Економіка Вірменії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Економіка Вірменії
Elite Plaza Business Center at Night.jpg
Столиця Вірменії - Єреван
Валюта 1 вірменський драм (AMD) = 100 лум
Фінансовий рік календарний рік
Організації СНД, ОДКБ, Митний союз
Статистика
ВВП $25,32 млрд. (2015)
Ріст ВВП 3% (2015)
ВВП на душу населення $8,500 (2015)
ВВП за секторами сільське господарство 19,4%, промисловість 28,7%, послуги 51,9% (2015)
Інфляція (ІСЦ) 3,7% (2015)
Населення
поза межою бідності
32% (2013)
Робоча сила 1,56 млн. (2015)
Робоча сила
за секторами
сільське господарство 39%, промисловість 17%, послуги 44% (2011)
Безробіття 18,5% (2015)
Галузі виробництва обробка алмазів, металорізальні верстати, ковальсько-пресові машини, електродвигуни, трикотаж, панчішно-шкарпеткові вироби, взуття, шовкові тканини, хімікати, транспорт, інструменти, мікроелектроніка, ювелірні вироби, програмне забезпечення, харчова промисловість, коньяк, видобуток корисних копалин
Зовнішня діяльність
Експорт $1,626 млрд. (2015)
Експортні товари чавун, необроблена мідь, кольорові метали, золото, алмази, мінеральні продукти, продукти харчування, електрика
Партнери Росія Росія 15,2%
Flag of the People's Republic of China.svg Китайська Народна Республіка 11,1%
Німеччина Німеччина 9,8%
Ірак Ірак 8,8%
Грузія Грузія 7,8%
Канада Канада 7,6%
Болгарія Болгарія 5,3%
Іран Іран 5,3%(2015)
Імпорт $2,78 млрд. (2015)
Імпортні товари природний газ, нафа, тютюнові вироби, продукти харчування, діаманти, фармацевтичні препарати, автомобілі
Партнери Росія Росія 29,1%
Flag of the People's Republic of China.svg Китайська Народна Республіка 9,7%
Німеччина Німеччина 6,2%
Іран Іран 6,1%
Італія Італія 4,6%
Туреччина Туреччина 4,2% (2015)
Державні фінанси
Борг $8,554 млрд. (2015)
Доходи $2,471 млрд. (2015)
Витрати $2,957 млрд. (2015)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]

Вірменія — аграрно-промислова країна. Провідні галузі промисловості: машинобудування і металообробка, хімічна і нафтохімічна, кольорова металургія, виробництво будматеріалів, в тому числі на базі розробки родовищ різнокольорових туфів, перлітів, вапняків, граніту і мармуру. Крім того — харчосмакова, легка промисловість. Важливе значення мають плодівництво і виноградарство. Гол. тр-т: автомобільний, залізничний, трубопровідний, повітряний. Діють 10 місцевих літовищ, 3 міжнародних. Усі великі міста Вірменії сполучені повітряними трасами. Найбільший аеропорт — Звартноц — розташований на околицях Єревану.

Історія[ред.ред. код]

На початку ХХ століття Вірменія була аграрною країною, основу її економіки складали тваринництво й рослинництво. Промислове виробництво зводилося, г.ч., до розробки корисних копалин на невеликих рудниках і випуску коньяку. Індустріалізація почалася відразу після встановлення радянської влади, і Вірменія поступово перетворилася на сучасну аграрно-індустріальну країну. Розвивалися металообробка, машинобудування, хімічна, легка (текстильна й шкіряно-взуттєва), харчова (плодоовочева, винно-коньячна) промисловість, кольорова металургія, обробка дорогоцінного каміння, виробництво будівельних матеріалів. Промислова продукція прямувала в союзні республіки, звідки Вірменія отримувала сировину й електроенергію. Після розпаду СРСР більша частина промислових підприємств перестала функціонувати, оскільки вони були пов'язані з обслуговуванням військово-промислового комплексу колишнього Радянського Союзу. Порівняно з іншими закавказькими республіками колишнього СРСР економіка Вірменії була вразливішою через особливості її географічного положення і природно-ресурсну базу (відсутність виходу до моря, відсутність ресурсів нафти й газу, низька родючість ґрунтів). Нинішній стан та перспективи розвитку економіки Вірменії багато в чому залежать також від урегулювання карабаського конфлікту.

У структурі ВВП на кінець ХХ ст. переважав аграрний сектор (40 %), частка промисловості — 25 %, сектора послуг — 35 %. У сільському господарстві зайняті 55 % працюючих, в сфері послуг — 25 %, в промисловості — 20 %. Бл. 75 % валового національного продукту виготовляється в приватному секторі.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 3,4 млрд Темп зростання ВВП — 7,2 %. ВВП на душу населення — $892. Прямі закордонні інвестиції — $ 141 млн Імпорт (енергоносії — газ, нафта; тютюнові вироби, продовольство, необроблені діаманти, добрива, сільськогосподарська техніка) — $ 1,9 млрд (г.ч. Росія — 17,3 %; США — 10,7 %; Бельгія — 10,6 %; Іран — 9,8 %). Експорт — $ 685 млн (г.ч. Бельгія — 36,1 %; Іран — 14,7 %; Росія — 14,5 %; США — 7,0 %). Головні статті експорту — діаманти, машини і обладнання, мідна руда.

Промисловість[ред.ред. код]

В промисловому секторі завдяки залученню іноземних інвестицій протягом останніх років вдалося запустити ряд важливих об'єктів. Традиційно ведеться добування й обробка будівельних матеріалів: базальту, перліту, вапняку, пемзи, мармуру та інших. Виробляється цемент. На базі розробки міднорудних родовищ у Кафані, Каджарані, Агараці та Ахталі працює мідеплавильний комбінат в Алаверді. З місцевої сировини виробляються алюміній, молібден і золото. Здійснюється огранювання діамантів. Працює Ванадзорський хімічний комплекс, до складу якого входить 25 підприємств. Зростає виробництво винно-коньячних виробів. Працюють підприємства з випуску металорізальних верстатів, пресово-формувального обладнання, точних приладів, синтетичної ґуми, шин, пластмас, хімічного волокна, мінеральних добрив, електродвигунів, інструментів, мікроелектроніки, ювелірних виробів, шовкових тканин, трикотажу, панчішно-шкарпеткових виробів, програмного забезпечення.

Сільське господарство[ред.ред. код]

Під сільськогосподарські потреби відведено приблизно 45 % площі країни, причому обробляється лише 20 %. На пасовищні угіддя припадає 25 %. Великі масиви орних земель є тільки у трьох районах: на Араратській рівнині, де звичайно збирають два-три урожаї на рік, у долині річки Аракс і на рівнинах, прилеглих до озера Севан. Ґрунтова ерозія є серйозною перешкодою для розвитку землеробства. Основні сільськогосподарські культури — баштанні, картопля, пшениця, виноград, плодові, ефіроолійні, цукровий буряк, бавовна, тютюн, чай. Тваринництво спеціалізується на молочно-м'ясному скотарстві, у гірських районах розводять овець.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.