Елекційний сейм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Елекці́йний (виборний) сейм (лат. elector — той, що обирає) — сейм Речі Посполитої у XVIXVIII століттях, що скликався для виборів короля. Відбувався після конвокаційного сейму. Часто в елекційних сеймах брали участь представники українського козацтва, духовенства та міщан.

Елекційний сейм передував коронації монархa. Проводився у Кракові (за винятком коронації у Варшаві Станіслава Августа Понятовського). На Сеймі кандидат в королі виконував усі документальні формальності, пов'язані з підготовкою його коронації. Головним чином, майбутній король повинен був підтвердити:

  • Генрихові артикули, які вперше були подані сеймом 1573 року на затвердження новообраному королю Генріху Валуа (Volumina legum. T. 2.— S 150—153). Складені вперше як установка, що окреслювала обсяг і компетенцію королівської влади; обумовлювали взаємозобов'язання пануючого і підданих — шляхти. Затверджені при коронації Стефана Баторія 1576 року; під час сходження на престол наступників Баторія підтверджувалися без змін.
  • Pacta conventa.

Королі Речі Посполитої, обрані на елекційних сеймах[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Jerzy Dunin-Borkowski i Mieczysław Dunin-Wąsowicz, Elektorowie królów Władysława IV., Michała Korybuta, Stanisława Leszczyńskiego i spis stronników Augusta III. Lwów 1910, s. VI.

Джерела[ред. | ред. код]