Економіка Угорщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Економіка Угорщини
Magyar Nemzeti Bank épülete, Szabadság tér és Hold utca sarok. - 2005, Budapest.jpg
Національний банк Угорщини
Валюта угорський форінт
Фінансовий рік календарний рік
Організації WTO, ЄС, НАТО
Статистика
ВВП $258,4 млрд. (2015)
Ріст ВВП 2,9% (2015)
ВВП на душу населення $26 200 (2015)
ВВП за секторами сільське господарство - 4,4%; промисловість - 30,9%; сфера послуг - 64,8% (2015)
Інфляція (ІСЦ) - 0,1% (2015)
Населення
поза межою бідності
14,9% (2015)
Індекс Джіні 30,6 (2013)
Робоча сила 4,446 млн. (2015)
Робоча сила
за секторами
сільське господарство - 7,1% промисловість - 29,7% послуги 63,2% (2014)
Безробіття 6,8 % (2015)
Галузі виробництва гірничодобувна промисловість, металургія, будівельні матеріали, оброблені харчові продукти, текстиль, хімікати (переважно фармацевтичні препарати), автотранспортні засоби
Зовнішня діяльність
Експорт $97,57 млрд. (2015)
Експортні товари техніка та обладнання 53,5%, інші промислові вироби 31,2%, харчові продукти 8,7%, сировина 3,4%, паливо та електроенергія 3,9% (2012)
Партнери Німеччина Німеччина 28%
Румунія Румунія 5,4%
Словаччина Словаччина 5,1%
Австрія Австрія 5%
Італія Італія 4,8%
Франція Франція 4,7%
Велика Британія Велика Британія 4%
Чехія Чехія 4% (2015)
Імпорт $92,92 млрд. (2015)
Імпортні товари техніка та обладнання 45,4%, інші промислові виробни 34,3%, паливо та електроенергія 12,6%, продукти харчування 5,3%, сировина 2,5%(2012)
Партнери Німеччина Німеччина 25,8%
Flag of the People's Republic of China.svg КНР 6,7%
Австрія Австрія 6,6%
Польща Польща 5,5%
Словаччина Словаччина 5,3%
Франція Франція 5%
Чехія Чехія 4,8%
Нідерланди Нідерланди 4,6%
Італія Італія 4,5%(2014)
Державні фінанси
Борг $67,66 млрд. або 75,5% від ВВП (2015)
Доходи $56,71 млрд. (2015)
Витрати $59,44 млрд. (2015)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]
Planned general government net lending 2005–2010.

Загальна інформація[ред.ред. код]

Угорщина — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича, металургія, конструкційних матеріалів, харчова, текстильна, хімічна (особливо фармацевтична), моторобудівна. Гол. транспорт: залізничний, автомобільний, річковий (по р. Дунай). Будапешт — центральний вузол транспортної системи Угорщини. Будапештські летовища Феріхедь-1 і Феріхедь-2 обслуговують як внутрішні, так і міжнародні авіалінії.

Ключові промислові комплекси знаходяться в Дебрецене і Дьєре. Традиційні металургійні центри — Дунауйварош і Мішкольц. 70% території Угорщини займають сільськогосподарські угіддя. Ліси покривають 17% території. Головні аграрні райони країни знаходяться на рівнинах центральної і східної частин Угорщини.

Угорщина після Другої світової війни[ред.ред. код]

Протягом двох десятиріч після закінчення Другої світової війни Угорщина перетворилася з переважно аграрної країни в індустріально-аграрну країну.

У післявоєнний період основною структурною зміною в системі трудових ресурсів став перетік робочої сили з сільського господарства (в якому в 1949 працювало більше половини всіх зайнятих країни) в промисловість. У 1949–1983 число зайнятих в гірничодобувній і обробній промисловості зросло до 857 000, тоді як в сільському господарстві поменшало до 1 113 000 чоловік. Зареєстроване в 1992 число зайнятих розподілялося таким чином: 29% — в промисловості; 15% — в охороні здоров'я, соціальній інфраструктурі і культурі; 14% — в сільському і лісовому господарстві; 13% — в торгівлі; і 9% — на транспорті і в сфері телекомунікацій. Збільшилася частка працюючих жінок: у 1949 вони становили тільки 25% зайнятих, але в 1994 ця цифра становила 52,8%. У другій половині 1990-х частка жінок в числі зайнятих знизилася до 49,8%. Перехід до капіталізму на початку 1990-х років викликав різке зростання рівня безробіття: число зареєстрованих безробітних збільшилося з 79 521 чол. в 1990 до 657 331 чол. в кінці 1993. Однак починаючи з 1994 процент безробіття став знижуватися і досяг 10% в кінці 1998.

Економіка Угорщини в нові часи[ред.ред. код]

У 1990 Угорщина почала перехід до вільної ринкової економіки. Деякі важливі економічні заходи були прийняті на початку 1990-х років, однак головні реформи почалися в 1995. Інвестиції в угорську економіку: 1995 — понад 4 млрд дол., 1996 і 1997 по 3,6 млрд дол.

У 1980 валовий внутрішній продукт (ВВП) Угорщини був приблизно еквівалентний 20 млрд дол. або біля 2000 дол. на душу населення. У кінці 1980-х років почалася стагнація ВВП, а протягом перехідного періоду 1990-х років в економіці обсяг ВВП став меншати. У 1991 ВВП був на 11,9% нижче за рівень 1990. Надалі ВВП збільшувався.

У 1997 структура енергозабезпечення така: бл. 69,3% — вуглеводневі джерела, 12,6% — вугілля, 10,1% — ядерна енергія, 7% електроенергії імпортується, 1,0% — деревина. Спостерігається тенденція до суттєвого збільшення частки АЕС (частка АЕС Paks у 2001 — 40%). У 1997 Угорщина споживала 37 215 мегават годин електроенергії, 93% які вироблялися в країні.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 49,7 млрд. Темп зростання ВВП — 5,1%. ВВП на душу населення — $4920. Прямі закордонні інвестиції — $ 890 млн. Імпорт (нафта і нафтопродукти, природний газ, текстиль і вироби з нього, залізо і сталь, машини, засоби пересування) — $ 28 млрд (г.ч. Німеччина — 28,2%; Австрія — 9,6%; Італія — 7,6%; Росія — 6,5%). Експорт (транспортні машини, одяг, взуття, хімічні продукти, ліки, нафтопродукти, залізо і сталь) — $ 26 млрд (г.ч. Німеччина — 36,6%; Австрія — 10,6%; Італія — 5,8%; Нідерланди — 4,7%).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Прапор Угорщини Це незавершена стаття про Угорщину.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.