Елена Куртоні
Елена Куртоні | |
---|---|
Загальна інформація | |
Громадянство | Італія |
Народження | 3 лютого 1991 (33 роки) Морбеньйо, Провінція Сондріо, Ломбардія, Італія |
Зріст | 173 см |
Вага | 63 кг |
Спорт | |
Країна | Італія |
Вид спорту | гірськолижний спорт[1] |
Дисципліна | супергігантський слалом |
Елена Куртоні у Вікісховищі |
Елена Куртоні (3 лютого 1991, Морбеньйо, Ломбардія) - італійська гірськолижниця, переможниця і призерка етапів Кубка світу. Спеціалізується на швидкісних дисциплінах[2].
У грудні 2006 року Елена вперше взяла участь у змаганнях під егідою FIS. У березні 2007 року вона виграла чемпіонат Італії серед юніорів у двох дисциплінах - слаломі та швидкісному спуску. Того ж року взяла участь у своїх перших змаганнях на Кубок Європи. Наступного сезону на Кубку Європи Куртоні здобула перші залікові бали. У березні 2008 року знову перемогла на чемпіонаті Італії серед юніорів, у слаломі. На чемпіонаті світу серед юніорів 2008 року найкращим її результатом стало 24-те місце у гігантському слаломі. Рік по тому на чемпіонаті світу серед юніорів 2009 року в Гарміш-Партенкірхені вона взяла участь у всіх спусках, а її найкращий особистий результат - одинадцяте місце в слаломі. На чемпіонаті світу серед юніорів 2010 року в регіоні Монблан вона також змагалась у всіх дисциплінах, а найкращими результатами стали восьме місце у слаломі та дев'яте місце у швидкісному спуску[2].
11 січня 2010 року в суперкомбінації вона здобула першу перемогу на етапах Кубка Європи і за підсумками сезону виборола перше місце в цій дисципліні. На етапах Кубка світу вона теж дебютувала у сезоні 2009-2010[2].
Від сезону 2010-2011 вона постійно бере участь у змаганнях на Кубок світу. Перші залікові бали набрала 19 грудня 2010 року, посівши 23-тє місце у суперкомбінації у Валь-д'Ізері. На чемпіонаті світу серед юніорів 2011 року у Кранс-Монтані вона виграла в супергіганті. Через три дні посіла шосте місце у цій дисципліні на дорослому чемпіонаті світу 2011 року в Гарміш-Партенкірхені[2].
16 березня 2016 року Куртоні вперше зійшла на п'єдестал пошані на етапі Кубка світу, посівши третє місце у швидкісному спуску в Санкт-Моріці[2].
Під час тренування на трасі гігантського слалому в Коппер Маунтін 17 листопада 2017 вона порвала хрестоподібну зв'язку правого коліна і вибула до кінця сезону, тож пропустила Олімпійські ігри 2018[3] .
Першу перемогу на етапах Кубка світу вона здобула 25 січня 2020 року у болгарському Бансько на трасі швидкісного спуску[2].
Усі результати наведено за даними Міжнародної федерації лижного спорту[2].
Сезон | Вік | Загальний залік |
Слалом | Гігантський слалом |
Супергігант | Швидкісний спуск |
Гірськолижна комбінація |
---|---|---|---|---|---|---|---|
2011 | 20 | 53 | — | — | 23 | 43 | 21 |
2012 | 21 | 40 | — | 47 | 11 | 48 | 15 |
2013 | 22 | 38 | — | 29 | 19 | 44 | 7 |
2014 | 23 | 75 | — | 37 | 35 | — | — |
2015 | 24 | 44 | — | 33 | 16 | — | 18 |
2016 | 25 | 23 | — | 25 | 15 | 16 | 23 |
2017 | 26 | 17 | — | 26 | 4 | 30 | 20 |
2018 | 27 | 126 | — | 52 | — | — | — |
2019 | 28 | 57 | — | — | 21 | 35 | — |
2020 | 29 | 15 | — | — | 11 | 6 | 10 |
2021 | 30 | 14 | — | 18 | 10 | 9 | — |
2022 | 31 | 7 | — | — | 3 | 13 | — |
- Станом на 20 грудня 2021
Сезон | Дата | Місце проведення |
Дисципліна | Місце |
---|---|---|---|---|
2016 | 16 березня 2016 | Ст. Моріц (Швейцарія) | Швидкісний спуск |
3-тє |
2017 | 18 грудня 2016 | Валь-д'Ізер (Франція) | Супергігант | 3-тє |
25 лютого 2017 | Кранс-Монтана (Швейцарія) | Супергігант | 2-ге | |
2020 | 25 січня 2020 | Бансько (Болгарія) | Швидкісний спуск | 1-ше |
2021 | 23 січня 2021 | Кранс-Монтана (Швейцарія) | Швидкісний спуск | 3-тє |
2022 | 12 грудня 2021 | Ст. Моріц (Швейцарія) | Супергігант | 2-ге |
19 грудня 2021 | Валь-д'Ізер (Франція) | Супергігант | 3-тє |
Усі результати наведено за даними Міжнародної федерації лижного спорту[2].
Рік | Вік | Слалом | Гігантський слалом |
Супергігант | Швидкісний спуск |
Гірськолижна комбінація |
---|---|---|---|---|---|---|
2011 | 20 | — | — | 6 | — | 16 |
2013 | 22 | — | — | 18 | — | 13 |
2015 | 24 | — | — | 10 | — | НФ1 |
2017 | 26 | — | — | 5 | — | НФ2 |
2021 | 30 | — | НС2 | 18 | 8 | 4 |
- ↑ ski-db.com
- ↑ а б в г д е ж и Особова сторінка Елени Куртоні на сайті FIS (англ.). Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
- ↑ Weltcup Frauen - Elena Curtoni erleidet Kreuzbandriss. Schweizer Radio und Fernsehen (SRF) (нім.). 16 листопада 2017. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 12 березня 2021.