Елен Генрієта Сволоу Річардс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Елен Генрієта Сволоу Річардс
Ім'я при народженні англ. Ellen Henrietta Swallow (Nellie)[1]
Народилася 3 грудня 1842(1842-12-03)[2][3]
Данстебел, Міддлсекс, Массачусетс, США[3]
Померла 30 березня 1911(1911-03-30)[2] (68 років)
Бостон, США
Поховання Christ Church Cemeteryd
Місце проживання Jamaica Plaind
Країна  США
Діяльність хімік, викладачка університету, економістка, еколог, захисниця довкілля, письменниця, meteorological observer
Alma mater Массачусетський технологічний інститут[4]
Коледж Вассара[4]
Westford Academyd
Галузь хімія довкілля
Заклад Массачусетський технологічний інститут[4]
У шлюбі з Роберт Халловел Річардс[1]
Нагороди
Автограф

Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Елен Генрієта Сволоу Річардс у Вікісховищі

Елен Генрієта Сволоу Річардс (англ. Ellen Henrietta Swallow Richards 3 грудня 1842 — 30 березня 1911) — американський хімік-технолог і хімік навколишнього середовища XIX століття, новатор в області домоводства. Річардс закінчила Вестфордську академію (2-а в історії середня школа Массачусетсу). Перша жінка, прийнята в Массачусетський технологічний інститут, перша жінка-викладач, перша американка, прийнята в технічний навчальний заклад і перша американка, яка отримала науковий ступінь з хімії.

Річардс була активною феміністкою, а також засновницею «економічного фемінізму», яка вважала, що робота жінок по дому — вкрай важливий аспект економіки[5].

Життя й робота

[ред. | ред. код]

Народилася в Данстеблі, Массачусетс, в сім'ї Фанні Тейлор і Пітера Сволоу (представники старовинних родів, вони були небагаті, але високо цінували роль освіти) і стала першою жінкою, прийнятою в Массачусетський технологічний інститут. Елен Сволоу протягом декількох років працювала вчителькою, гувернанткою і покоївкою, щоб накопичити грошей для вступу в коледж Вассара (1868), через два роки навчання в якому отримала ступінь бакалавра. Не знайшовши після закінчення коледжу відповідного місця роботи в якості хіміка-технолога, вступила до Массачусетського технологічного інституту, щоб продовжити освіту. Як зазначається в протоколі зустрічі представників адміністрації МТІ від 14 грудня 1870 року[6], «зрозуміло, її вступ не створює прецеденту для вступу інших жінок». Три роки по тому Річардс отримала ступінь бакалавра МТІ[7] і ступінь магістра наук коледжу Вассара за хімічний аналіз залізної руди. Вона продовжила навчання в Массачусетському технологічному інституті й отримала б докторську ступінь, але МТІ відмовився надати таку честь жінці і дотримувався цієї політики до 1886-го року.

У 1875 Елен Сволоу вийшла заміж за Роберта Х. Річардса, завідувача кафедри гірничої справи в МТІ. З його допомогою вона продовжила співпрацю з МТІ, працюючи на добровільних засадах і жертвуючи 1000 доларів щорічно на створення програм для дівчат-студенток. У січні 1876 року вона почала викладати в першій американській школі заочного навчання — Товаристві заохочення домашньої освіти[8]. У тому ж 1876 році, за наполяганням Асоціації жіночої освіти Бостона, в МТІ створили лабораторію для жінок, де в 1879 році Річардс почала працювати асистентом (без оплати праці) під керівництвом професора Джона М. Ордвей в області хімічного аналізу, промислової хімії, мінералогії та прикладної біології. У 1883 році МТІ почав приймати в студенти жінок і присуджувати їм наукові ступені, тому лабораторію закрили.

З 1884 і до самої смерті Елен Річардс керувала відкритою незадовго до цього лабораторією санітарної хімії, очолюваною її колишнім професором Вільямом Р. Николсом, на дослідній станції Лоуренса — першій у Сполучених Штатах. У 1887 лабораторія, якою тоді керував Томас Месинджер Дроун, проводила під керівництвом Річардс дослідження якості води в Массачусетсі для Массачусетського державного департаменту охорони здоров'я, для чого треба було обробити більше 20 000 зразків, — це було перше подібне дослідження в Америці. Дослідження Річардс допомогли виявити причини забруднення водойм і помилки в очищенні стічних вод. В результаті в штаті Массачусетс були введені перші в Америці стандарти якості води, а місто Лоуелл отримало перші установки для очищення стічних вод. З 1872 по 1875 Річардс була експертом Массачусетського державного департаменту охорони здоров'я, а з 1887 по 1897 — офіційним аналітиком штату з питань водних ресурсів. Також вона консультувала Компанію взаємного страхування фабрик від пожеж, а в 1900 році в співавторстві з А. Г. Вудман написала книгу «Повітря, вода і їжа з точки зору санітарії». Саме через її інтерес до навколишнього середовища в 1892 році в англійській мові з'являється слово «екологія», яке в німецькому позначало «господарювання в сфері природи».

Також Річардс цікавилася застосуванням наукових принципів у питаннях побуту — харчування, одягу, фізичних вправ, санітарії та ефективного ведення домашнього господарства. «Можливо, тому, що я не дотримуюся радикальних поглядів і не нехтую жіночими обов'язками, а вважаю за честь прибирати, стежити за житлом, шити одяг, я здобуваю сильніших союзників, ніж інші», — писала вона своїм батькам. Вона опублікувала книгу "Хімія готування і прибирання. Керівництво для домогосподарок "(1881), проєктувала і демонструвала зразки кухонь, розробляла навчальні програми та організовувала конференції[9]. У 1908 році вона стала першим президентом Американської асоціації домоводства. На цю тему вона написала такі книги й статті — «Поживні речовини і їх фальсифікати» (1886), «Розмови про санітарію», «Хімія готування і прибирання», «Ціна життя» (1899), «Повітря, вода і їжа» (1900), «Ціна їжі», «Ціна притулку», «Мистецтво правильного життя», «Ціна чистоти», «Санітарія в повсякденному житті» (1907) і «Евтеніка — наука управління довкіллям» (1910). Деякі з цих робіт витримали кілька видань.

28 листопада 1881 року Річардс і Маріон Телбот (випускниця університету Бостона 1880 року) запросили п'ятнадцять жінок, які закінчили жіночий коледж, на збори в будинок Телбот в Бостоні, Массачусетс, і, таким чином, стали «матерями-засновницями» Американської асоціації жінок — викладачок університетів. Група намагалася створити організацію, яка буде об'єднувати жінок — випускниць коледжу, щоб відкрити двері до вищої освіти іншим жінкам і знайти ширші можливості для їх навчання. Асоціація (нині відома як Американська асоціація жінок з вищою освітою) стала одним з найважливіших державних захисників освіти і рівності для всіх жінок і дівчат і утримує лідируючі позиції на цьому терені протягом вже 125 років. Сьогодні Асоціація охоплює понад 100 000 членів, 1 300 відділень та співпрацює з 500 коледжами та університетами по всьому світу.

Річардс багато років перебувала в раді піклувальників коледжу Вассара, і в 1910 була вшанована ступенем почесного доктора наук. Померла в 1911 році у своєму будинку в Ямайка-Плейн, Массачусетс, який отримав статус Національної історичної пам'ятки. МІТ назвав на її честь приміщення в головній будівлі, яке використовували дівчата-студентки, а в 1973, з нагоди столітнього ювілею закінчення нею університету, заснував іменну професорську посаду, яку займають викладачі-жінки.

У 2011 році стала восьмою в списку 150 випускників МІТ і їх задумів, які зробили найбільший внесок у розвиток науки.

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Річардс, Елен «Перші уроки з харчування і дієті», 1904
  • «Ціна притулку», 1905
  • «Їжа і питво», 1906 (?)
  • «Ефективний працівник», 1908
  • «Здоров'я у виправно-трудових таборах», 1908
  • «Тонізуючі й стимулятори», 1908 (1909?)
  • «Повітря, вода і їжа з точки зору санітарії», 1914
  • «Евтеніка — наука управління навколишнім середовищем: вимога поліпшення умов як перший крок до вищої людської продуктивності (Охорона здоров'я в Америці)»
  • Зібрання творів Елен Г. Сволоу Річардс в 5 томах, під редакцією Кадзуко Суміди, 2007

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Boyer P. S. Notable American Women, 1607-1950: A Biographical Dictionary — 1971.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б https://en.wikisource.org/wiki/Woman_of_the_Century/Ellen_Henrietta_Richards
  4. а б в Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th CenturyRoutledge, 2003. — Vol. 2. — P. 1095. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  5. Richardson, Barbara. Ellen Swallow Richards: 'Humanistic Oekologist,' 'Applied Sociologist,' and the Founding of Sociology // American Sociologist[en] : journal. — 2002. — Vol. 33, no. 3 (12 June). — P. 21—58. — DOI:10.1007/s12108-002-1010-6.
  6. Ellen Swallow Richards & MIT: Institute Archives & Special Collections: MIT (англ.). Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 13 липня 2012.
  7. dcfe083.PDF (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 1 липня 2019. Процитовано 13 липня 2012.
  8. Hunt, Caroline Louisa (1912). The Life of Ellen H. Richards: Boston: Whitcomb & Barrows: p. 155
  9. Ellen Swallow Richards: Rumford Kitchen: Institute Archives & Special Collections: MIT (англ.). Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 13 липня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]