Перейти до вмісту

Елейн Руле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Елейн Руле
Народилася5 жовтня 1930(1930-10-05)
Померла13 серпня 2020(2020-08-13)[1] (89 років)
Країна США
Діяльністьчерниця
ЗакладBedford Hills Correctional Facility for Womend
Конфесіякатолицька церква
Нагороди
IMDbID 4013724

Елейн Руле (англ. Elain Roulet; нар. 5 жовтня 1930 — пом. 13 серпня 2020)[2] — римо-католицька черниця та феміністка. Створила програми об'єднання ув'язнених матерів та їхніх дітей. Відіграла важливу роль у русі тюремних реформ та створила прецедент зв'язку ув'язнених матерів із їхніми немовлятами, який зараз використовують як модель у багатьох в'язницях США[3][4].

Діяльність

[ред. | ред. код]

Руле почала свою роботу з бажання навчити жінок, що відбували покарання у нью-йоркських в'язницях суворого режиму, читати. Протягом 10 років Елейн допомагала ув'язненим жінкам дізнатися, де знаходяться їхні діти, співпрацюючи з в'язницями та католицькими благодійними організаціями. Вона заснувала Providence House Inc., організацію, пов'язану з католицькими благодійними організаціями, яка керує сайтами, що пропонують притулок і допомогу жінкам і сім'ям, які постраждали від насильства, бездомним жінкам. Також вона допомагає знайти тимчасове житло для жінок, які нещодавно звільнилися з в'язниці[5][6].

Дитячий центр в Бедфорд Гіллс

[ред. | ред. код]

Елейн Руле ініціювала створення Дитячого центру в Виправному центрі Бедфорд Гіллс, унікальної програми, яка дозволяла матерям, чиї діти народилися у в'язниці, утримувати їх протягом року. Пізніше стала його директоркою.

Після відкриття центру інші чоловічі та жіночі в'язниці звернулися до сестри Руле за інформацією про те, як створити подібні програми[7], і незабаром він став національною моделлю для в'язниць щодо надання підтримки матерів та дітей, народжених у в'язницях. У виправній колонії Таконік для жінок було відкрито тюремні ясла. До 2011 року в Таконіку також існувала тюремна дитяча кімната; її через скорочення бюджету і низьку кількість матерів і немовлят[що?]

Нагороди

[ред. | ред. код]

У 1993 році сестра Елейн Руле включена до Національної зали слави жінок[8].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Документальний фільм 2011 року «Матері Бедфорда» розповідає про роботу сестри Елейн Руле[9][10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://www.nytimes.com/2020/08/22/nyregion/sister-elaine-roulet-dead.html
  2. Leland, John (22 серпня 2020). Sister Elaine Roulet, 89, Dies; Aided Imprisoned Mothers and Their Children. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 22 серпня 2020.
  3. Malcolm, Andrew H. (13 вересня 1991). Our Towns. The New York Times. New York State. Процитовано 23 липня 2015.
  4. Johnson, Sharon (3 січня 2003). Seven Who Insist on Women's Place at the Table. Women's eNews. Процитовано 23 липня 2015.
  5. https://archive.today/20120731175617/http://www.greatwomen.org/component/fabrik/details/2/129. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 23 лютого 2012. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  6. American Correction, by Todd R. Clear, George F. Cole, Michael D. Reisig, ISBN 978-0495553236, 2008, Cengage Learning
  7. Encyclopedia of American Prisons, by Marilyn D. McShane, Franklin P. Williams, ISBN 978-0815313502, 1996, Garland Publishing
  8. https://web.archive.org/web/20130104145306/http://www.greatwomen.org/women-of-the-hall/search-the-hall/details/2/129-Roulet. Архів оригіналу за 4 січня 2013. Процитовано 23 лютого 2012. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  9. Nina Strochlic (13 листопада 2011). 'Mothers of Bedford': New Documentary on Mothers in Prison. The Daily Beast. Процитовано 23 липня 2015.
  10. News for Sister Elaine. IMDb.com. Процитовано 23 липня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]