Ексерг
_17,50g_gepraegt_512_-_517.jpg)
Ексерг (лат. exergum) — 1) нижній берег реверсу монети або медалі, який часто відокремлюється від зображення горизонтальною лінією; 2) частина легенди; знак монетного двору; напис із зазначенням дати, місця карбування, імені правителя; підпис гравера тощо в полі, обмеженому лінією і краєм монети під центральною фігурою[1][2][3].
Нумізматичний термін[ред. | ред. код]
Слово ексерг походить від лат. exergum, яке, своєю чергою, від грец. ἐξ ἔργον (за межами роботи)[2].
Зазвичай ексерг розміщений на реверсі внизу, зрідка збоку від голови правителя. Слова чи літери розташовані на прямій лінії, тоді як решта легенди викарбована по колу[1].
На монетах Римської республіки та Ранньої імперії ексергуальні написи позначають або дати консульства, або правління сенату Риму (SC), або подають опис зображення на реверсі. У карбуваннях пізнього римського та візантійського періодів літери в ексерзі зазвичай служать для позначення міст і монетних дворів, у яких вони були викарбувані[1].
Написи на монетах до VII століття винятково латинські. Із часів Іраклія I на монетах зустрічаються вже грецькі. З VIII століття грецькі літери перемішуються з латинськими. З IX століття грецькі написи переважають, а з доби Олексія I Комнена (1081—1118) латинська мова зовсім зникає. З X століття на монеті зазвичай дві легенди: одна стосується зображеного святого, а інша складається з імені й титулу імператора, в якому в VII і IX століттях часто зустрічається епітет «благочестивий» (πίστος). З доби Олексія I другого напису часто немає. Місце карбування завжди позначено початковими літерами: CON, CONS, KONSTAN — Константинополь; CAR, КАР, КАРТ — Карфаген тощо. Рік на монеті не карбували до Юстиніана I. З 538 року літочислення йде за роками правління: ANNO I, II, III тощо — 1, 2, 3 роки правління[1]. Іноді зі знаком монетного двора вибивали SM (лат. Sacra Moneta) — священні (імперські) гроші[4].
Монетні двори мали окремі цехи (лат. officina), які на римських монетах після 274 року позначали латинськими літерами P (для prima — перший), S (secunda — другий), T (tertia — третій), Q (quarta — четвертий), а на візантійських — грецькими Α (1), Β (2), Γ (3), Δ (4), Ε (5), ς (на той час 6), Ζ (7), Η (8) тощо аж до EI (15)[5][4]. Наприклад, «SMKΔ» вказує на четвертий (Δ) цех Кізицького монетного двору[it], який проіснував від часів Галлієна (253–268) й упродовж візантійської доби[6].
Абревіатура в ексерзі на римських і візантійських монетах[ред. | ред. код]
| Позначення | Місце карбування |
|---|---|
| RB, RFE, RBQ, RFQ, R Q | Рим |
| CONSIA, CONSΓ, CONSZ | Константинополь |
| AQP, AQS | Аквілея |
| ASIS, BSIS, ΓSIS | Сисак |
| PLG, Star PLG, SLG | Ліон |
| SCONST, PCONST | Арль |
| SMALA, SMALB | Александрія |
| SMANI, SMANTI | Антіохія |
| SMH, SMHΔ, SMHΓ, SMH, SMHB | Гераклея |
| SMK, SMKΔ, SMKS, SMKE | Кизик |
| SMN, SMNA, SMNB, SMNS | Нікомедія |
| SMTS, SMTSE | Салоніки |
| TRP, TRP star, PTR, TRS | Трір |
| Позначення | Місце карбування |
|---|---|
| CONSIA, CONSΓ, CONSZ | Константинополь |
| ALE | Александрія |
| ANT, MANT, ANTX, ANTIX | Антіохія |
| CAR, KAR, KART, CT, KARTA | Карфаген |
| CAT | Катанія |
| ISAUR | Ісаврія |
| KN | Констанца |
| KVIIP, KY, P | Кіпр |
| KY, KVZ, MKV | Кизик |
| ML | Мілан |
| NC | Нікея |
| NE | Неаполь |
| NI, NIC, NIK, NIKM, NIKA, NICO | Нікомедія |
| Позначення | Місце карбування |
|---|---|
| R, ROM, RO | Рим |
| RA, RAB, RAS, RAV, RAVENN | Равенна |
| SCL | Сицилія |
| SEPSUS | Ефес |
| TC, TES, OES | Салоніки |
| THEV, THEVP, THEVII | Теополіс |
| XEP, ZEPCONOC | Херсонес |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Dictionary of Roman Coins, 1889.
- ↑ а б Trésor de la langue française informatisé, 2012.
- ↑ Reta Vortaro, 2022.
- ↑ а б Dr.Tom Buggey. Roman Mints. Ancient Coins. Архів оригіналу за 06.12.2003. Процитовано 14.07.2022.
- ↑ Guide for Coins Commonly Found at Anatolian Excavations, 2001.
- ↑ The Cyzicus mint. FORVM. Процитовано 11.03.2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Seth William Stevenson. EXERGUE // A Dictionary of Roman Coins, Republican and Imperial. — London : G. Bell and Sons, 1889. — 929 с.
- Exergue // Trésor de la langue française informatisé (Оцифрована скарбниця французької мови). — 2012.
- Ekzergo // Reta Vortaro (Онлайн-словник есперанто). — 2022.
- Kenneth W. Harl. Officina // Guide for Coins Commonly Found at Anatolian Excavations, Roman (A.D. 238 - 498). — Istanbul, 2001.