Елдвульф (король Сассексу)
| Елдвульф | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | бл. 791 |
| Національність | сакси |
| Діяльність | монарх |
| Титул | король Сассексу |
| Посада | монарх |
| Термін | 765—772 роки |
| Попередник | Осмунд |
| Наступник | Оффа |
| Конфесія | католицтво |
Елдвульф (*Alduulf, Aldwlfus, Ealduulf, Ealdwlf, д/н —бл.791) — король Сассексу в 765—772 роках.
Належав до родичів сассекського короля Етельберта. Після смерті останнього у 757 році деякий час визнавав королем Осмунда. Втім невдовзі між династіями Етельберта (Елдвульф та Ельфвальд) та Осмунда (Осмунд, Ослак та Освальд) почалася запекла боротьба за владу. 765 року було досягнуто угоди, за якою Сассекс було поділено між усіма претендентами.
Елдвульф знаний як підтримувач церкви. Відомі грамоти, де даровано землю графу Гунлафу під спорудження монастиря. продовжував боротьбу за владу. Це значна послабило увесь Сассекс, чим скористався Оффа, король Мерсії. 772 року він захопив Сассекс і сам став королем.
Втім Елдвульф зберіг під владою колишні володіння, але втратив статус короля, ставши лише елдорменом. Після 780 року Елдвульф залишився єдиним елдорменом Сассексу. Завдяки цьому його становище значно зросло. Остання згадка припадає на 791 року — Елдвульф надав Вітгуну, єпископу Селсі, землю для спорудження церкви Св. Андрія в Феррінзі. Можливо побоюючись ймовірного повстання в Сассексі на чолі з Елдвульфом король Оффа позбавив того посади. Можливо Елдвульфа було страчено або заслано.
- D. P. Kirby: The Earliest English Kings, Routledge, 2000, ISBN 978-0-415-24211-0, S. 138—139.
- Barbara Yorke: Kings and Kingdoms of early Anglo-Saxon England, Routledge, 2002, ISBN 978-0-415-16639-3, S. 31.
Елла I (477—514) • Кісса I (514—541) • Кута (567—584) • Кутвін (567—593]) • Кінебальд (593—610)/(620) • Кедда (610)/(620—630) • Кутвульф (630—645)/(648) • Еделвелх I (660—685) • Едвульф I, (683) • Есгвальд I, (683—685) • Берхтун I, (685—686) • Андхун I (617—686) • Кедвалла I (686—688) • Ваттус I (688—692) • Нодехелм I (692—717) • Бріні I (710—710) • Осрік I (710—717) • Етельстан I (717—740) • Етельберт I (740—760) • Осмунд I (760—772) • Освальд I (772) • Ослак I (765—772) • Елфволд I (765—772) • Елдвульф I (765—791) |  | |