Ейсьосай Тьокі
| Ейсьосай Тьокі | ||||
|---|---|---|---|---|
| 栄松斎 長喜 | ||||
 | ||||
| «Новорічний парад красунь з «зелених будиночків» | ||||
| Народження | невідомо | |||
| Смерть | після 1800 | |||
| Національність | японець | |||
| Країна |
 Японія | |||
| Жанр | укійо-е | |||
| Діяльність | художник, митець | |||
| Вчитель | Торіяма Секіен | |||
| Роботи в колекції | Музей Прадо, Національний музей світових культурd[1], Бібліотека Конгресу, Рейксмузей, Бруклінський музей, Клівлендський музей мистецтв, San Diego Museum of Artd, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ackland Art Museumd[2] і Print Collectiond[3] | |||
| Автограф |
_and_Shik%C3%B4_hitsu_(right).jpg) | |||
|
| ||||
 Ейсьосай Тьокі у Вікісховищі | ||||
Ейсьосай Тьокі (яп. 栄松斎 長喜), також відомий як Момокава Чокі (нар. невідомо ― пом. після 1800) — японський художник періоду Едо, а також дизайнер ксилографічних гравюр у стилі укійо-е. Найбільш відомий картинами красивих струнких жінок (біджін-га), часто з атмосферним фоном.
Життєпис[ред. | ред. код]
Про походження і справжнє ім'я нічого невідомо. Був учнем художника Торіяма Секіена, а також висловлюється думка, що згодом став його названим сином.
Творчість і стиль[ред. | ред. код]
Розквіт творчості припадає на 1780-1800 роки.
Працював у форматі хасіра-е (вертикальна гравюра розміром 73х13 см) і обан (38,6×25,5 см). Поєднав стилі Торії Кійонага і Кітаґава Утамаро з додаванням деяких технік Судзукі Харунобу. Створював гравюри у жанрі бідзінга (зображення красунь) і якуся-е (портрети акторів). Останні чимось нагадують роботи Тосюсая Сяраку. Втім в жанрі бідзінга стилістично гравюри Тьокі відрізняються від тих, що робили інші художники. Вміло збудовані композиції, чудові колірні поєднання, створення особливої поетичної атмосфери в картині, вміння передати найтонші відтінки настрою і при цьому прагнення до ідеалу свідчать про індивідуальний стиль художника. Британський дослідник укійо-е Джек Хіллієр порівнює Ейсьосай Тьокі з Амедео Модільяні за несподівану і в той же час привабливу манеру спотворювати пропорції людського тіла.
Також відомий як пейзажист. Найвідомішими є його серії «Вісім видів на озеро Омі» і «Вісім видів скарбниці лояльних слуг». Створював малюнки в жанрі като-е («квіти і птахи»).
Пильну увагу приділяв фону: однотонний або виконаний в техніці кіра-е (використання слюдяного порошку, що додає срібне мерехтіння картині), але частіше реалістичний фон, як падаючий на парасольку красуні білий, пухнастий сніг («Дівчина з парасолькою і слуга»), або нічне небо з чарівними світлячками («Ловля світлячків»). При всьому достатку і різноманітності технічних прийомів і сюжетів художник створив мало справжніх шедеврів графіки, таких як «Гейша, яка поводиться як заміжня жінка» і «Схід сонця вранці Нового року».
Псевдоніми[ред. | ред. код]
Підписував більшість своїх робіт Чокі (長喜), Ейшусай (栄松斎) або Шико (子興). Роботи з підписом Чокі по стилю були схожі на творчість Торії Кійонага, а з підписом Шико — на творчість Кітаґави Утамаро.[4]
Джерела[ред. | ред. код]
- Nelly Delay, L'estampe japonaise, Éditions Hazan, 2004 (ISBN 2-85025-807-5)
- Hélène Bayou, Images du Monde Flottant — Peintures et estampes japonaises XVIIe — XVIIIe siècles, 2004 (ISBN 2-7118-4821-3)
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ейсьосай Тьокі |
- ↑ NMVW-collection website
- ↑ https://ackland.emuseum.com/people/10780/eishosai-choki/objects
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/235960
- ↑ Eishōsai Chōki - Wikipedia. en.wikipedia.org (англ.). Процитовано 19 січня 2023.