Електронна пара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Електро́нна па́ра — два електрони в складі атома або молекули, які займають орбіталі, що відрізняються тільки напрямком спіна.

Електронна пара може брати участь в утворенні зв'язку (зв'язуюча електpонна паpа) або залишатись незв'язаною (неподілена, або вільна, електронна пара — lone, або nonbonding electron pair), зумовлюючи в певних випадках основність частинки.

Виходячи з принципу Паулі, хвильові функції електронів в одноелектронному наближенні повинні відрізнятися, а, отже, мати різні квантові числа. Одним із квантових чисел електронної орбіталі є проекція спіна. Два електрони, в яких усі інші квантові числа крім проекції спіна, однакові, утворюють електронну пару й їх називають спареними.

Спарені електрони можуть належати одному атому. Такими зокрема є електрони внутрішніх оболонок. Електрони валентної оболонки теж можуть бути спареними. Електронні пари валентної оболонки атома називають відокремленими парами (англ. lone pair). Наприклад, в атома Хлору на зовнішній оболонці є дві самітні пари й один неспарений електрон.

Спарені електрони можуть також займати молекулярну орбіталь, що належить різним атомам однієї молекули. Такі пари утворюють ковалентні зв'язки між атомами.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.