Елеонора Доротея Ангальт-Дессауська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Елеонора Доротея Ангальт-Дессауська
нім. Eleonore Dorothea von Anhalt-Dessau
Елеонора Доротея Ангальт-Дессауська
Портрет Елеонори Доротеї з синами пензля Крістіана Ріхтера, 1639
5-а герцогиня-консорт Саксен-Веймару
Початок правління: 23 травня 1625
Кінець правління: 17 травня 1662

Попередник: Доротея Марія Ангальтська
Наступник: Крістіна Єлизавета Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурзька

Дата народження: 6 лютого 1602(1602-02-06)
Місце народження: Дессау, Ангальт-Дессау
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 26 грудня 1664(1664-12-26) (62 роки)
Місце смерті: Веймар, Саксен-Веймар, Священна Римська імперія
Чоловік: Вільгельм
Діти: Вільгельм, Йоганн Ернст, Йоганн Вільгельм, Адольф Вільгельм, Йоганн Георг, Вільгельміна Елеонора, Бернгард, Фрідріх, Доротея Марія
Династія: Асканії, Ернестинська лінія Веттінів
Батько: Йоганн Георг I
Мати: Доротея Пфальц-Зіммернська

Елеонора Доротея Ангальт-Дессауська (нім. Eleonore Dorothea von Anhalt-Dessau), (нар. 6 лютого 1602 — пом. 26 грудня 1664) — принцеса Ангальт-Дессауська з династії Асканіїв, донька князя Ангальт-Дессау Йоганна Георга I та пфальцграфині Зіммернської Доротеї, дружина герцога Саксен-Веймару Вільгельма.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народилась 6 лютого 1602 року в Дессау. Була четвертою дитиною та другою донькою в родині князя Ангальту Йоганна Георга I та його другої дружини Доротеї Пфальц-Зіммернської. Мала старших братів Йоганна Казимира та Фрідріха Моріца й сестру Анну Єлизавету, а також трьох єдинокровних сестер і брата від першого батьківського шлюбу. Згодом сімейство поповнилося сімома молодшими дітьми.

До 1603 року батько правив від імені молодших братів, після чого, за укладеною угодою про розподіл земель, отримав Дессау. Договір вступив у силу в 1606-му. Йоганн Георг I вважався освіченим правителем, мав ґрунтовні знання з астрології та алхімії, володів великою бібліотекою, а також був палким прихильником Реформації. До того ж його змальовували як зразкового сім'янина, який турбувався про виховання та освіту своїх дітей.[1] Він пішов з життя, коли Елеонорі Доротеї виповнилося 16 років.

Матір більше не одружувалася, оселившись у своїх удовиних володіннях у Зандерслебені.

Шлюб та діти[ред. | ред. код]

У віці 23 років Елеонора Доротея взяла шлюб із 25-річним герцогом Саксен-Веймару Вільгельмом, який правив разом із молодшими братами. Молоді люди були заручені з 1622 року. Нареченого описували як набожну, м'яку та привітну людину.[2] Весілля відбулося 23 травня 1625 у Веймарі. Союз, укладений з політичних мотивів, виявився напрочуд щасливим. У шлюбі герцогиня зберегла реформатське віросповідання, хоча й зблизилася з лютеранством.

Майже відразу після весілля жінка завагітніла і вже у березні 1626 народила первістка. Всього у подружжя було дев'ятеро дітей:

Портрет родини герцога Вільгельма пензля К. Ріхтера
  • Вільгельм (26 березня1 листопада 1626) — прожив 7 місяців;
  • Йоганн Ернст (16271683) — герцог Саксен-Веймару у 16621683 роках, був одружений із принцесою Шлезвіг-Гольштейнською Крістіною Єлизаветою, мав п'ятеро дітей;
  • Йоганн Вільгельм (16301639) — прожив 8 років;
  • Адольф Вільгельм (16321668) — герцог Саксен-Ейзенахський у 16621668 роках, був одружений із принцесою Брауншвейг-Вольфенбюттельською Марією Єлизаветою, мав п'ятеро синів, які померли в ранньому віці;
  • Йоганн Георг (16341686) — герцог Саксен-Маркзульський у 16621686 роках, герцог Саксен-Ейзенахський у 16711686 роках, був одружений із графинею Йоганеттою Сайн-Вітгенштейнською, мав восьмеро дітей;
  • Вільгельміна Елеонора (16361653) — одружена не була, дітей не мала;
  • Бернгард (16381678) — герцог Саксен-Єнський у 16721678 роках, був одружений з Марією Шарлоттою де ла Тремуйль, мав четверо законних дітей та позашлюбну доньку;
  • Фрідріх (16401656) — одруженим не був, дітей не мав;
  • Доротея Марія (16411675) — дружина герцога Саксен-Цайцу Моріца, мала десятеро дітей.

У 1640 році Вільгельм розділив батьківські володіння з молодшими братами (т.з. Ернестинський поділ[de]), отримавшив Веймар та Єну, до яких у 1644 році долучився й Айзенах.

В останні роки його правління у Веймарі вирувало жваве придворне життя.[2] Елеонора Доротея втратила чоловіка у травні 1662 року. Сама вона пішла з життя після Різдва 1664-го, переживши також чотирьох дітей. Була похована у князівській крипті Веймару.[3]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Йоганн II (IV,V)
Lucas Cranach d.Ä. - Bildnis des Fürsten Johann (Anhaltische Gemäldegalerie).jpg
 
Маргарита Бранденбурзька
Margaret of Brandenburg, Duchess of Pomerania.jpg
 
Вольфганг I Барбі-Мюлінґенський
 
Агнеса Мансфельдська
 
Фрідріх III
Pfalzgraf Friedrich III von Pfalz-Simmern,1539.png
 
Марія Бранденбург-Кульмбахська
MarieBrandKulmPfalz.JPG
 
Август Саксонський
Lucas Cranach d. J. 004.jpg
 
Анна Данська
Kurfürstin Mutter Anna.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоакім Ернест Ангальтський
Joachim-ernst-f-o.jpg
 
 
 
 
 
Агнеса Барбі-Мюлінґенська
Agnes of Barby-Mühlingen.jpg
 
 
 
 
 
Йоганн Казимир
Johann Casimir (Pfalz).jpg
 
 
 
 
 
Єлизавета Саксонська
Lucas Cranach the Younger - Portrait of Princess Elisabeth of Saxony - Google Art Project.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн Георг I
Johano Georgo la 1-a (1567-1618).JPG
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Доротея Пфальц-Зіммернська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Елеонора Доротея
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Стаття Фердинанда Зибіга „Johann Georg I., Fürst von Anhalt-Dessau“ у Allgemeine Deutsche Biographie, herausgegeben von der Historischen Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, Band 14, 1881, стор. 114–116 [1] (нім.)
  2. а б Gustav Lämmerhirt: Wilhelm (Herzog von Sachsen-Weimar). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 43, Duncker & Humblot, Leipzig 1898, стор. 180–195.[2] (нім.)
  3. Князівська крипта у Веймарі [3] (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]