Ейнар Герцшпрунг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ейнар Герцшпрунг
Народився 8 жовтня 1873(1873-10-08)
Фредеріксберг, Копенгаген, Данія
Помер 21 жовтня 1967(1967-10-21) (94 роки)
Роскіле, Данія
Місце проживання Данія, Російська імперія, Німеччина, Нідерланди, ПАР
Галузь наукових інтересів Астрофізика
Заклад Лейденський університет
Відомий завдяки: Діаграма Герцшпрунга-Рассела
Нагороди медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1937)

Ейнар Герцшпрунг (дан. Ejnar Hertzsprung; 8 жовтня 187321 жовтня 1967) — данський астроном, член Данської королівської АН.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Фредеріксберзі (м.Копенгаген). 1898 року закінчив Копенгагенський політехнічний інститут за фахом інженер-хімік. До 1901 року працював хіміком у Петербурзі. Після нетривалого перебування в Лейпцігу, де під керівництвом В.Ф.Оствальда вивчав фотохімію, 1901 року повернувся до Данії і зайнявся астрономією. Протягом кількох років проводив фотографічні спостереження в обсерваторії Копенгагенського університету і обсерваторії Уранія в Копенгагені. 1909 року на запрошення Карла Шварцшильда почав працювати в Геттінгенському університеті і того ж року разом із ним перейшов до Потсдамської астрофізичної обсерваторії. У 1919-1944 працював в обсерваторії Лейденського університету (з 1935 — директор).

Перший спостерігач південої станції Лейденської обсерваторії, що була створена поблизу Йоханесбурга (ПАР) [1] .

З 1944 мешкав у Данії, працював у обсерваторії в Брорфельді.

Основні наукові роботи належать до астрофізики і зоряної астрономії. У 1905-1907 відкрив існування зірок-гігантів і зірок-карликів, показавши, що зірки з однаковою температурою можуть мати істотно різну світність. Вперше побудував діаграму залежності видимої зоряної величини від показника кольору для зірок в скупченнях Стожари і Гіади; згодом, коли Генрі Рассел побудував аналогічну діаграму для всіх зірок, відстані до яких тоді були відомі, вона отримала назву діаграма Герцшпрунга-Рассела. Ця діаграма стала наріжним каменем досліджень еволюції зір.

Герцшпрунг визначив власні рухи багатьох зірок в області скупчення Стожари з метою виділення членів скупчення. Вперше відзначив відмінності в зоряному населенні скупчень Стожари, Гіади і Ясла, які згодом були пояснені відмінністю у віці цих скупчень. Виконав величезну кількість вимірювань подвійних і змінних зір за їх фотографіями.

1911 довів, що Полярна зірка є цефеїдою.

1913 року визначив відстані до кількох цефеїд за їх паралаксами. Прокалібрував отримане Генрієтою Лівітт співвідношення між блиском і періодом для змінних зірок в Малій Магеллановій Хмарі, довівши, що ці змінні є цефеїдами; визначив за допомогою цього співвідношення відстань до Малої Магелланової Хмари. Встановив залежність між періодом цефеїд і формою їх кривих блиску.

Відкрив два астероїди: 1702 Калахарі (1924) та 1627 Ivar (1929).

Визнання[ред.ред. код]

Член Нідерландської королівської АН і низки інших академій і наукових товариств.

Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1929), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1937), медаль ім. О.К.Ремера м.Копенгагена.

На честь астронома названо:

Виноски[ред.ред. код]

  1. Leiden Southern Station (Hartebeespoort)
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3

Посилання[ред.ред. код]