Ейнар Герцшпрунг
| Ейнар Герцшпрунг | |
|---|---|
| дан. Ejnar Hertzsprung | |
.jpg) | |
| Народився |
8 жовтня 1873 Фредеріксберґ, Столичний регіон, Данія |
| Помер |
21 жовтня 1967 (94 роки) Роскілле, Зеландія, Данія |
| Місце проживання | Данія, Російська імперія, Німеччина, Нідерланди, ПАР |
| Країна |
 Нідерланди ДаніяКоролівство Данія |
| Діяльність | астроном, хімік, викладач університету |
| Галузь | Астрофізика |
| Заклад | Лейденський університет |
| Вчителі | Albertus Antonie Nijlandd і Hans Emil Laud[1] |
| Аспіранти, докторанти |
Віллем Якоб Лейтен[2] Джерард Койпер[3] Pieter Oosterhoffd[4] Hendrik van Gentd[5] Aernout de Sitterd[6] Adriaan Wesselinkd[7] Lukas Plautd[8] Jacobus Gijsbertus Ferwerdad[1] Willem Christiaan Martind[1] |
| Членство |
Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Данська королівська академія наук Нідерландська королівська академія наук |
| Відомий завдяки: | Діаграма Герцшпрунга-Рассела |
| Нагороди | медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1937) |
 Ейнар Герцшпрунг у Вікісховищі | |
Е́йнар Ге́рцшпрунг (дан. Ejnar Hertzsprung; 8 жовтня 1873 — 21 жовтня 1967) — данський астроном, член Данської королівської АН. Найважливіші праці Герцшпрунга присвячені еволюції зір. Відкрив існування зір-гігантів і карликів. Визначив залежність зоряної величини від спектрального класу зір і був одним з авторів діаграми Герцшпрунга — Рассела, яка це унаочнює.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у Фредеріксберзі (комуна міста Копенгаген). 1898 року закінчив Копенгагенський політехнічний інститут за фахом інженер-хімік. До 1901 року працював хіміком у Петербурзі. Після нетривалого перебування в Лейпцизі, де під керівництвом В. Ф. Оствальда вивчав фотохімію, 1901 року повернувся в Данії і взявся до астрономії. Протягом кількох років проводив фотографічні спостереження в обсерваторії Копенгагенського університету й обсерваторії Уранія в Копенгагені. 1909 року на запрошення Карла Шварцшильда почав працювати в Геттінгенському університеті і того самого року разом з ним перейшов у Потсдамську астрофізичну обсерваторію. У 1919—1944 працював в обсерваторії Лейденського університету (від 1935 — директор).
Перший спостерігач південної станції Лейденської обсерваторії, створеної поблизу Йоганнесбурга (ПАР)[9] .
Від 1944 жив у Данії, працював в обсерваторії в Брорфельді.
Основні наукові роботи належать до галузей астрофізики й зоряної астрономії. У 1905—1907 рр. відкрив існування зір-гігантів і зір-карликів, показавши, що зорі з однаковою температурою можуть мати істотно різну світність. Уперше побудував діаграму залежності видимої зоряної величини від показника кольору для зір у скупченнях Стожари й Гіади; згодом, коли Генрі Расселл побудував аналогічну діаграму для всіх зір, відстані до яких тоді були відомі, вона отримала назву діаграма Герцшпрунга — Расселла. Ця діаграма стала наріжним каменем досліджень еволюції зір.
Герцшпрунг визначив власні рухи багатьох зір у скупченні Стожари з метою виділення членів скупчення. Уперше відзначив відмінності в зоряному населенні скупчень Стожари, Гіади і Ясла, які згодом були пояснені відмінністю у віці цих скупчень. Виконав величезну кількість вимірювань подвійних і змінних зір за їхніми фотографіями.
1911 р. довів, що Полярна зоря є цефеїдою.
1913 р. визначив відстані до кількох цефеїд за їхніми паралаксами. Прокалібрував отримане Генрієтою Лівітт співвідношення між блиском і періодом для змінних зір у Малій Магеллановій Хмарі, довівши, що ці змінні є цефеїдами; визначив за допомогою цього співвідношення відстань до Малої Магелланової Хмари. Установив залежність між періодом цефеїд і формою їхніх кривих блиску.
Відкрив два астероїди: 1702 Калахарі (1924) і 1627 Ivar (1929).
Його жінка Генріетта (1881–1956) була дочкою нідерландського астронома Якобуса Каптейна. Помер Герцшпрунг у Роскілле в 1967 р.
Астероїд 1693 Герцшпрунг названо на його честь.[10]
Визнання[ред. | ред. код]
- Нагороди і почесті
Член Нідерландської королівської АН і низки інших академій і наукових товариств.
Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1929), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1937), медаль ім. О. К. Ремера м. Копенгагена.
- Названо на його честь
- кратер на зворотному боці Місяця;
- астероїд 1693 Герцшпрунг[11].
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Leiden Southern Station (Hartebeespoort)[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Schmadel, Lutz D. (2003). (1693) Hertzsprung. Dictionary of Minor Planet Names – (1693) Hertzsprung. Springer Berlin Heidelberg. с. 135. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_1694. ISBN 978-3-540-29925-7.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Герцшпрунґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Біографія Ейнара Герцшпрунга на Астронет [Архівовано 24 грудня 2010 у Wayback Machine.]
|
- Народились 8 жовтня
- Народились 1873
- Уродженці Фредеріксберга
- Померли 21 жовтня
- Померли 1967
- Померли в Роскілле
- Данські хіміки
- Данські астрономи
- Викладачі Лейденського університету
- Науковці, на честь яких названо астероїд
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці
- Члени Шведської королівської академії наук
- Відкривачі астероїдів
- Відкривачі астрономічних об'єктів
- Нагороджені золотою медаллю Королівського астрономічного товариства
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Данської королівської академії наук