Елеонора Марія Австрійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Елеонора Марія Австрійська
Eleanor of Austria.jpg
Народилася 21 травня 1653(1653-05-21)[1][2][3]
Регенсбург, Баварія[1]
Померла 17 грудня 1697(1697-12-17)[1][2][3] (44 роки)
Відень, Габсбурзька монархія[1]
Поховання Імператорський склеп
Громадянство
(підданство)
Австрія
Діяльність аристократ
Знання мов давньоруська
Титул Велика княгиня Литовська[d] і королева[d]
Посада королева Польщі[d]
Конфесія католицтво
Рід Габсбурги
Батько Фердинанд III Габсбург
Мати Елеонора Ґонзаґа
Брати, сестри
У шлюбі з Карл V[4] і Міхал Корибут Вишневецький
Діти Леопольд I[4], Карл Йозеф Лотаринзький[4], Йозеф Інноченц Лотаринзький, Франц Йозеф Лотаринзький, Eleanor de Lorraine[d], Charles Ferdinand de Lorraine[d], Eleanor de Lorraine[d][3] і Charles Ferdinand de Lorraine[d][3]
Нагороди

Елеонора Марія Австрійська (нім. Eleonore Maria Josefa von Österreich; 31 травня 1653, Регенсбург — 17 грудня 1697, Відень) — австрійська ерцгерцогиня і лотаринзька, королева-консорт, дружина короля Речі Посполитої Михайла Корибута Вишневецького, дочка імператора Священної Римської імперії, володаря Чехії і Угорщини Фердинанда III та Елеонори Гонзага.

Біографія[ред. | ред. код]

Її батько помер, коли їй виповнилося чотири роки. Елеонора Марія разом із сестрою Марією Анною росла у Відні під наглядом матері.

27 лютого 1670 в монастирі Ясна Гора Елеонора Марія вийшла заміж за короля Польщі Михайла Корибута Вишневецького. Шлюб був укладений з політичних мотивів, нареченій було тільки 17 років. Король помер через три роки, а їх єдиний син помер при народженні.

Повернувшись до двору, ерцгерцогиня зустріла там найкращого друга її брата, Карла V герцога Лотаринзького, вимушеного покинути свої землі, окуповані Францією. Різниця в статусі заважала їхнім стосункам, проте через п'ять років відносин вони одружилися з дозволу імператора. Весілля відбулося 6 лютого 1678 у Вінер-Нойштадт. Леопольд I призначив Карла намісником у місті Тироль.

Герцогиня народила шістьох дітей, з яких вижили четверо:

Після смерті чоловіка вона боролася за повернення сина Лотаринзького герцогства. Незадовго до її смерті був підписаний Рейсвейкський мирний договір, за яким Франція поступалася герцогством. Елеонора Марія померла у віці 44 років, переживши мати, сестер і чоловіка. Похована у Капуцинеркірхе.

Нагороди[ред. | ред. код]

Зображення[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в г Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119488930 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  3. а б в г Lundy D. R. The Peerage — 717826 екз.
  4. а б в http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine5.html