Елеонора Джорджі
| Елеонора Джорджі італ. Eleonora Giorgi |
|
|---|---|
 |
|
| Основна інформация | |
| Дата народження | 21 жовтня 1953 |
| Місце народження | Рим, Італія |
| Роки активності | з 1971 року |
Елеонора Джорджі (італ. Eleonora Giorgi; * 21 жовтня 1953 Рим Італія) — італійська акторка, режисер, продюсер.
Біографія[ред. • ред. код]
Вперше на великому екрані Елеонора Джорджі з'явилася в епізодичній ролі Мейд у фільмі «Чорне черево тарантула» (1971). Перша велика роль — Нікола у фільмі режисера Тоніно Хробаки «Апассіоната» (1974).Отримала популярність як виконавиця головних жіночих ролей в італійських комедіях 80-х років. Елеонора Джорджи грала в дуетах з відомими комедійними акторами Італії Адріано Челентано, Ренато Поццетто, Джонні Дореллі, Карло Вердоне.У 1979 вийшла заміж за видавця Анджело Ріццолі, розлучилася 1984-го. У 1988 році пішла з кіно, жила з сім'єю і дітьми на фермі. У 1993 вийшла заміж за італійського актора Массімо Сіварро, розлучилася у 1996 році. 2003-го Джорджі виступила як режисер, сценарист і продюсер фільму «Чоловіки і жінки, правда і брехня», у головній ролі зняла Орнеллу Муті, свою головну суперницю у комедіях 80-х років. У 2008 році поставила комедію «Минулого літа». Джорджі працює на радіо, бере участь у шоу на телебаченні, знімається в телесеріалах.
Фільмографія[ред. • ред. код]
- La tarantola dal ventre nero, di Paolo Cavara (1971)
- Roma, di Federico Fellini (1972)
- Tutti per uno… botte per tutti, di Bruno Corbucci (1973)
- Storia di una monaca di clausura, di Domenico Paolella (1973)
- La sbandata, di Salvatore Samperi (1974)
- Appassionata, di Gianluigi Calderone (1974)
- Il bacio, di Mario Lanfranchi (1974)
- Alla mia cara mamma nel giorno del suo compleanno, di Luciano Salce (1974)
- Conviene far bene l'amore, di Pasquale Festa Campanile (1975)
- Liberi armati pericolosi, di Romolo Guerrieri (1976)
- L'ultima volta, di Aldo Lado (1976)
- Cuore di cane, di Alberto Lattuada (1976)
- L'Agnese va a morire, di Giuliano Montaldo (1976)
- Disposta a tutto, di Giorgio Stegani (1977)
- Una spirale di nebbia, di Eriprando Visconti (1977)
- 6000 km di paura, di Bitto Albertini (1978)
- Un uomo in ginocchio, di Damiano Damiani (1978)
- Suggestionata, di Alfredo Rizzo (1978)
- Ça fait tilt, di André Hunebelle (1978)
- Non sparate sui bambini, di Gianni Crea (1978)
- Dimenticare Venezia, di Franco Brusati (1979)
- Оксамитові ручки (1979)
- Inferno, di Dario Argento (1980)
- Mia moglie è una strega, di Castellano e Pipolo (1981)
- Nudo di donna, di Nino Manfredi (1981)
- Borotalco, di Carlo Verdone (1982)
