Екрон (Ханаан)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стародавнє місто
Екрон
івр. עֶקְרוֹן
Ekron001.jpg

Координати 31°46′44″ пн. ш. 34°50′59″ сх. д.H G O

Країна Ізраїль
Екрон. Карта розташування: Ізраїль
Екрон
Екрон
Екрон (Ізраїль)
Екрон у Вікісховищі?

Екрон — (івр. עֶקְרוֹן‎) — одне з п'яти знаменитиx філістимлянських міст (пентаполіс) на південному заході Ханаану.

Географія[ред. | ред. код]

Нині Екрон ідентифікують з Тель-Мікне[1][2]. Уперше цю теорію було висунуто у 1957–1958 роках Наве та Калаєм, що підтвердилось розкопками 1996 року[3][4].

Історія[ред. | ред. код]

На місці Тель-Мікне розташовувались невеликі поселення, починаючи з енеоліту й до ранньої бронзової доби. Після 400-річної перерви, упродовж якої тільки верхня частина міста була заселена, Екрон значно розширився.

Розкопки[ред. | ред. код]

Розкопки Тель-Мікне проводились упродовж 14 сезонів між 1981 і 1996 роками, спонсором виступив Інститут археологічних досліджень Олбрайта та Єврейський університет, керували розкопками Труде Дотан і Сеймур Ґітін[5][6][7][8][9][10][11]. Основна увага досліджень спрямовувалась на міждисциплінарні дослідження взаємодій між філістимлянами, ізраїльтянами, фінікійцями, ассирійцями та єгиптянами за часів пізньої бронзової доби II та залізної доби I і II.

Згадки у Біблії[ред. | ред. код]

Падіння Екрона було передбачено пророками Єремією (XXV, 20), Амосом (I, 8), Софонією (II, 4) та Захарієм (IX, 5-7).

Відповідно до Книги Царств (I Цар. VI, 16-17) Ковчег Заповіту з Екрона був відправлений до Юдеї шляхом на Вефсамісу. Екрон перебував під владою філістимлян навіть за часів Давида (I Цар. XVII, 52), Охозії (IV Цар. I, 2, 3, 6), Озії (Амос I, 8) та Йосії (Єремії XXV, 20). Відповідно до книги Макавеїв (1 Мак. X, 89), Екрон був подарований сирійським царем Олександром Валою Йонафану, брату Юди Маккавея.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Seymour Gitin and Trude Dothan (1987). The Rise and Fall of Ekron of the Philistines: Recent Excavations at an Urban Border Site. The Biblical Archaeologist 50 (4): 197–222. JSTOR 3210048. doi:10.2307/3210048. 
  2. Seymour Gitin (1989). Tel Miqne-Ekron : A type-site for the inner coastal plain in the Iron Age II period. У Seymour Gitin and William Dever. Recent Excavations in Israel: Studies in Iron Age Archaeology. Eisenbrauns. с. 24. ISBN 978-0-89757-049-7. 
  3. S. Gitin, T. Dothan, and J. Naveh, "A Royal Dedicatory Inscription from Ekron, " Israel Exploration Journal 47 (1997): 9-16
  4. Історія археології
  5. T. Dothan and S. Gitin, Tel Miqne (Ekron) Excavations, Spring 1981, Field INE, Iron Age 1-1, Ekron Limited Edition Series 1, 1981
  6. T. Dothan and S. Gitin, Tel Miqne (Ekron) Excavations, Spring 1982, Field INE, Iron Age 1-1, ELES 2, 1982
  7. B.M. Gittlen, Tel Miqne-Ekron Excavations, 1984, Field IIISE, ELES 3, 1985
  8. A.E. Killebrew, Tel Miqne-Ekron Excavations, 1984, Field INE, ELES 4, 1986
  9. D.B. MacKay, Tel Miqne-Ekron Excavations, 1994 Spring Season, Field IISW: The Olive Oil Industrial Zone of the Late Iron Age II, ELES 5, 1995
  10. A.E. Killebrew, Tel Miqne-Ekron Excavations, 1986–1987, Field INE, Areas 5,6, 7-The Late Bronze and Iron Ages, ELES 6, 1996
  11. N. Bierling, Tel Miqne-Ekron Excavations, 1995–1996, Field XNW, Areas 77, 78, 79, 89, 90, 101, 102: Iron Age I, ELES 7, 1998

Література[ред. | ред. код]

  • Православная энциклопедия, 189655. Екрон. т. 18, стор. 239–242 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]