Екстрагент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Екстраге́нт (рос. экстрагент, англ. extractant, англ. extracting agent; нім. Extraktionsmittel n) — вибірковий розчинник для вилучення окремих компонентів з рідких сумішей (наприклад, водних розчинів) шляхом екстракції.

Основні вимоги до екстрагенту:

  • високий коефіцієнт дії;
  • висока селективність;
  • низька розчинність у воді;
  • хімічна стійкість;
  • велика температура спалаху;
  • нетоксичність.

Розрізняють кислі (екстрагують за катіонообмінним механізмом), лужні (екстрагують за аніонобмінним механізмом) і нейтральні (екстрагують за рахунок сольватації) екстрагенти.

Кислі екстрагенти — карбонові кислоти, нафтенові кислоти, фосфорорганічні кислоти, сульфокислоти, феноли, кислі хелатні агенти, наприклад, оксіми.

Лужні екстрагенти — солі четвертинних амонієвих основ, первинних, вторинних і третинних високомолекулярних амінів.

Нейтральні екстрагенти — фосфорорганічні сполуки, сульфоксиди, фосфіноксиди, спирти, кетони, альдегіди. екстрагенти широко застосовуються в гідрометалургії.

Література[ред.ред. код]