Національний парк Ейн-Геді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний парк Ейн-Геді
 
Категорія МСОПII (Національний парк)
Оазис Ейн-Геді

Оазис Ейн-Геді
31°27′00″ пн. ш. 35°23′00″ сх. д. / 31.45000° пн. ш. 35.38333° сх. д. / 31.45000; 35.38333Координати: 31°27′00″ пн. ш. 35°23′00″ сх. д. / 31.45000° пн. ш. 35.38333° сх. д. / 31.45000; 35.38333
Розташування: Ізраїль
Найближче місто: Ейн-Геді
Заснований: 1972
Веб-сторінка: Офіційний сайт
Національний парк Ейн-Геді. Карта розташування: Ізраїль
Національний парк Ейн-Геді
Національний парк Ейн-Геді
Дата створення: 1972
Дата ануляції: 1972

CMNS: Національний парк Ейн-Геді на Вікісховищі

Національний парк Ейн-Геді або Енгеді (івр. עֵין גֶּדִי‎ — «джерело козеняти») — оазис в Ізраїлі, розташований на узбережжі Мертвого моря біля фортеці Массада та печер Кумран. Оазис відомий своїми печерами, прісними джерелами та різноманіттям флори і фауни.

Перша згадка[ред.ред. код]

Ейн-Геді кілька разів згаданий в Біблії, наприклад в «Пісні Пісень» (1:14). Також, за єврейською традиційною легендою, Давид переховувався тут від Саула (Книга Самуїла, 1:24:1).

Парк[ред.ред. код]

Однойменний національний парк заснований у 1972 році, один найважливіших резервів дикої природи країни. Парк розташований в Юдейській пустелі на узбережжі Мертвого моря, на східному кордоні Західного берегу річки Йордан на території, що контролюється Ізраїлем, і займає територію 25 км². Висота над рівнем моря у парку коливається від 418 м нижче за рівень моря на узбережжі Мертвого моря до 200 м над рівнем моря на плато Юдеї.

Національний парк містить джерела Нахаль-Давид (Джерело Давида) і Нахаль-Аругот (Джерело Аругота), а води джерел Ейн-Геді і Шуламіт протікають крізь нього. Разом ці джерела дають близько 3 млн м³ води на рік. Більша частина води використовується для сільського господарства або розливається у пляшки для споживання.

Флора та фауна[ред.ред. код]

Парк є притулком для багатьох видів рослин, птахів і тварин. Рослинність включає трави та дерева з тропічних, пустельних, середземноморського і степових регіонів, це содомові яблуні (Calotropis procera), акація, справжній зизифус (Ziziphus zizyphus) і тополя. Місцеві види доповнюються ща понад 200 міграційними видами. Серед ссавців відносно численні нубійські козли і дамани.

Туризм[ред.ред. код]

Крім природи, парк відомий руїнами синагоги візантійського періоду, що розташована на його території.

Однією з проблем парку є постійних ризик пожеж, так улітку 2005 року майже дві третини площі оазису вигоріло, ймовірно в результаті того, що турист кинув на землю не загашену цигарку.

Кібуц[ред.ред. код]

Зараз за кілометр від оазису розташований кібуц — Ейн-Геді, — заснований в 1956 році. Це популярне туристичне місце, де завдяки великій кількості води також вирощується велика кількість сільськогосподарської продукції. До заснування кібуца цей район не мав постійного поселення понад 500 років.