Ейнар Герцшпрунг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Ейнар Герцшпрунг
Karl Schwarzschild and Ejnar Hertzsprung (1909).jpg
Народився 8 жовтня 1873(1873-10-08)
Фредеріксберг, Копенгаген, Данія
Помер 21 жовтня 1967(1967-10-21) (94 роки)
Роскіле, Данія
Місце проживання Данія, Російська імперія, Німеччина, Нідерланди, ПАР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Netherlands.svg Нідерланди
Flag of Denmark.svg Данія
Діяльність астроном, хімік, викладач університету
Галузь Астрофізика
Заклад Лейденський університет
Член Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Данська королівська академія наук
Відомий завдяки: Діаграма Герцшпрунга-Рассела
Нагороди медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1937)

Ейнар Герцшпрунг у Вікісховищі?

Ейнар Герцшпрунг (дан. Ejnar Hertzsprung; 8 жовтня 1873 — 21 жовтня 1967) — данський астроном, член Данської королівської АН. Найважливіші праці Герцшпрунга присвячені еволюції зір. Відкрив існування зір-гігантів і карликів. Побудував залежність зоряної величини від спектрального класу зір — діаграму Герцшпрунга-Рессела.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Фредеріксберзі (м.Копенгаген). 1898 року закінчив Копенгагенський політехнічний інститут за фахом інженер-хімік. До 1901 року працював хіміком у Петербурзі. Після нетривалого перебування в Лейпцігу, де під керівництвом В. Ф. Оствальда вивчав фотохімію, 1901 року повернувся до Данії і зайнявся астрономією. Протягом кількох років проводив фотографічні спостереження в обсерваторії Копенгагенського університету й обсерваторії Уранія в Копенгагені. 1909 року на запрошення Карла Шварцшильда почав працювати в Геттінгенському університеті й того ж року разом із ним перейшов до Потсдамської астрофізичної обсерваторії. У 1919—1944 працював в обсерваторії Лейденського університету (з 1935 — директор).

Перший спостерігач південої станції Лейденської обсерваторії, що була створена поблизу Йоханесбурга (ПАР)[1] .

З 1944 мешкав у Данії, працював у обсерваторії в Брорфельді.

Основні наукові роботи належать до астрофізики й зоряної астрономії. У 1905—1907 відкрив існування зір-гігантів і зір-карликів, показавши, що зорі з однаковою температурою можуть мати істотно різну світність. Вперше побудував діаграму залежності видимої зоряної величини від показника кольору для зір в скупченнях Стожари й Гіади; згодом, коли Генрі Рассел побудував аналогічну діаграму для всіх зір, відстані до яких тоді були відомі, вона отримала назву діаграма Герцшпрунга-Рассела. Ця діаграма стала наріжним каменем досліджень еволюції зір.

Герцшпрунг визначив власні рухи багатьох зір на ділянці скупчення Стожари з метою виділення членів скупчення. Вперше відзначив відмінності в зоряному населенні скупчень Стожари, Гіади і Ясла, які згодом були пояснені відмінністю у віці цих скупчень. Виконав величезну кількість вимірювань подвійних і змінних зір за їх фотографіями.

1911 довів, що Полярна зоря є цефеїдою.

1913 року визначив відстані до кількох цефеїд за їх паралаксами. Прокалібрував отримане Генрієтою Лівітт співвідношення між блиском і періодом для змінних зір у Малій Магеллановій Хмарі, довівши, що ці змінні є цефеїдами; визначив за допомогою цього співвідношення відстань до Малої Магелланової Хмари. Встановив залежність між періодом цефеїд і формою їх кривих блиску.

Відкрив два астероїди: 1702 Калахарі (1924) та 1627 Ivar (1929).

Визнання[ред.ред. код]

Член Нідерландської королівської АН і низки інших академій і наукових товариств.

Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1929), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1937), медаль ім. О. К. Ремера м. Копенгагена.

На честь астронома названо:

Виноски[ред.ред. код]

  1. Leiden Southern Station (Hartebeespoort)
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]