Економічне співтовариство країн Центральної Африки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Економічне співтовариство країн Центральної Африки
Абревіатура CEEAC(фр.), ECCAS(англ.)
Тип міжнародна організація
Regional Economic Communitiesd
Засновано 18 жовтня 1983
Лібревіль
Сфера Митний союз
Штаб-квартира Лібревіль
Офіційні мови французька
португальська
іспанська
Вебсайт: ceeac-eccas.org

CMNS: Економічне співтовариство країн Центральної Африки у Вікісховищі

Економічне співтовариство країн Центральної Африки (ЕКОЦАС) (англ. Economic Community of Central African States (ECCAS), фр. Communauté Économique des Etats de l'Afrique Centrale (CEEAC); порт. Comunidade Económica dos Estados da África Central (CEEAC)) — торгово-економічний союз країн Центральної Африки.

Історія створення[ред. | ред. код]

Економічне співтовариство країн Центральної Африки було утворено у жовтні 1983 року на базі Митного та економічного союзу Центральної Африки. Довгий час організація була неактивною через конфлікти в регіоні Великих озер та громадянську війну в Демократичній Республіці Конго. Тим не менш, співтовариство вважається одним зі стовпів африканської регіональної інтеграції[1].

Цілі[2][ред. | ред. код]

Основна мета створення співтовариства — заохочення та укріплення гармонійного співробітництва задля реалізації збалансованого та самостійного стійкого економічного розвитку, особливо в галузях промисловості, транспорту і зв'язку, енергетики, сільського господарства, природних ресурсів, торгівлі, митних, грошово-кредитних та фінансових питань, людського капіталу, туризму, освіти, культури, науки й техніки та переміщення людей з метою досягнення колективного самозабезпечення, підвищення рівня життя, підтримки економічної стабільності та укріплення мирних відносин між державами-членами.

Для досягнення цієї мети держави-члени вживають наступник заходів[2]:

  1. Усунення мит та будь-яких інших зборів, що мають еквівалентну дію на експорт та імпорт між країнами-членами.
  2. Скасування кількісних обмежень та інших торговельних бар'єрів.
  3. Створення і підтримання спільного зовнішнього митного тарифу.
  4. Проведення спільної торговельної політики щодо третіх країн.
  5. Поступове усунення бар'єрів на шляху вільного пересування людей, товарів, послуг та капіталів.
  6. Узгодження національної політики з метою сприяння діяльності Співтовариства, зокрема у промисловості, на транспорті і зв'язку, в енергетиці, сільському господарстві, природних ресурсах, торгівлі, валютно-фінансовому секторі, у сфері людських ресурсів, туризму, освіти, культури, науки й техніки.
  7. Створення Фонду співробітництва та розвитку.
  8. Прискорення розвитку держав, що не мають виходу до моря, або мають частковий вихід, а також островів та частин островів, які відносяться до категорії найменш розвинутих країн.
  9. Будь-які інші спільні заходи, що проводяться державами-членами задля досягнення цілей Співтовариства.

У рамках союзу використовується спільна валюта — франк CFA.

Структура[ред. | ред. код]

  • Конференція глав держав та урядів - вищий орган ЕКОЦАС;
  • Рада міністрів;
  • Суд;
  • Генеральний секретаріат - виконавчий орган;
  • Консультативна комісія;
  • Спеціалізовані технічні комітети[3]:
    • Комітет з політичних питань, миру і безпеки;
    • Комітет зі Спільного ринку, економічних, валютних та фінансових питань;
    • Комітет з навколишнього середовища, природних ресурсів, сільського господарства та розвитку сільських регіонів;
    • Комітет з планування територій та інфраструктури;
    • Комітет з гендерних питань, людського та соціального розвитку.

Країни-учасниці[ред. | ред. код]

На 2020 рік до організації входять 11 країн:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Key Pillars of Africa’s Regional Integration | United Nations Economic Commission for Africa. www.uneca.org. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
  2. а б ECCAS - Economic Community of Central African States | United Nations Economic Commission for Africa. www.uneca.org. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
  3. Communiqué Radio-Presse. diplocam.cm. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]