Елано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Елано
Елано
Особисті дані
Повне ім'я Елано Ральф Блумер
Народження 14 червня 1981(1981-06-14)[1][2] (41 рік)
  Ірасемаполісd, Сан-Паулу, Бразилія
Зріст 174 см
Вага 65 кг
Громадянство Flag of Brazil.svg Бразилія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1998—2000
2000
Бразилія «Гуарані»
  Бразилія «Інтернасьйонал»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2001—2004
2004—2007
2007—2009
2009—2010
2011—2012
2012—2014
2014
2014
2015—2016
2015
Бразилія «Сантус»
Україна «Шахтар»
Англія «Манчестер Сіті»
Туреччина «Галатасарай»
Бразилія «Сантус»
Бразилія «Греміу»
  Бразилія «Фламенго»
Індія «Ченнаїн»
Бразилія «Сантус»
  Індія «Ченнаїн»
129 (34)
49 (14)
62 (14)
32 (3)
15 (1)
47 (10)
4 (0)
11 (8)
12 (0)
15 (4)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2004—2011 Бразилія Бразилія 50 (9)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2017 Бразилія «Сантус» (пом.)
2017 Бразилія «Сантус» (в.о)
2017 Бразилія «Сантус» (в.о)
2019—2020 Бразилія «Інтернасьйонал»
2020 Бразилія «Фігейренсе»
2021— Бразилія «Ферровіаріа»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 5 січня 2021.

Елано Ральф Блумер (порт. Elano Ralph Blumer; нар. 14 червня 1981, Ірасемаполіс, штат Сан-Паулу, Бразилія), більш відомий як Елано (порт. Elano) — колишній бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Найбільше відомий виступами за «Сантус», донецький «Шахтар», «Манчестер Сіті» та турецький «Галатасарай». Викликався до національної збірної Бразилії, за яку зіграв 50 матчів.

Після завершення футбольної кар'єри ― тренер. З 26 квітня 2021 року очолює клуб бразильської Серії D, четвертого за значущістю дивізіону країни ― «Ферровіаріа» (Араракуара).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У 2001 році підписав свій перший дорослий контракт з «Сантусом», разом з яким двічі став чемпіоном Бразилії, а також дійшов до фіналу Кубка Лібертадорес у 2003 році, поступившись у двоматчевому фіналі аргентинському «Бока Хуніорс»[3]. У чемпіонському для команди сезоні 2004 року забив 22 голи у національній першості, привернувши до себе увагу нового головного тренера донецького «Шахтаря» Мірчі Луческу.

1 лютого 2005 року, на початку другого кола чемпіонату України 2004/2005 23-річний півзахисник перейшов до лав «донеччан»[4][5]. За деякими повідомленнями в пресі, вартість трансферу склала 10 млн доларів, з яких 7 млн отримав попередній клуб гравця, а 3 млн. — сам Елано, а його зарплата склала 1,2 млн доларів на рік[6].

Дебютував за «Шахтар» 25 березня у домашньому матчі 17-го туру проти луцької «Волині» (3:1), забивши гол уже на 27-й хвилині першого тайму. Всього у складі донецького клубу провів 49 матчів у чемпіонатах України, відзначившись у воротах суперників 14 разів. На початку літа 2007 року у гравця почався конфлікт з головним тренером команди, Мірчею Луческу, на підставі незадоволення першого своїм ігровим часом[7].

2 липня 2007 року підписав чотирирічний контракт з «Манчестер Сіті», який запропонував «Шахтарю» 8 мільйонів фунтів стерлінгів[8][9]. За «містян» дебютував у матчі 1-го туру чемпіонату Англії проти «Вест Гема» (0:2), на 18-й хвилині віддавши гольовий пас на Роландо Б'янкі[10]. 29 вересня відзначився дебютним голом у футболці «Сіті», реалізувавши штрафний удар на 87-й хвилині та зробивши рахунок 1:3 у виїзному матчі проти «Ньюкасла».

Міжнародна кар'єра[ред. | ред. код]

16 серпня 2006 року Елано став першим в історії гравцем вищої ліги України у складі збірної Бразилії, зігравши у товариській грі проти Норвегії. 3 вересня 2006 року він відкрив рахунок забитим голам за національну збірну, відзначившись «дублем» у товариському матчі проти Аргентини (Бразилія перемогла з рахунком 3-0).

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Тренерський шлях Елано розпочався у 2017 році, коли він увійшов до тренерського штабу «Сантуса».

4 липня того ж року йому було доручено виконувати обов'язки головного тренера команди після відставки Дорівала Жуніора. Під його керівництвом клуб зіграв два матчі, перемігши спочатку «Ботафого» (1:0)[11], а потім й «Атлетіку Паранаенсі» (2:0)[12], після чого на посаду головного тренера було призначено Левіра Кульпі[13].

Втім, вже 28 жовтня Елано знову став виконуючим обов'язки, так як Кульпі було звільнено[14]. Елано працював на цій посаді до 31 грудня, привівши клуб до третьої позиції у національній першості. 31 грудня він подав у відставку за власним бажанням[15].

7 серпня 2019 року його призначили головним тренером нижчолігового «Інтернасьйонал Лімейра», у якому він виступав на юнацькому рівні[16]. Під керівництвом Елано клуб вилетів у другий дивізіон чемпіонату штату Сан-Паулу, тож по завершенні сезону 2019/2020 він пішов з команди[17].

27 серпня 2020 року Елано очолив «Фігейренсе», який виступав у Серії В[18]. 13 листопада того ж року подав у відставку після поразки від салвадорської «Віторії» з рахунком 3:0[19].

26 квітня 2021 року був призначений головним тренером клубу Серії D, четвертого за значущістю дивізіону країни ― «Ферровіаріа» (Араракуара)[20].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Сантус»[ред. | ред. код]

«Шахтар»[ред. | ред. код]

«Ченнаїн»[ред. | ред. код]

Збірна Бразилії[ред. | ред. код]

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. BDFA
  3. Copa Libertadores 2003. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 4 січня 2022. 
  4. Шахтер купил в Сантосе Элано за десять миллионов долларов. СПОРТ.UA (рос.). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022. 
  5. "Шахтер" подписал контракт с еще одним бразильцем. www.dynamomania.com (ru-UA). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022. 
  6. Футбол Новости Украина, Шахтер - Террикон. old.terrikon.dn.ua. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022. 
  7. Элано: "Не хочу больше играть под руководством Луческу". football.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022. 
  8. Elano heads Man City triple swoop (en-GB). 2 серпня 2007. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022. 
  9. Элано перешел в "Манчестер Сити". football.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022. 
  10. https://www.sportinglife.com/football/premteams/westham/news/story_get.dor?STORY_NAME=soccer/07/08/11/SOCCER_West_Ham.html&TEAMHD=westham
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 5 січня 2022. 
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 5 січня 2022. 
  13. Santos contrata o técnico Levir Culpi para substituir Dorival Júnior. ge (pt-br). Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 5 січня 2022. 
  14. Levir Culpi não é mais treinador do Santos FC. Santos Futebol Clube (pt-BR). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022. 
  15. Elano não vai permanecer na comissão técnica do Santos em 2018. ge (pt-br). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022. 
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 5 січня 2022. 
  17. Técnico Elano Blumer anuncia saída da Inter de Limeira – A.A. Internacional (pt-BR). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022. 
  18. Nota Oficial – Novo treinador do Figueirense (pt-BR). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022. 
  19. Elano é demitido do Figueirense. ge (pt-br). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022. 
  20. Horas depois de anunciar saída de Pintado, Ferroviária contrata Elano para vaga de técnico. ge (pt-br). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022. 
  21. а б Офіційний сайт Шахтаря. Архів оригіналу за 11 березня 2007. Процитовано 3 вересня 2006. 
  22. JC Rio Claro: Federação Paulista anuncia os melhores do Paulistão 2011. web.archive.org. 22 травня 2011. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 4 січня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]