Ейстейн I Магнусон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ейстейн I Магнусон
Oeystein.jpg
Народився 1088[1]
Норвегія
Помер 29 серпня 1123
Hustad[d], Fræna[d], Мере-ог-Ромсдал, Норвегія
Поховання Нідароський собор
Громадянство
(підданство)		 Норвегія
Титул король
Посада Король Норвегії
Конфесія християнство
Рід Hardrada dynasty[d]
Батько Магнус III
Брати, сестри  • Tora Magnusdatter[d], Сігурд I Хрестоносець, Гаральд IV і Olav Magnusson of Norway[d]
У шлюбі з Ingebjørg Guttormsdatter[d]

Е́йстейн I Магнусон (1088 — 1123) — король Норвегії з 1103 до 1123 року. Походив із династії Інглінгів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Магнуса III, короля Норвегії, та Маргарет з шведської династії Стенкілів. Про молоді роки його мало відомостей. напевне разом з батьком брав участь у військових та державних заходах. Після смерті Магнуса III було запроваджено співволодарювання його синів Ейстейна, Сігурда та Олафа. Втім у 1115 році Олаф Магнусон помер ще малим. після цього Ейстейн I володарював разом із своїм братом Сігурдом I. Стосунки між ними у цей час залишалися напруженими.

У 1107—1110 роках, на час участі Сігурда I у хрестовому поході, Ейстейн I був фактично одноосібним володарем Норвегії. Він не проводив спочатку агресивної зовнішньої політики. займаючись розбудовою королівства. Ним було засновані монастирі Мункелів у м.Берген, побудовано багато церков. За цей час Норвегія вступила в період економічного та культурного прогресу. Побудовано значний порт в Агденесі неподалік Тронхейму. Особливу увагу Ейстейн приділяв розвитку міста Берген, який перетворився на важливий порту Північному морі.

Було створено сильне та стабільне королівство. Влада короля Норвегії стало міцною з опорою на церковну організацію. Спираючись на це Ейнстейн захопив у Швеції важливу область Емтланд.

Помер Ейстейн 29 серпня 1123 року.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Інгеборг, донька Гутторм, впливового норвезького аристократа. Діти:

  • Марія

Джерела[ред. | ред. код]

  • Sagas of the Norse Kings Publié par Read Books, 2008 ISBN 1-4437-3824-7. Livre XIII " The sons of Magnus " p. 276-319.
  • Claus Krag. «Øystein I Magnusson» I: Norsk biografisk leksikon, 2. utg. Bd 10. 2005
Гаральд I (870—933) • Ейрік I (933—935) • Гокон I (935—961) • Гаральд II (961—970) • Гаральд III (961—986) • Свен I (986?—995 (перший раз) • Олаф I (995—1000) • Свен I (1000—1014 (другий раз) • Олаф II (1015—1028) • Кнуд I (1028—1035) • Магнус I (1035—1047) • Гаральд III (1047—1066) • Олаф III (1066—1069) • Магнус II (1066—1069) • Олаф III (1069—1093) • Магнус III (1093—1103) • Ейстейн I (1103—1123) • Сігурд I (1103—1130) • Магнус IV (1130—1135) • Гаральд IV (1130—1136) • Сігурд II (1136—1155) • Інге I (1136—1161) • Ейстейн II (1142—1157) • Гокон II (1157—1162) • Магнус V (1161—1184) • Ейстейн III (1176—1177) • Сверрір I (1177/1184—1202) • Йон I (1186 —1188) • Інге II (1196—1202) • Гокон III (1202—1204) • Гутторм I (1204  • Ерлінг I (1204—1207) • Інге III (1205—1217) • Пилип I (1207—1217) • Гокон IV (1217—1263) • Скуле Бардсон (1239—1240) • Магнус VI (1263—1280) • Ерік II (1280—1299) • Гокон V (1299—1319) • Магнус VII (1319—1355) • Гокон VI (1355—1380) • Олаф IV (1380—1387) • Маргарита I (1387—1389) • Ерік III (1389—1442) • Хрістофер I (1442—1448) • Карл I (1449—1450) • Кристіан I (1450—1481) • Ганс I (1483—1513) • Кристіан II (1513—1523) • Фредерік I (1523—1533) • Кристіан III (1534—1559) • Фредерік II (1559—1588) • Кристіан IV (1588—1648) • Фредерік III (1648—1670) • Кристіан V (1670—1699) • Фредерік IV (1699—1730) • Кристіан VI (1730—1746) • Фредерік V (1746—1766) • Кристіан VII (1766—1808) • Фредерік VI (1808—1814) • Кристіан VIII (1814) • Карл II (1814—1818) • Карл III Юхан (1818—1844) • Оскар I (1844—1859) • Карл IV (1859—1872) • Оскар II (1872—1905) • Гокон VII (1905—1957) • Олаф V (1957—1991) • Гаральд V (з 1991
  1. ↑ Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ейстейн_I_Магнусон&oldid=24353568