Екваторіальний вілаєт
Екваторіальний вілаєт | ||
| ||
Прапор
| ||
| ||
Екваторіальний вілаєт — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії, що була утворена 1872 року за рішення єгипетського хедіва при погодженні з урядом Османської імперії. Припинило існування 1888 року внаслідок Махдійського повстання в Судані.
Історія[ред. | ред. код]
За часів правління Мухаммеда Алі в Єгипті розпочалося вторгнення військ до Судану, який було підкорено протягом 1820-х років. Цю справу завершив Ізмаїл Паша протягом 1850-1860-х років. У 1869 році почалося дослідження та підкорення екваторіальної частини. Завдяки європейським дослідникам та військовикам єгипетський хедив протягом 1871—1872 років встановив владу в цьому регіоні. За формальним погодженням з султанським урядом в Стамбулі було утворено окрему провінцію — вілаєт Хатт-і Юстува, тобто Екваторія.
Стало традицією, що посади валі обіймали європейці. При цьому з цього вілаєту відбувалося дослідження Великих африканських озер. Водночас здійснювався процес християнізації при зберіганні анімалістичних вірувань. Сюди майже не проник іслам. Спочатку адміністративним центром було містечко Ісмаілія, згодом Ладо. Найбільший внесок в розбудову вілаєту вніс Мехмед Емін-Паша, що був більш протурецькі налаштований. було підписано договори про протекторат над місцевими племенами, цим суттєво розширено межі вілаєту на територію сучасної Уганди. В цей час вілаєт стає значною мірою самостійним, було напряму визнано владу османського султана, встановлено контакти з Європою. Тут прокладаються шляхи, будуються школи та лікарні, ведеться розвідка корисних копалень, припиняється работоргівля. наявність значних покладів золота сприяє розвитку економіку. Налагоджується торгівля з Ефіопією, містами на узбережжі Східної Африки та сомалійськими султанатами.
У 1883 році розпочалося повстання Махді. Повстанці розгромили англо-єгипетські війська, зайняли Хартум, відрізавши Екваторіальну провінцію від Єгипту. У 1885 році адміністративний центр перенесено до селища Ваделай. Втім до 1886 року османсько-єгипетська влада зберігалася. Становище Емін-Паші погіршилося, колі на півдні, в Уганді, прийшов до влади король Мтеза, який оголосив війну християнам та білим. Водночас махдісти почали свій наступ на південь. В результаті до 1888 року вілаєт припинив своє існування. На цей момент скарбниця провінції мала грошей на 100 тис. британських фунтів.
Валі[ред. | ред. код]
- Бейкер Паша (1872—1873)
- Гордон Паша (1874—1877)
- Ібрагім Февзі-бей (1877—1878)
- Мехмед Емін-Паша (1878—1888)
Джерела[ред. | ред. код]
- Rudolf Kraft: Emin Pascha — ein deutscher Arzt als Gouverneur von Äquatoria. Turris, Darmstadt 1976.
- Đdris Bostan, "Orta Afrika'da Nüfuz Mücadelesi ve Osmanlı Đmparatorluğu (1893—1895), Belleten, Vol. 54, (Aug., 1990): 665—697
- Patricia Clough: Emin Pascha, Herr von Äquatoria. Ein exzentrischer deutscher Arzt und der Wettlauf um Afrika, aus dem Englischen von Peter Torberg; Deutsche Verlagsanstalt, München 2010 ISBN 978-3-421-04376