en af hans hornom роги роняють
drýpr i Hvergelmi, краплі у Хвергельм
þaðan eigo vötn öll vega: ріки такі напувають:

Далі йде перелік 36 річок, які наповнюють вологою роги Ейктюрніра.

Олень — священна тварина, зв'язана з світовим деревом зустрічається в інших міфологіях усього світу. Це відбувається не тільки тому, що олень поїдає листя, але й тому, що його роги нагадують гілки. Як вважає В. Петрухін, рогам Ейктюрніра приписували дубові кінчики ріг недаремно. Можливо, в германо-скандинавській давній міфології олень Ейкюрнір сам був світовим деревом, адже його роги дають початок усім світовим водам. В пізній ісландській «Пісні про Сонце», створеній вже з приходом християнства, але з язичницькими традиціями скальдичної поезії, сказано про сонячного оленя, ноги якого стояли на землі, а роги торкалися сонця.[5]

Олені мали чимале значення у германо-скандинавській міфології. Саме ця тварина уособлювала світ, віссю якого було світове дерево. Вершина Іггдрасілю сягала неба, а біля підніжжя стояли олені.[5]

Молодша Едда[ред. | ред. код]

У Молодшій Едді Сторрі Стурлусона також згадується Ейктюрнір. Високий, себто Одін, згадує його у Видіннях Гюльві («Про пиття ейнгеріїв»):

Тоді промовив Ганглері: «Так, чимало їм користі від такої кози! Чудовим повинно бути дерево, з якого вона щипає листя!»

Тоді мовив Високий: «Треба ще розповісти і про оленя Ейктюрніра. Він стоїть на Вальгаллі і об'їдає гілки того дерева, а з рогів його капає стільки вологи, що стікає вона вниз в потік Киплячий Котел, і беруть звідти початок річки: Сід, Від, Сьокін, Ейкін, Свьоль, Гуннтро, Фьйoрм, Фімбультуль, Гіпуль , Гьопуль, Гьомуль, Гейрвімуль. Вони протікають через поселення асів. Інші річки називаються: Тюн, Він, Тьолль, Хьолль, Град, Гуннтраін, Нют, Ньот, Ньонн, Хрьонн, Віна, Вегсвінн, Тьоднума»[3]

Ейктюрнір у поп-культурі[ред. | ред. код]

Назву Ейктюрнір носить гурт із Сполучених Штатів (Чикаго), що виконує прогресив фолк-метал.[6]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Огороднов, Леонид (2017-09-05). Скандинавская мифодрама. Обретение целостности (ru). Litres. ISBN 9785040238088. 
  2. Altnordisches Wörterbuch. homepage.uibk.ac.at. Процитовано 2018-03-30. 
  3. а б Stridmann, Tim. Видение Гюльви — Младшая Эдда — Тексты — Norroen Dyrd. norse.ulver.com (ru). Процитовано 2018-03-30. 
  4. а б Промови Грімніра / Пісні про богів / edda.in.ua. edda.in.ua (uk). Процитовано 2018-03-30. 
  5. а б Петрухин, Владимир (2017-09-05). Мифы древней Скандинавии (ru). Litres. ISBN 9785457519626. 
  6. Eikþyrnir - Encyclopaedia Metallum: The Metal Archives. www.metal-archives.com. Процитовано 2018-03-30.