Електронвольт
| Електронвольт | |
|---|---|
Електронвольт — це енергія, отримана електроном або протоном при прискоренні напругою в один вольт | |
| Загальна інформація | |
| Одиниця | енергії, маси |
| Позначення | еВ або eV |
| Названа на честь | електрон |
| Перерахунок в інші системи | |
| 1 еВ в... | дорівнює... |
| SI | 1,602 176 565 (35)×10−19 Дж |
Електронвольт (позначення: англ. — eV, укр. — еВ) — позасистемна одиниця енергії. Енергію один електронвольт набуває один електрон, коли проходить через електростатичний бар'єр з потенціалом один вольт.
Електронвольт не входить до одиниць енергії, прийнятих у SI, але є дуже зручною одиницею в атомній та ядерній фізиці.
| Кратні | Частинні | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Величина | Назва | Позначення | Величина | Назва | Позначення | ||
| 101 еВ | декаелектронвольт | даеВ | daeV | 10−1 еВ | дециелектронвольт | деВ | deV |
| 102 еВ | гектоелектронвольт | геВ | heV | 10−2 еВ | сантиелектронвольт | сеВ | ceV |
| 103 еВ | кілоелектронвольт | кеВ | keV | 10−3 еВ | міліелектронвольт | меВ | meV |
| 106 еВ | мегаелектронвольт | МеВ | MeV | 10−6 еВ | мікроелектронвольт | мкеВ | µeV |
| 109 еВ | гігаелектронвольт | ГеВ | GeV | 10−9 еВ | наноелектронвольт | неВ | neV |
| 1012 еВ | тераелектронвольт | ТеВ | TeV | 10−12 еВ | пікоелектронвольт | пеВ | peV |
| 1015 еВ | петаелектронвольт | ПеВ | PeV | 10−15 еВ | фемтоелектронвольт | феВ | feV |
| 1018 еВ | ексаелектронвольт | ЕеВ | EeV | 10−18 еВ | атоелектронвольт | аеВ | aeV |
| 1021 еВ | зетаелектронвольт | ЗеВ | ZeV | 10−21 еВ | зептоелектронвольт | зеВ | zeV |
| 1024 еВ | йотаелектронвольт | ЙеВ | YeV | 10−24 еВ | йоктоелектронвольт | йеВ | yeV |
| 1027 еВ | роннаелектронвольт | РеВ | ReV | 10−27 еВ | ронтоелектронвольт | реВ | reV |
| 1030 еВ | кветаелектронвольт | КвеВ | QeV | 10−30 еВ | квектоелектронвольт | квеВ | qeV |
застосовувати не рекомендовано
| |||||||
За знаменитою формулою Ейнштейна E=mc2 енергія еквівалентна масі, тому фізики часто використовують електронвольт, поділений на швидкість світла у квадраті с², як одиницю маси (для скорочення запису множник с² часто опускають). Зокрема у ядерній фізиці та фізиці елементарних частинок зручно виражати масу в електронвольтах та похідних одиницях — кілоелектронвольтах (кеВ/с²), мегаелектронвольтах (МеВ/с²) та гігаелектронвольтах (ГеВ/с²):
- 1 еВ/с² = 1.78266184(4)×10−36 кг
- 1 кеВ/с² = 1.78266184(4)×10−33 кг
- 1 МеВ/с² = 1.78266184(4)×10−30 кг
- 1 ГеВ/с² = 1.78266184(4)×10−27 кг
Таким чином, наприклад, при анігіляції електрона і позитрона з масами 511 кеВ кожний, утворюються два або три γ-кванта з сумарною енергією 2×511 кеВ = 1,022 МеВ. Маси найбільш розповсюджених баріонів, протона та нейтрона, становлять приблизно 0,94 ГеВ. Для порівняння, типова молекула атмосфери має теплову енергію приблизно 0,03 еВ.
| Енергія кванта електромагнітного випромінювання з частотою 1 ТГц | 4,13 меВ
|
| Теплова енергія поступального руху однієї молекули за кімнатної температури | 0,025 еВ
|
| Енергія кванта оптичного випромінювання з довжиною хвилі 1240 нм | 1,0 еВ
|
| Енергія хімічного ковалентного зв'язку у молекулі кисню О2 | 5,9 еВ
|
| Енергія іонизації атома водню | 13,6 еВ
|
| Енергія електрона в електронно-променевій трубці телевізора | ~20 кеВ
|
| Енергії космічних променів | 1 МеВ — 1× 1021 еВ
|
| Найбільша зафіксована енергія космічного нейтрино[1] | ~2 ПеВ
|
| Кінетична енергія кульки для настільного тенісу (2,7 г, 2 м/с) | 34 ПеВ
|
Типова енергія ядерного розпаду
| |
|---|---|
| альфа-частинки | 2-10 МеВ
|
| бета-частинки та гамма-випромінювання | 0-20 МеВ
|
Маси частинок
| |
| ν: нейтрино | 0,2 - 2 еВ/c2
|
| e—: електрон | 510,998910(13) кеВ/c2
|
| μ—: мюон | 105.6583715(35) МеВ/c2
|
| p+: протон | 938,272046(21) МеВ/c2
|
| n: нейтрон | 939,565378(21) МеВ/c2
|
| H0: бозон Хіггса | 125.03(27) ГеВ/c2
|
| мг | ≈ 1,2209× 1019 ГеВ/c2
|
Щоб виразити у кельвінах енергію, задану в електронвольтах, потрібно помножити її на 11 605.
1 еВ приблизно дорівнює 8066 см−1.
1 еВ = 96,4852912 кДж/моль.
1 еВ = 23,060538 ккал/моль.
- Будіщев М. С. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка. Підручник. — Львів: Афіша, 2001. — 424 с.
- Електронвольт // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
