Екранний час

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Екранний час — кількість часу, проведеного за пристроєм з екраном, наприклад смартфон, комп'ютер, телевізор чи відеогра.[1] Концепція екранного часу знаходиться на стадії значних досліджень із пов'язаними з ними поняттями у сфері використання цифрових медіа та психічного здоров'я. Дослідження показують, що екранний час безпосередньо впливає на розвиток дитини, а також на психічне та фізичне здоров'я.[2] На позитивні чи негативні наслідки екранного часу для здоров'я впливають рівні та зміст впливу. Щоб запобігти шкідливому впливу екрану, деякі уряди ввели правила щодо його використання.[3]

Використання смартфонів людьми у повсякденному житті

Історія[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Першим електронним екраном стала електронно-променева трубка (ЕЛТ), яка була винайдена в 1897 році та комерціалізована в 1922 році [4]. ЕЛТ були найпопулярнішим вибором для дисплейних екранів до появи рідкокристалічних дисплеїв (РК) на початку 2000-х[4]. Екрани зараз є важливою частиною розваг, реклами та інформаційних технологій.

З моменту їх популяризації в 2007 році смартфони стали популярними у повсякденному житті. У 2019 році 81 % дорослих американців повідомили[5], що володіють смартфоном, порівняно з 64 % у 2015 році.[6] Американське опитування 2016 року виявило медіану 3,7 хвилини на годину екранного часу протягом 30-денного періоду.[7]

Усі форми екранів часто використовуються дітьми та підлітками. Національно репрезентативні дані про дітей та підлітків у Сполучених Штатах показують, що середньодобова тривалість екранного часу збільшується з віком[8][9]. Колись телевізійні та відеоігри становили найбільшу частину дитячого екранного часу, але за останнє десятиліття відбувся перехід до смартфонів та планшетів[10]. Зокрема, репрезентативне в 2011 році опитування американських батьків дітей від народження до 8 років свідчить про те, що на телевізор припадає 51 % загального денного екранного часу дітей, тоді як на мобільні пристрої — лише 4 %[11]. Однак у 2017 році телевізор знизився до 42 % загального щоденного екранного часу дітей, а мобільні медіа-пристрої зросли до 35 %.[8]

Середнє значення екранного часу американських дітей та підлітків за віком (у роках)[8][9]
Вікова група (у роках) Середнє значення щоденного екранного часу Рік, коли дані були зібрані
До 2-х років 42 хвилини 2017
2-4 2 години, 39 хвилин 2017
5-8 2 години, 59 хвилин 2017
8-12 4 години, 44 хвилини 2019
13-18 7 годин, 22 хвилини 2019

Раса, соціально-економічний клас та екранний час[ред. | ред. код]

Дослідження показали, що раса та соціально-економічний клас пов'язані із використанням екранного часу. Особи, які самовизначилися як Чорношкірі та «Інші», були пов'язані з використанням екранного часу вище середнього.[7] Крім того, у чорношкірих та латиноамериканців триваліший екранний час через менший доступ до настільних комп'ютерів, що, таким чином, призводить до збільшення часу роботи на телефонах.[7] У дітей поділ набагато більший. У середньому в 2011 році білі діти проводили з цифровими носіями 8,5 годин на день, а чорношкірі та латиноамериканці — близько 13 годин на день на екранах.[12] Чорношкірі та латиноамериканські діти також частіше мали телевізори у своїх кімнатах, що сприяло збільшенню використання екранного часу.[12]

Невідповідність величини екранного часу також можна пояснити різницею в доходах. У більш заможних приватних школах спостерігається більший поштовх до того, щоб вилучити користування екранами з освіти, щоб обмежити негативні наслідки, виявлені довготривалою роботою за екранами.[13] Однак у державних школах все більше вимагають використання технологій, оскільки деякі державні школи рекламують учням безкоштовні планшети та ноутбуки.[13] Крім того, заможні сім'ї можуть дозволити собі нянь та додаткові програми, які можуть обмежити потребу в розвагах з екранів.[14]

Коронавірус та екранний час[ред. | ред. код]

Пандемія COVID-19 значно збільшила екранний час дітей та дорослих, оскільки люди більше часу проводять у приміщенні. Це створює негативні наслідки для здоров'я. Фахівці закликали обмежити час користування екраном та вести активніший спосіб життя.[15][16]

Вплив на фізичне здоров'я[ред. | ред. код]

Сон[ред. | ред. код]

Користування екраном впродовж тривалого часу зменшує тривалість сну, знижує ефективність сну та затримує початок сну, тобто людина довше часу не може заснути..[7] При використанні будь-якого екрану перед сном, випромінюване синє світло порушує природне вироблення гормону мелатоніну в організмі.[17] Мелатонін виробляється епіфізом головного мозку і контролює внутрішні годинники організму.[18] Цей годинник називають циркадним ритмом тіла, і він, природно, реагує на світло.[19] Рівні мелатоніну зростають із заходом сонця і залишаються в такому підвищеному стані до кінця ночі. Зі сходом сонця рівень мелатоніну починає падати. Це зниження гормонів — це те, що допомагає природному ритму організму прокинутися через вибухи природного сонячного світла.[18] Світлові екрани випромінюють у подібному спектрі сонячного світла, але випромінювання синього світла є тим, до чого циркадні ритми людини найбільш чутливі. Дослідження показали, що довжина синіх хвиль тісно корелює з сонячними променями, що допомагає тілу синхронізуватися зі сходом та заходом сонця.[20] Тому використання будь-якого екрану перед сном порушує вироблення в організмі природних гормонів сну, що може змусити мозок повірити, що це все-таки день і це в свою чергу значно ускладнює засинання.[19]

Також було показано, що посилене використання екранів дітьми, негативно впливає на їх сон.[21] Дослідження 2010 року дійшло до висновку, що «використання електронних засобів масової інформації дітьми та підлітками має негативний вплив на їхній сон, хоча точні наслідки та механізми залишаються незрозумілими», причому найбільш послідовні результати пов'язують надмірне використання засобів масової інформації з меншою тривалістю сну та з тим, що діти йдуть до ліжка дуже пізно.[22] Метааналіз 2016 року показав, що «доступ та використання медіа-пристроїв до сну, суттєво пов'язані з недостатньою кількістю сну, поганою якістю сну та надмірною денною сонливістю».[23] Це пов'язано з тим, що більша частина часу, проведеного дітьми за екранами, відбувається вночі, що може призвести до того, що вони пізніше лягають спати, крім того, також синє світло з екранів ускладнює сон.[21]

Використання екранів у нічний час є загальним явищем для американців віком від 12 до 18 років: Національне репрезентативне опитування 2018 року показало, що 70 % користуються своїм мобільним пристроєм протягом 30 хвилин до сну.[24] Дані свідчать, що ті, хто проводив більше часу на своїх екранах, частіше прокидалися вночі від сповіщень на своєму телефоні або відчували руйнівний сон.[25] У серії національно-репрезентативних опитувань 36 % американців у віці 12-18[24] років та 35 % мексиканських підлітків у віці 13-18 років[26] прокидаються вночі, щоб перевірити свій мобільний пристрій. Для американських дітей та підлітків, 54 % з них прокидаються через отримання сповіщення, а 51 % — через бажання перевірити соціальні мережі.[24] Вміст, який збуджує емоції, пов'язаний із затримкою початку сну.[25]

Багато додатків обіцяють покращити сон за допомогою фільтрації синього світла, виробленого мультимедійними пристроями; проте не було проведено великих досліджень, щоб оцінити, чи справді працюють такі програми. Деякі користувачі висловлюють невдоволення результатом оранжевого відтінку екранів. Деякі люди використовують спеціальні окуляри, які блокують синє світло як від електронних носіїв, так і від інших штучних джерел світла.[27] Американська академія педіатрії рекомендує обмежувати час перебування дітей з багатьох причин, серед яких також є «Занадто багато часу на екрані може зашкодити кількості та якості сну».[28]

Ожиріння та фізична підготовка[ред. | ред. код]

Окрім негативного впливу на цикл сну, використання екранів також може вплинути на фізичне здоров'я. Ожиріння є загальним результатом тривалої роботи за екранами, таких як телевізор, відеоігри чи екран комп'ютера.[29] Дослідження показали, що якщо б обсяг екранного часу був обмежений, ймовірність ожиріння також зменшується.[30]

Така сидяча поведінка значною мірою зумовлена характером більшості електронних видів діяльності. Сидіти, дивлячись телевізор, граючи в комп'ютерні ігри або під час серфінгу в мережі Інтернеті, значно віднімає час від фізичних навантажень, що призводить до підвищеного ризику набору ваги.[30] Встановлено, що діти (в садочках та учні 1-го класу), які дивляться 1-2 години телепередач на день, частіше страждають від надмірної ваги або ожиріння, ніж діти, які дивляться менше однієї години на день.[31] Крім того, одне дослідження показало, що посилене використання відеоігор та інших форм споживання засобів масової інформації призвело до посилення болю в спині серед підлітків Норвегії.[32]

Досліджено, що екранний час негативно впливає на здоров'я дітей незалежно від їх фізичної активності та харчових звичок.[32] Одне з можливих пояснень зв'язку між телевізором та ожирінням — кількість реклами цукристої та нездорової їжі.[33] Ця реклама може вплинути на те, що купується та споживається в домогосподарстві. Ефект реклами був продемонстрований у дослідженні, де дітям показували мультфільми з рекламою продуктів харчування та без них. Діти, які разом із мультфільмами дивилися рекламу їжі, їли на 45 % більше нездорових закусок, ніж група, яка дивилася мультфільми без реклами продуктів.[33]

Вплив на психічне здоров'я[ред. | ред. код]

Як вже обговорювалося, екранний час впливає на сон та фізичне здоров'я людини проте не лише, адже довготривала робота за екраном може також вплинути на психічне здоров'я. Якщо людина не висипається достатньо, це може вплинути на її поведінку та працездатність протягом дня.[17] Зі збільшенням використання екранів з плином часу, дорослі починають витрачати все більше часу працюючи за екранами.[34] Час, проведений сидячи та переглядаючи екран, є пов’язаним із наслідками психічного здоров’я, такими як тривога та депресія. [34] Дорослі, які проводять шість годин і більше, використовуючи екранний час, частіше страждають від середньої та важкої депресії. [35] Показано, що це збільшення використання екранного часу безпосередньо корелює з підвищеним шансом на депресію у дорослих. [35] З цим додатковим ризиком відсутність сну відіграє важливу роль у здоровому мисленні, і без належного відпочинку психічне здоров’я може погіршуватися швидше.

Розвиток мозку[ред. | ред. код]

Збільшення екранного часу було пов’язано з негативними когнітивними результатами для дітей у віці від 0 до 4-ох років.[36] Дослідження, проведене на корейських дітях у віці 24–30 місяців, показало, що у дітей раннього віку з 3-годинним переглядом телевізора на день утричі частіше виникає затримка розвитку мови.[37] Малюки, які проводять більше часу перед екранами телевізорів, також набрали нижчі результати на тестах готовності до школи, які вимірювали словниковий запас, знання чисельності та залученість до занять. [37] Таких самих результатів немає у дітей старше 4-ох років. [2] Діти, які більше дивилися телевізор, виявили менший зв’язок мозку між мовною, зоровою та когнітивною областями управління мозку, ніж їх однолітки, які менше дивилися телевізор.

Поточне дослідження, про яке повідомляється Національним інститутом охорони здоров’я, прийшло до висновку, що у підлітків, які проводили за екранами більше 7 годин на день, та у дітей, які проводять менше 7 годин на день, помітно відрізнявся розвиток кори мозку. Ця частина мозку, як правило, тоншає, коли люди дозрівають, але прискорене її зменшення потенційно може бути пов’язане саме із частим та довгим використанням екранів. [38]

Американська академія педіатрії рекомендує дітям у віці від 3 до 5 років, проводити за екранами не більше 1 години на день. Згідно з дослідженням, опублікованим у листопаді 2019 року, діти, у яких довший екранний час, мають повільніший розвиток мозку, що шкодить "таким навичкам, як образність, психічний контроль та саморегуляція". Вчені додають, що: "Це важливо, оскільки мозок розвивається найшвидше за перші п'ять років", "Ось тоді мозок дуже пластичний і вбирає все, утворюючи ці міцні зв'язки, які тривають все життя". Вони також заявили, що екрани швидко змінили дитинство.[39] Надмірне користування екранами також шкодить навичкам грамотності, пізнання та мови.[40]

Вплив на поведінку[ред. | ред. код]

Екранний час пов'язаний з безліччю поведінкових ефектів, особливо у дітей. Основним ефектом є посилення сидячої активності. Приблизно 47% американських дітей проводять 2 або більше годин на день під час сидячих занять за екранами.[41] Це на відміну від 25,5%, які повідомляли про щонайменше 20 хвилин фізичного навантаження протягом тижня.[42] Крім того, було показано, що ймовірність участі дитини у фізичних навантаженнях зменшується із збільшенням екранного часу. Використання екрану також може вплинути на навички міжособистісного спілкування. Дослідники UCLA повідомили, що шестикласники, які пройшли п'ять днів без використання екрану, значно краще читали людські емоції, ніж шестикласники із середнім показником використанням екрану.[43]

Академічна успішність[ред. | ред. код]

Академічну успішність можна покращити завдяки екранному часу, проте все залежить від тривалості користування. Малюки у віці до 18 місяців можуть піддаватися високоякісним програмам, таким як Вулиця Сезам, які пропонують освітнє телебачення. [44] Правильний вміст може виявитися корисним, але занадто багато часу на екрані відволікає студентів від навчання. [44] Батькам важливо встановити обмеження кількості екранного часу, яке можуть використовувати їхні діти на день. Обмеження та моніторинг користуванням екрану дітьми може підвищити когнітивний розвиток, але необхідні подальші дослідження, щоб краще зрозуміти, як екранний час може позитивно впливати на успішність навчання.[45] З іншого боку, збільшення використання екранного часу пов’язане з відсутністю шкільних завдань.[34] Студенти, які користувались екранами більше двох годин на день, удвічі частіше не здають домашніх завдань регулярно. [34] Поки ще не доведено, що екранний час може суттєво підвищити академічну успішність, але відомо, що збільшення використання екранного часу відволікає учнів від зосередження уваги на завданнях класу.

Вплив на навколишнє середовище[ред. | ред. код]

Дитина користується планшетом

Проведення більше часу за екранами, як правило, призводить до зменшення часу перебування на природі [46] і, отже, до менш міцного зв’язку з нею.[47]

Цифрові технології викидали приблизно 4% від світових викидів парникових газів у 2019 році, і до 2025 року їх кількість може бути вдвічі більшою. [48] Для порівняння паперова целюлоза та поліграфічна галузь викидали разом близько 1% у 2010 році [49] та близько 0,9% у 2012 році.[50]

Обмеження екранного часу[ред. | ред. код]

Дорослі[ред. | ред. код]

Не існує єдиної думки щодо безпечної кількості екранного часу для дорослих. В ідеалі дорослі повинні обмежувати час екрану, як і діти, і використовувати екрани лише близько двох годин на день.[38] Однак багато дорослих проводять до 11 годин на день, дивлячись на екран. Дорослі часто працюють на роботах, що вимагають користування екранами, що призводить до високого показника екранного часу. [38] Дорослі, котрі зобов’язані працювати за екранами для роботи, можуть не мати змоги сидіти за екранами менше двох годин, але існують інші рекомендації, які допомагають пом’якшити негативні наслідки для здоров’я. Наприклад, розбиття безперервних блоків використання екранного часу шляхом розтягування м'язів, підтримання гарної постави та періодичного фокусування очима на віддаленому об’єкті протягом 20 секунд. [38] Крім того, для пом’якшення наслідків від роботи за екранами дорослим рекомендується не їсти перед екраном, щоб уникнути формування шкідливих звичок та щодня відстежувати час використання екрану. [38] Фахівці також рекомендують дорослим проаналізувати свій щоденний час використання екрану та замінити частину непотрібного використання фізичною активністю чи соціальною подією.[38]

Діти[ред. | ред. код]

У 2019 році Всесвітня організація охорони здоров’я випустила рекомендації щодо використання засобів масової інформації для дітей до 5 років:[51]

  • Діти віком до 1-го року: повна відсутність сидячого екранного часу.
  • Діти віком від 2 до 4 років: не більше 60 хвилин сидячого екранного часу.

У 2016 році Американська академія педіатрії (ААП) висунула для дітей віком до 5 років більш широкі рекомендації, які включають час екрану, якість використовуваного контенту та те, як батьки використовують екранний час зі своїми дітьми. Час використання екрану такий:[52]

  • Діти віком від 0 до 18 місяців: відсутність екранного часу (за винятком відеочатів).
  • Діти віком від 18 до 24 місяців: максимально обмежити час користування екраном.
  • Діти віком від 2 до 5 років: обмежити екранний час приблизно годиною на день.

На додаток до цих вказівок щодо часу використання, ААП рекомендує, що коли і доводиться користуватися екранами, то вміст повинен бути якісним, освітнім, не надто швидким та без насильства. Вихователі повинні уникати надання дітям програм, які мають дуже відволікаючий вміст.[52]

Вони також рекомендують сім'ям намагатися використовувати засоби масової інформації разом зі своєю дитиною, щоб вони могли допомогти пояснити, що є на екрані та як це стосується їхнього власного життя. Вони рекомендують вимикати пристрої (у тому числі телевізори), коли дитина не активно ними користується, і зберігати спальні як зони без екранів. Крім того, вони рекомендують не користуватися екранами принаймні за 1 годину до сну.[52]

Для дітей віком від 5 до 18 років у 2016 році ААП запропонувала рекомендації, які менше зосереджуються на кількості екранного часу та більше на тому, як саме використовуються засоби масової інформації. [53] Вони рекомендують дітям та підліткам не зберігати пристрої (включаючи телевізори) у спальні, особливо під час сну, а екрани слід прибирати принаймні за 1 годину до сну. Вони рекомендують вихователям відмовити дітям та підліткам використовувати екрани під час домашнього завдання в розважальних цілях. Крім того, вони рекомендують сім'ям скласти "План сімейного використання", який відповідає потребам, цінностям та цілям родини. Цей план повинен мати узгоджені вказівки та обмеження для кожного члена сім’ї, а сім’ї слід також розглянути питання про встановлену пору доби та зони в будинку без використання екранів.

Батьки повинні брати участь у моніторингу екранного часу своєї дитини та намагатися впроваджувати кращі та здоровіші практики, заохочуючи підтримувати режим сну, навчаючи молодь негативним наслідкам від користування екранами для здоров'я та обмежуючи кількість доступних екранів у навколишньому середовищі. [54]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Definition of SCREEN TIME. www.merriam-webster.com (англ.). Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
  2. ↑ а б Stiglic, Neza; Viner, Russell M (3 січня 2019). Effects of screentime on the health and well-being of children and adolescents: a systematic review of reviews. BMJ Open. Т. 9, № 1. doi:10.1136/bmjopen-2018-023191. ISSN 2044-6055. PMC 6326346. PMID 30606703. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
  3. ↑ This Place Just Made it Illegal to Give Kids Too Much Screen Time. Time. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
  4. ↑ а б Tressler, M. E. (25 серпня 1917). The Cathode Ray Tube and its Applications. doi:10.1038/scientificamerican08251917-124supp. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
  5. ↑ NW, 1615 L. St; Suite 800Washington; Inquiries, DC 20036USA202-419-4300 | Main202-857-8562 | Fax202-419-4372 | Media (13 червня 2019). Mobile Technology and Home Broadband 2019. Pew Research Center: Internet, Science & Tech (амер.). Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
  6. ↑ NW, 1615 L. St; Suite 800Washington; Inquiries, DC 20036USA202-419-4300 | Main202-857-8562 | Fax202-419-4372 | Media (1 квітня 2015). U.S. Smartphone Use in 2015. Pew Research Center: Internet, Science & Tech (амер.). Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 10 грудня 2020.
  7. ↑ а б в г Christensen, Matthew A.; Bettencourt, Laura; Kaye, Leanne; Moturu, Sai T.; Nguyen, Kaylin T.; Olgin, Jeffrey E.; Pletcher, Mark J.; Marcus, Gregory M. (9 листопада 2016). Direct Measurements of Smartphone Screen-Time: Relationships with Demographics and Sleep. PLoS ONE. Т. 11, № 11. doi:10.1371/journal.pone.0165331. ISSN 1932-6203. PMC 5102460. PMID 27829040. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 10 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  8. ↑ а б в The Common Sense Census: Media Use by Kids Age Zero to Eight, 2017 | Common Sense Media. www.commonsensemedia.org (англ.). Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
  9. ↑ а б The Common Sense Census: Media Use by Tweens and Teens, 2019 | Common Sense Media. www.commonsensemedia.org (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
  10. ↑ Saunders, Travis J.; Vallance, Jeff K. (1 червня 2017). Screen Time and Health Indicators Among Children and Youth: Current Evidence, Limitations and Future Directions. Applied Health Economics and Health Policy (англ.). Т. 15, № 3. с. 323—331. doi:10.1007/s40258-016-0289-3. ISSN 1179-1896. Процитовано 10 грудня 2020.
  11. ↑ Zero to Eight: Children's Media Use in America, 2011 | Common Sense Media. www.commonsensemedia.org (англ.). Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
  12. ↑ а б Children, Media, and Race: Media Use Among White, Black, Hispanic, and Asian American Children. dcmp.org (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
  13. ↑ а б Bowles, Nellie (26 жовтня 2018). The Digital Gap Between Rich and Poor Kids Is Not What We Expected (Published 2018). The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 12 березня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
  14. ↑ Bowles, Nellie (26 жовтня 2018). Silicon Valley Nannies Are Phone Police for Kids (Published 2018). The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 17 грудня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
  15. ↑ Al-Habaibeh, Amin; Shin, Hyunjae Daniel. Coronavirus: how to reduce your children's screen time – and make them more active. The Conversation (англ.). Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
  16. ↑ Andrews, Travis M. Our iPhone weekly screen time reports are through the roof, and people are ‘horrified’. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
  17. ↑ а б Hines, Jennifer. What Is Too Much Screen Time?. www.alaskasleep.com (en-us) . Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
  18. ↑ а б What Is Melatonin?. Sleep.org (амер.). Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
  19. ↑ а б What is Circadian Rhythm / Body Clock?. Sleep.org (амер.). Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
  20. ↑ Wilkin, David Anderson, Rebecca. What staring at a screen all day does to your brain and body. Business Insider. Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
  21. ↑ а б Reichel, Chloe; May 14, Journalist's Resource; 2019 (14 травня 2019). The health effects of screen time on children: A research roundup. Journalist's Resource (амер.). Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
  22. ↑ Cain, Neralie; Gradisar, Michael (1 вересня 2010). Electronic media use and sleep in school-aged children and adolescents: A review. Sleep Medicine (англ.). Т. 11, № 8. с. 735—742. doi:10.1016/j.sleep.2010.02.006. ISSN 1389-9457. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 10 грудня 2020.
  23. ↑ Carter, Ben; Rees, Philippa; Hale, Lauren; Bhattacharjee, Darsharna; Paradkar, Mandar S. (1 грудня 2016). Association Between Portable Screen-Based Media Device Access or Use and Sleep Outcomes. JAMA Pediatrics (англ.). Т. 170, № 12. с. 1202. doi:10.1001/jamapediatrics.2016.2341. ISSN 2168-6203. PMC 5380441. PMID 27802500. Процитовано 10 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  24. ↑ а б в The New Normal: Parents, Teens, Screens, and Sleep | Common Sense Media. www.commonsensemedia.org (англ.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
  25. ↑ а б Foerster, Milena; Henneke, Andrea; Chetty-Mhlanga, Shala; Röösli, Martin (2019/1). Impact of Adolescents’ Screen Time and Nocturnal Mobile Phone-Related Awakenings on Sleep and General Health Symptoms: A Prospective Cohort Study. International Journal of Environmental Research and Public Health (англ.). Т. 16, № 3. с. 518. doi:10.3390/ijerph16030518. PMC 6388165. PMID 30759792. Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 10 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  26. ↑ The New Normal: Parents, Teens, and Devices Around the World | Common Sense Media. www.commonsensemedia.org (англ.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
  27. ↑ Apps Can Cut Blue Light From Devices, But Do They Help You Sleep?. NPR.org (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
  28. ↑ Tressler, M. E. (25 серпня 1917). The Cathode Ray Tube and its Applications. doi:10.1038/scientificamerican08251917-124supp. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
  29. ↑ Banks, Emily; Jorm, Louisa; Rogers, Kris; Clements, Mark; Bauman, Adrian (2011/01). Screen-time, obesity, ageing and disability: findings from 91 266 participants in the 45 and Up Study. Public Health Nutrition (англ.). Т. 14, № 1. с. 34—43. doi:10.1017/S1368980010000674. ISSN 1475-2727. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
  30. ↑ а б Boone, Janne E.; Gordon-Larsen, Penny; Adair, Linda S.; Popkin, Barry M. (8 червня 2007). Screen time and physical activity during adolescence: longitudinal effects on obesity in young adulthood. International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity. Т. 4, № 1. с. 26. doi:10.1186/1479-5868-4-26. ISSN 1479-5868. PMC 1906831. PMID 17559668. Процитовано 10 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  31. ↑ Peck, Travis; Scharf, Rebecca J.; Conaway, Mark R.; DeBoer, Mark D. (2015). Viewing as little as 1 hour of TV daily is associated with higher change in BMI between kindergarten and first grade. Obesity (англ.). Т. 23, № 8. с. 1680—1686. doi:10.1002/oby.21132. ISSN 1930-739X. Процитовано 10 грудня 2020.
  32. ↑ а б Rosen, L. D.; Lim, A. F.; Felt, J.; Carrier, L. M.; Cheever, N. A.; Lara-Ruiz, J. M.; Mendoza, J. S.; Rokkum, J. (1 червня 2014). Media and technology use predicts ill-being among children, preteens and teenagers independent of the negative health impacts of exercise and eating habits. Computers in Human Behavior (англ.). Т. 35. с. 364—375. doi:10.1016/j.chb.2014.01.036. ISSN 0747-5632. PMC 4338000. PMID 25717216. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 10 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  33. ↑ а б Boston, 677 Huntington Avenue; Ma 02115 +1495‑1000 (21 жовтня 2012). Television Watching and “Sit Time”. Obesity Prevention Source (en-us) . Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
  34. ↑ а б в г New risk from too much screentime. Science News for Students (амер.). 5 червня 2019. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
  35. ↑ а б Association between screen time and depression among US adults. Preventive Medicine Reports (англ.). Т. 8. 1 грудня 2017. с. 67—71. doi:10.1016/j.pmedr.2017.08.005. ISSN 2211-3355. PMC 5574844. PMID 28879072. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 11 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  36. ↑ G, LeBlancAllana; C, SpenceJohn; CarsonValerie; GorberSarah, Connor; DillmanCarrie; JanssenIan; E, KhoMichelle; A, StearnsJodie; W, TimmonsBrian (5 липня 2012). Systematic review of sedentary behaviour and health indicators in the early years (aged 0–4 years). Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism (англ.). doi:10.1139/h2012-063. ISSN 2012-0052. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 11 грудня 2020.
  37. ↑ а б Byeon, Haewon; Hong, Saemi (18 бер. 2015). Relationship between Television Viewing and Language Delay in Toddlers: Evidence from a Korea National Cross-Sectional Survey. PLOS ONE (англ.). Т. 10, № 3. с. e0120663. doi:10.1371/journal.pone.0120663. ISSN 1932-6203. PMC 4365020. PMID 25785449. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 11 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  38. ↑ а б в г д е "How Much Screen Time is Too Much?". Scripps Health. (8 February 2019). Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано February 22; 2019.
  39. ↑ Too Much Screen Time May Be Slowing Childhood Brain Development. EcoWatch (англ.). 8 листопада 2019. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
  40. ↑ Hutton, John S.; Dudley, Jonathan; Horowitz-Kraus, Tzipi; DeWitt, Tom; Holland, Scott K. (2020-1). Associations Between Screen-Based Media Use and Brain White Matter Integrity in Preschool-Aged Children. JAMA Pediatrics. Т. 174, № 1. doi:10.1001/jamapediatrics.2019.3869. ISSN 2168-6203. PMC 6830442. PMID 31682712. Процитовано 11 грудня 2020.
  41. ↑ Sisson, Susan B.; Church, Timothy S.; Martin, Corby K.; Tudor-Locke, Catrine; Smith, Steven R.; Bouchard, Claude; Earnest, Conrad P.; Rankinen, Tuomo; Jr, Robert L. Newton (1 січня 2009). Profiles of sedentary behavior in children and adolescents: The US National Health and Nutrition Examination Survey, 2001–2006. International Journal of Pediatric Obesity. Т. 4, № 4. с. 353—359. doi:10.3109/17477160902934777. ISSN 1747-7166. PMC 2891818. PMID 19922052. Процитовано 11 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  42. ↑ Sisson, Susan B.; Broyles, Stephanie T.; Baker, Birgitta L.; Katzmarzyk, Peter T. (2010-09). Screen Time, Physical Activity, and Overweight in U.S. Youth: National Survey of Children's Health 2003. Journal of Adolescent Health. Т. 47, № 3. с. 309—311. doi:10.1016/j.jadohealth.2010.02.016. ISSN 1054-139X. Процитовано 11 грудня 2020.
  43. ↑ In our digital world, are young people losing the ability to read emotions?. UCLA (амер.). Архів оригіналу за 13 березня 2019. Процитовано 11 грудня 2020.
  44. ↑ а б American Academy of Pediatrics Recommendations for Childrens Media Use. Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 9 листопада 2019.
  45. ↑ Not all screen time negatively affects kids’ academic achievement. www.healio.com. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
  46. ↑ Modern conflict: Screen time vs. nature. ScienceDaily (англ.). Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
  47. ↑ Larson, Lincoln R.; Szczytko, Rachel; Bowers, Edmond P.; Stephens, Lauren E.; Stevenson, Kathryn T.; Floyd, Myron F. (20 жовтня 2018). Outdoor Time, Screen Time, and Connection to Nature: Troubling Trends Among Rural Youth?:. Environment and Behavior (англ.). doi:10.1177/0013916518806686. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
  48. ↑ Efoui-Hess, Maxime (5 July 2020). "CLIMATE CRISIS: THE UNSUSTAINABLE USE OF ONLINE VIDEO". The Shift Project.
  49. ↑ "World GHG Emissions Flow Chart 2010". Ecofys. {{cite web}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); Пропущений або порожній |url= (довідка)
  50. ↑ phineas. World GHG Emissions 2012 – Sankey Diagrams (амер.). Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 11 грудня 2020.
  51. ↑ World Health Organization (2019). "Guidelines on Physical Activity, Sedentary Behavior, and Sleep for Children Under 5 Years of Age" (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2020.
  52. ↑ а б в Media, Council on Communications And (1 листопада 2016). Media and Young Minds. Pediatrics (англ.). Т. 138, № 5. doi:10.1542/peds.2016-2591. ISSN 0031-4005. PMID 27940793. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
  53. ↑ Media, Council on Communications And (1 листопада 2016). Media Use in School-Aged Children and Adolescents. Pediatrics (англ.). Т. 138, № 5. doi:10.1542/peds.2016-2592. ISSN 0031-4005. PMID 27940794. Архів оригіналу за 17 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
  54. ↑ LeBourgeois, Monique K.; Hale, Lauren; Chang, Anne-Marie; Akacem, Lameese D.; Montgomery-Downs, Hawley E.; Buxton, Orfeu M. (1 листопада 2017). Digital Media and Sleep in Childhood and Adolescence. Pediatrics (англ.). Т. 140, № Supplement 2. с. S92—S96. doi:10.1542/peds.2016-1758J. ISSN 0031-4005. PMC 5658795. PMID 29093040. Архів оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Екранний_час&oldid=38179832