Ейхманс Федір Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ейхманс Федір Іванович
Eihmans Skaya.jpg
Народився 25 квітня 1897(1897-04-25)
Гольдингенський повіт[d], Курляндська губернія, Російська імперія
Помер 3 вересня 1938(1938-09-03) (41 рік)
Бутовський полігон, Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР
Поховання Бутовський полігон
Громадянство
(підданство)
Flag of Latvia.svg Латвія
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Rīgas politehniskais institūts[d]
Партія КПРС

Fyodor eichmans.jpg

Е́йхманс Фе́дір Іва́нович (лат. Teodors Eihmans; 1897(1897) — 3 вересня 1938) — співробітник ВЧК-ОГПУ-НКВД СРСР. Колишній латиський стрілець. Перший комендант Соловецького табору особливого призначення (СЛОН). Начальник УЛАГ ОГПУ в квітні-червні 1930 року, один з організаторів сталінських репресій.

Майор державної безпеки (9.12.1935).

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився на хуторі Юдупес Курляндської губернії (нині — Латвія), в сім'ї торговця. Освіта — вища: закінчив Ризький технічний університет, а потім — військове училище в Ризі.

У складі дивізії латиських стрільців брав участь у Першій світовій війні, після поранення навесні 1917 демобілізувався. Працював слюсарем на одному з петроградських заводів. У 1917 вступив в РСДРП. З 1918 — співробітник Петроградської ЧК.

У вересні 1920 року, з перенесенням військових дій Червоної армії в Середню Азію, Ейхманс призначається в особливий відділ Туркестанського фронту на посаду начальника активної частини, а потім — начальником Казалінського відділення ЧК. Учасник Громадянської війни в Туркестані, потім працював в ЧК Туркестану помічником Гліба Бокого. З 1922 року — начальник 2-го відділення Східного відділу ГПУ, який відповідав за боротьбу з контрреволюційною діяльністю на Середньої Азії і Середньому Сході.

Ставилося завдання «знищити феодальні пережитки», а насправді — зламати традиційний для мусульман і кочівників уклад життя. Ейхманс основним методом «радянізації» обрав масове захоплення заручників і їх вбивство при спробах населення не підкоритися більшовицькій адміністрації. Місця найбільш масових розстрілів, організованих Ф. І. Ейхмансом: Самарканд, Ургенч, Бухара, Хіва.

СЛОН, ГУЛАГ, ГУДБ[ред. | ред. код]

  • З 12.10.1923 — нач-к Управління Соловецького табору особливого призначення ОГПУ СРСР.
  • З 20.05.1929 — 1930 — нач-к 3-го відділення (курирувало СЛОН) Спецвідділу ОГПУ при РНК СРСР.
  • квітень-червень 1930 — нач-к Управління таборів ОГПУ СРСР.
  • 13.07.1930-1931 — нач-к Вайгацької експедиції ОГПУ (Пошуки руд корисних металів на о-ві Вайгач в Північному Льодовитому океані).
  • З 1931 — заст. нач-ка Спецвідділу ОГПУ.

В 1932-37 — заступник начальника 9-го відділу (начальником відділу був Гліб Бокий), начальник 3-го відділення 9-го відділу ГУДБ НКВС СРСР. Відділення з трьох чоловік вело шифрувальні роботи і керувало криптографією, організовувало шифрозв'язок із закордонними представництвами СРСР. Одночасно Ейхманс був заступником начальника спецвідділу.

22 липня 1937 заарештований в ході ліквідації старих кадрів у НКВС. Розстріляний 3 вересня 1938 року.

Посилання[ред. | ред. код]