Екзотизми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Екзоти́зми (від грец. exōtikos — чужий, іноземний) — слова, запозичені до якоїсь мови з інших мов на позначення реалій життя іншого народу чи країни[1]: назви житла, страв, напоїв, явищ культури тощо. Наприклад, в українській мові це корида, тореро (з життя іспанців), кімоно, сакура (з життя японців). І навпаки, у багатьох мовах світу існують українські екзотизми: бандура, борщ, галушки, гопак, кобзар та ін.
Екзотизми найчастіше використовують у художній літературі, щоб надати твору певного колориту. Так, французький письменник П. Меріме у новелі «Кармен» активно вживає екзотизми, безпосередньо пов'язані з іспанським життям, адже дія твору відбувається саме в Іспанії: алькад, гаспачо, мантилья. У поемі «Кавказ» українського поета Т. Г. Шевченка вжито такі екзотизми, як чурек (прісний хліб кавказьких горців) і сакля (житло кавказьких горців).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Українська мова: короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / [уклад. : С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор]; за ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001. — 224 с.


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.