Перейти до вмісту

Екрем Імамоглу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Екрем Імамоглу
тур. Ekrem İmamoğlu Редагувати інформацію у Вікіданих
мер Стамбула
27 червня 2019 — 23 березня 2025 (відсторонений)[1]
ПрезидентРеджеп Ердоган
НаступникНурі Аслан (в.о.)[2][3].
мер Стамбула
17 квітня 2019 — 6 травня 2019
ПрезидентРеджеп Ердоган
мер Бейлікдюзю
30 березня 2014 — 31 березня 2019
Народився3 червня 1971(1971-06-03) (54 роки)
Акчаабат, Туреччина
Відомий якполітик, бізнесмен, забудовник, державний діяч Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоТуреччина Туреччина
Національністьтурок
Alma materİstanbul University School of Businessd[4][5], Girne American Universityd[5], Trabzon Science High Schoold[6] і Istanbul University Institute of Social Sciencesd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяРеспубліканська народна партія і Motherland Partyd (1992)[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зДілек Імамоглуd[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиМехмет Селім Імамоглу, 28 років
Семіх Імамоглу, 20 років
Берен Імамоглу, 14 років
Релігіяіслам[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Підпис
ekremimamoglu.com Редагувати інформацію у Вікіданих
 Роботи у Вікіджерелах
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Екрем Імамоглу (нар. 3 червня 1971[прим. 1])[10] — турецький політик, мер Стамбула. Колишній мер Бейлікдюзю (30 березня 2014 — 31 березня 2019).[11]

Біографія

[ред. | ред. код]

Імамоглу народився 3 червня 1971 року в місті Акчаабат, на захід від міста Трабзон, в Туреччині. Батько Хасан Імамоглу займався торгівлею, а мати Хавва Імамоглу продавала товари власного виробництва[12]. Має молодшу сестру Несліхан[13]. У ранньому дитинстві він жив у сільських громадах Джевізлі та Їлдизли, на південний захід від Акчаабата. Закінчив Трабзонську середню школу, де грав в аматорський футбол і гандбол. У старшій школі тричі ставав Чемпіоном Туреччини з гандболу[12].

Освіта

[ред. | ред. код]

Після закінчення середньої школи вступив до Східно-Середземноморського університету в Турецькій Республіці Північного Кіпру на факультет будівничої інженерії. Через деяких час перевівся до Американського університету Кіренії на відділення менеджменту факультету комунікацій. Через два роки навчання подав запит на переведення на англомовний факультет менеджменту до Стамбульського уніерситету, який закінчив у 1994 році. Потому вступив до цього ж університету на магістратуру з управління людськими ресурсами, але освіту не закінчив через роботу. Екрем Імамоглу отримав ступінь магістра, перебуваючи на посаді мера Бейлікдюзю, поновившись в університеті завдяки студентській амністії[14][15].

Переїзд до Стамбула

[ред. | ред. код]

У 1987 році родина Імамоглу переїхала до Стамбула. Спершу вони проживали в районі Багларбаши в Ускюдарі, звідки через два роки переїхали до Ґьозтепе, що в Кадикьої. Першу ділянку в районі Бейлікдюзю родина Імамоглу прибдала 1991 року[16]. Після цього сімейна фірма, в якій працював Екрем Імамоглу, почала займатися будівництвом[16]. Він сам 1992 року взявся керувати закусочною «Котлети Імамоглу Акчаабат»[17]. Попри те, що пізніше бізнес розширився і в різних районах Стамбула були відкриті відділення цієї закусочної, родина Імамоглу не знайшла партнера, котрий би допоміг у менеджменті мережі, тому у 2001 році Екрем Імамоглу, а в 2009 і вся родина вийшли з сектору харчування[18].

Під час обов'язкової служби в армії Імамоглу служив у навчальній авіаційній бригаді, що базується в Кютаг'ї[19]. У 2002-2003 роках був членом Ради директорів ФК Трабзонспор[12]. Пізніше також займав керівну посаду в ФК Бейлікдюзю[20].

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

Імамоглу приєднався до Народно-республіканської партії у 2008 році й був обраний головою молодіжного крила партії у 2009 році. 16 вересня 2009 року він був обраний головою місцевого відділу партії в Стамбульському районі Бейлікдюзю. 15 липня 2013 року він оголосив, що буде балотуватися на пост мера Бейлікдюзю. Вибори відбулися 30 березня 2014 року в рамках місцевих виборів в Туреччині, і Імамоглу здобув 50,44 % голосів, перемігши іншого кандидата Юсуфа Узуна. Після оголошення відставки мера Стамбула Кадіра Топбаша 23 вересня 2017 року Імамоглу був обраний кандидатом на посаду мера Стамбула 2019 року.

Історія участі у виборах

[ред. | ред. код]

Починаючи з 2014 року Екрем Імамоглу чотири рази брав участь у місцевих виборах як кандидат у мери Стамбула. У 2025 році, перебуваючи під арештом, взяв участь у праймериз Республіканської народної партії як кандидат у кандидати у президенти Туреччини.

Дата Тип Територія Партія Відсоток отриманих голосів Кількість отриманих голосів Відсоток, отриманий суперником Кількість, отримана суперником Джерело Результат
30 березня 2014 Місцеві вибори Бейлікдюзю Республіканська народна партія 50,8% 76.034 39,7% 59.309 [21] Перемога
28 вересня 2017 Вибори до Ради муніципалітету Стамбульський муніципалітет[en] 41,12% 125 58,88% 179 [22] Поразка
31 березня 2019 Місцеві вибори Стамбульський муніципалітет 48,77% 4.169.765 48,61% 4.156.036 [23] Перемога
але вибори було скасовано
23 червня 2019 Проміжні місцеві вибори 54,22% 4.742.082 45,00% 3.936.068 [24] Перемога
31 березня 2024 Місцеві вибори 51,21% 4.438.727 39,59% 3.431.871 [25] Перемога
23 березня 2025 Праймериз кандадата в Президенти від РНП Туреччина 100,00% 14.850.000 – – [26] Перемога

Мер Стамбула

[ред. | ред. код]

За результатами виборів 31 березня 2019 року Імамоглу переміг висуванця урядової Партії справедливості та розвитку, колишнього прем'єр-міністра Туреччини Біналі Йилдирима з різницею 13 тис. 729 голосів. 17 квітня Екрем Імамоглу офіційно вступив на посаду мера Стамбула. 6 травня Вища виборча комісія Туреччини скасувала результати виборів мера Стамбула, які відбулися 31 березня, та ухвалила провести перевибори 23 червня[27]. На повторних виборах мера Стамбула 23 червня 2019 року Екрем Імамоглу набрав близько 54 %, збільшивши відрив від свого конкурента, представника партії Ердогана Біналі Йилдирима, на майже 800 тис. голосів.[28]

З січня 2022 року Імамоглу перебуває під судом за «образу посадових осіб виборчого процесу». Його засудили до 2 років, 7 місяців і 15 днів ув'язнення[29], а 14 грудня 2022 року суддя заборонив йому займатися політикою.[30] Політична заборона ще не набула чинності, оскільки спочатку він має бути підтриманий апеляційним та касаційним судами.

Арешт і усунення з посади

[ред. | ред. код]

18 березня 2025 року диплом Екремама Імамоглу про вищу освіту було скасовано рішенням Стамбульського університету[31], а сам мер Стамбула на наступний день, 19 березня, був заарештований в рамках розслідування справи про терор, хабарі та зловживання[32]. Екрем Імамоглу був відсторонений від займаної посади[1].

Для упередження протестів у Стамбулі було зачинене метро, не працювали соцмережі[33]. Однак масових мітингів не вдалося уникнути. Проти арешту Імамоглу, головного політичного суперника чинного Президента Ердогана, по всій країні спалахнули протести. Влада використала проти протестувальників водомети, сльозогінний газ, попереджувальні постріли в повітря. За перші п'ять днів було заарештовано 1133 протестувальники[34].

Бюлетень праймериз РНП, 23 березня 2025 року

Доки відсторонений Стамбульський мер перебував під арештом, Республіканська народна партія (РНП), від якої він був обраний, 23 березня провела праймериз і офіційно висунула Екрема Імамоглу кандидатом в президенти — попри його арешт і відсутність формальних ознак для обрання. Через скасування бакалаврського диплома, Екрем Імамоглу зараз юридично є випускником школи і не відповідає законодачій вимозі про наявність у президента вищої освіти[35]. У бюлетені Імамоглу був єдиним кандидатом. У голосування взяло участь понад 15 мільйонів громадян Туреччини, не залежно від членства в партії, а це майже чверть усіх виборців країни. 13,5 мільйонів віддали свій голос за Імамоглу[34].

Одразу після арешту Імамоглу написав від руки довіреність, за якою на час його відсутності обов'язки мера Стамбула тимчасово передавалися Нурі Арслану, однопартійцеві Імамоглу[2]. Офіційно, відповідно до закону про місцеве самоврядування, вибори виконувача обов'язків мера на позачерговому зібранні місцевої ради були призначені на 26 березня 2025 року[36]. На посаду претендували два кандидати: Нурі Аслан та Зейнель Абідін Окул, представник провладної Партії справедливості та розвитку. У першому турі переміг Нурі Аслан. Він набрав 173 голоси, тоді як його опонент — 123 (загальна кількість членів Стамбульської ради — 316, але з різних причин у голосуванні можуть брати участь лише 307). Проте, необхідної абсолютної більшості не було досягнуто, тому відбувся другий тур, в якому знову не була досягнута абсолютна більшість. Аслан — 177 голосів, Окул — 125. У третьому турі, де вже було достатньо простої більшості, переміг Нурі Аслан. Результати третього туру повністю збігаються з другим[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ У документах вказана дата 4 червня 1970 року, яка, за словами самого Імамоглу, є неправильною.
  1. ↑ а б Ekrem İmamoğlu görevden uzaklaştırıldı (тур.). TRT Haber. 23 березня 2025. Процитовано 25 березня 2025.
  2. ↑ а б İBB Başkanlığı'na vekalet edecek isim belli oldu (тур.). NTV. 20 березня 2025. Процитовано 26 березня 2025.
  3. ↑ а б Son Dakika Haberi: İBB Başkanvekili 3. Turda Belli Oldu! İşte Adayların Aldığı Oy Sayısı (тур.). Cumhuriyet. 26 березня 2025. Процитовано 26 березня 2025.
  4. ↑ https://web.archive.org/web/20201113204939/https://cdn.istanbul.edu.tr/FileHandler2.ashx?f=mezunlar.pdf
  5. ↑ а б в https://www.bbc.com/turkce/articles/cvg1j7vx5gjo
  6. ↑ https://www.haber61.net/trabzon-haber/trabzon-lisesinin-130-yil-donumu-gundeme-oturdu-h307715.html
  7. ↑ https://t24.com.tr/haber/imamoglu-chp-ye-nasil-uye-oldugunu-anlatti,823675
  8. ↑ https://www.milliyet.com.tr/siyaset/anap-li-ailenin-chp-li-cocugu-2798083
  9. ↑ https://www.bbc.com/turkce/haberler-turkiye-47751170
  10. ↑ ALİ SUNAL SORDU BEN YANITLADIM на YouTube
  11. ↑ Скарби нації. Україна. Повернення своєї історії - Фільм третій на YouTube
  12. ↑ а б в ANAP’lı ailenin CHP’li çocuğu (тур.). Milliyet. 20 грудня 2018. Процитовано 26 березня 2025.
  13. ↑ Hasan Mert dayısını ziyarete geldi. Annem Havva İMAMOĞLU ve Kızkardeşim Neslihan YAKUPÇEBİOĞLU 'na teşekkür ediyorum (тур.). Facebook. 18 квітня 2018. Процитовано 26 березня 2025.
  14. ↑ Büyükşehir Belediye Başkanı (тур.). İBB. Процитовано 26 березня 2025.
  15. ↑ Türkiye'nin Nabzı - 26 Haziran 2019 (İstanbul Büyükşehir Belediye Başkanı Ekrem İmamoğlu) на YouTube
  16. ↑ а б Kılıç, 2016, с. 29.
  17. ↑ İmamoğlu, Güngören'de bir zamanlar köfteci olarak işlettiği dükkânı ziyaret etti. CNN Türk. 15 Ocak 2019. Архів оригіналу за 14 Haziran 2019. Процитовано 14 Haziran 2019.
  18. ↑ Kılıç, 2016, с. 31.
  19. ↑ Kılıç, 2016, с. 80.
  20. ↑ Beylikdüzü Belediye Başkanı: Ekrem İmamoğlu. Belediye Türk Dergisi. 8 серпня 2019. Архів оригіналу за 27 вересня 2020.
  21. ↑ 2014 Yerel Seçimleri Beylikdüzü. Архів оригіналу за 18 травня 2015.
  22. ↑ İstanbul Büyükşehir Belediye Başkanlığı'na Mevlüt Uysal seçildi. www.aa.com.tr. Архів оригіналу за 27 грудня 2024. Процитовано 27 грудня 2024.
  23. ↑ İstanbul Seçim Sonuçları: 31 Mart 2019. Архів оригіналу за 5 квітня 2019.
  24. ↑ İstanbul Seçim Sonuçları: 23 Haziran 2019. Архів оригіналу за 23 червня 2019.
  25. ↑ İstanbul Seçim Sonuçları :2024. Архів оригіналу за 1 квітня 2024.
  26. ↑ Son dakika... CHP'nin 'ön seçim'inde İmamoğlu'na 15 milyon oy çıktı.
  27. ↑ У Туреччині скасували результати виборів мера Стамбула. Архів оригіналу за 16 травня 2019. Процитовано 16 травня 2019.
  28. ↑ На повторних виборах мера Стамбула знову перемогла опозиція (брит.). 24 червня 2019. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
  29. ↑ İmamoğlu trial: Mayor of Istanbul sentenced to 2 years, 7 months and 15 days. BBC News Türkçe (тур.). 13 грудня 2022. Процитовано 14 грудня 2022.
  30. ↑ Ekrem İmamoğlu sentenced to prison and ban on politics. Sözcü (тур.). Процитовано 14 грудня 2022.
  31. ↑ SON DAKİKA! Ekrem İmamoğlu'nun diploması iptal edildi (тур.). Milliyet. 18 березня 2025. Процитовано 19 березня 2025.
  32. ↑ İBB Başkanı Ekrem İmamoğlu hakkında gözaltı kararı (тур.). TRT Haber. 18 березня 2025. Процитовано 19 березня 2025.
  33. ↑ Gözaltı kararlarının ardından Valilikten flaş karar: Taksim metro istasyonu kapatıldı! (тур.). Cumhuriyet. 19 березня 2025. Процитовано 19 березня 2025.
  34. ↑ а б Водомети, газ і тисяча арештованих. Чому спалахнула Туреччина. BBC. 24 березня 2025. Процитовано 25 березня 2025.
  35. ↑ У політичного суперника Ердогана відібрали диплом про вищу освіту. LB. 19 березня 2025. Процитовано 25 березня 2025.
  36. ↑ İstanbul Büyükşehir Belediyesi Başkan Vekili çarşamba günü seçilecek (тур.). TRT Haber. 23 березня 2025. Процитовано 24 березня 2025.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Kılıç, Şirin Mine. Benim Sevgili Başkanım: Ekrem İmamoğlu. — İstanbul : Hümanist Kitap Yayıncılık, 2016. — С. 224. — ISBN 9786059905152.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Екрем_Імамоглу&oldid=45051597