Елкесон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Елкесон
Елкесон
Елкесон у футболці «Гуанчжоу Евергранд» (2013)
Особисті дані
Повне ім'я Елкесон де Олівейра Кардозо
Народження 13 липня 1989(1989-07-13) (31 рік)
  Коелью-Нету, Мараньян, Бразилія
Зріст 180 см
Вага 77 кг
Громадянство КНР КНР
Бразилія Бразилія
Позиція атакувальний півзахисник,
нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб КНР «Гуанчжоу Евергранд»
Номер 9
Юнацькі клуби
2001—2009 Бразилія «Віторія»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2009—2011 Бразилія «Віторія» 47 (7)
2011—2012 Бразилія «Ботафого» 65 (19)
2013—2015 КНР «Гуанчжоу Евергранд» 72 (59)
2016—2019 КНР «Шанхай СІПГ» 74 (36)
2019—н.ч. КНР «Гуанчжоу Евергранд» 20 (13)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2019—н.ч. КНР КНР 4 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Елкесон де Олівейра Кардозо, відомий як Елкесон або Ай Кесен (кит. 艾克森 / порт. Elkeson de Oliveira Cardoso; нар. 13 липня 1989, Коелью-Нету, Мараньян, Бразилія) — китайський футболіст бразильського походження, атакувальни півзахисник та нападник клубу «Гуанчжоу Евергранд» Китайської Суперліги та національної збірної Китаю.

Футбольну кар'єру розпочав на позиції атакувального півзахисника у «Віторії», але наприкінці свого перебування в «Ботафого» переведений на позицію нападника.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Віторія[ред. | ред. код]

У 10 річному віці, щоб мати можливість займатися футболом у місцевій футбольній школі, переїхав до Мараби, завдяки вдалій грі в 14-річному віці прийняв пропозицію від «Віторії». Однак його агент підробив документи, щоб зробити футболіста молодшим — справа, яка мала загальнонаціональні наслідки, але байянські менеджери клубу швидко її владнали.

В основних категоріях червоно-чорних він завжди виділявся своєю кмітливістю, силою та дуже потужним ударом, який в підсумку знову привернув увагу скаутів інших клубів. У 2008 році 50% трансферних прав на 17-річного футболіста придбала португальська «Бенфіка». У професіональному футболі дебютував 2009 року в переможному (7:0) поєдинку Ліги Баїяно проти «Посойнша», а першим голом відзначився в переможному (4:1) матчі чемпіонату Бразилії проти «Санту-Андре». До завершення сезону залишався гравцем резерву, але зіграв 12 матчів у національному чемпіонаті.

У 2010 році разом з «Віторією» виграв Лігу Баїяно, а в фінальному матчі турніру відзначився забитим м'ячем. Також вдруге в кар'єрі грав у кубку Бразилії[1]. На 40-й хвилині домашнього поєдинку другого туру чемпіонату Бразилії проти «Фламенгу» відзначився голом зі штрафного удару, завдяки чому допоміг «Віторії» уникнути поразки. У 9-му турі переможного (3:2) поєдинку проти «Сан-Паулу» відзначився черговим голом. У вересні того ж року відзначився ще двома голами: у програному матчі проти «Атлетіку Гоянієнсі» та нічийному (1:1) поєдинку проти «Палмейраса». Ще лише два голи та 8 передач (10-те місце у списку найкращих «асистентів») не допомогли команді уникнути пониження в класі[2].

У сезоні 2011 року почергово був гравцем резерву та основного складу, а 13 березня відзначився першим хет-триком у професіональній кар'єрі, у переможному (3:1) поєдинку проти «Коло Коло». У національному чемпіонаті відзначився 7 голами, але цього виявилося недостатньо для того, щоб виграти чемпіонський титул, оскільки у фіналі турніру «Віторія» поступилася «Байя» (Фейра) (незважаючи на те, що Ай Кесен відзначився голом у першому таймі поєдинку)[3].

«Ботафого»[ред. | ред. код]

25 травня 2011 року, після тривалих переговорів, на фоні інтересу таких клубів, як «Атлетіку Мінейру», «Флуміненсе», «Палмейрас» і «Сантус», «Ботафого» зробив це офіційну пропозицію на суму приблизно 5,1 мільйона реалів, а також запропонував надати свого гравця в оренду, Родріго Манчу[4]. Ай Кесен підписав 4-рирічний контракт з клубом, який набув загальних економічних прав на гравця, раніше розділених між «Віторією» та «Бенфікою»[4].

Після вдалого дебюту проти «Сантуса»[5], період перебування в «Ботафого» розпочався вражаюче, Ай Кесен відзначився трьома голами в перших п'яти матчах, у переможних над «Корітібою» (3:1) та Греміо (2:1), в нічийному (2:2) з «Сеарою»[6], окрім цього відзначився ще й двома гольовими передачами. 10 липня в матчі проти «Байї», надпринципового суперника свого колишнього клубу, Ай Кесен реалізував ще один прекрасний штрафний удар і присвятив його вболівальникам «Віторії»[7]. До кінця першого кола залишився основним гравцем «чорно-білих», відзначився вісьмома голами та чотирьма результативними передачами. Проте в самого Елкесон й команди загалом у другій частині чемпіонату почався спад, через що «Фого» навіть не виборов путівку до кубку Лібертадорес. Проте Ай Кесен став другим найкращим «асистентом» національного чемпіонату.

У 2012 році, із посереднім стартом у Лізі Каріока, атакувальний півзахисник відзначився своїми першими (двома) голами в переможному (5:0) поєдинку проти «Оларії». 23 лютого, у півфіналі Кубка Гуанабари, відзначився голомум у нічийному (1:1) поєдинку проти «Флуміненсе», завдяуи чому була призначена серія післяматчевих пенальті, в якому «Бота» поступився з рахунком 3:4[8]. Ще одним голом у футболці «триколірних» відзначився в нічийному (1:1) поєдинку Кубку Ріо.

2 травня вперше зіа новий клуб у національному кубку, в якому «Ботафого» дійшов до 1/8 фіналу Кубка Бразилії. У першій грі Елкесон відзначився першим голом у нічийному (1:1) поєдинку, не святкуючи взяття воріт з поваги до своєї колишньої команди. Також відзначився голом й у матчі-відповіді, але цього виявилося недостатньо, щоб пройти «червоно-чорних» та вийти до наступного раунду турніру. Два місяці по тому знову відзначився голами, цього разу у чемпіонаті Бразилії, у поєдинках проти «Байї» та «Корінтіанса», які завершилися з рахунком 3:0 та 3:1 відповідно.

З від'їздом Себастьяна Абреу та Германа Еррери Ай Кесена почав грати центральним форвардом, на цій позиції, на якій він раніше не грав. Незважаючи на те, що забивав нерегулярно, він Елкесон найкращим бомбардиром команди та одним із найкращих бомбардирів чемпіонату, провівши до 34-го туру 11 голів у 31 матчі (23 з них — у стартовому складі).

«Гуанчжоу Евергранд»[ред. | ред. код]

24 грудня 2012 року «Гуанчжоу Евергранд» офіційно оголосив, що підписав Елкесона на чотири роки за плату в розмірі 5,7 млн. євро. Спочатку не потрапив у заявку «Гуанчжоу» з 30 гравців на Лігу чемпіонів АФК 2013 року через обмеження на іноземних гравців. 3 березня 2013 року дебютував за нову команду у програному (1:2) поєдинку суперкубку Китаю 2013 проти «Цзянсу Сунін». 8 березня 2013 року відзначився своїми першими двома голами в Китаї у матчі-відкитті Китайської Суперліги проти «Шанхай Шеньсін», в якому опоміг «Гуанчжоу Евергранд» здобути перемогу з рахунком 5:1. У перших 7-ми матчах китайського чемпіонату відзначився 13-ма голами[9]. У липні 2013 року Елкесон потрапив до заявки команди на наступний етап Ліги чемпіонів АФК, замінивши Лукаса Барріоса, який вирішив повернутися до Європи[10].

Він відзначився двадцять чотирма голами за двадцять вісім матчів у Суперлізі, що зробило його найкращим бомбардиром сезону, на вісім більше, ніж Кармело Валенсія, який посів друге місце. Відзначився шістьма голами у шести матчах Ліги чемпіонів АФК, включаючи два голи в двоматчевому фіналі Ліги чемпіонів АФК 2013 проти «Сеула», оскільки Гуанчжоу вперше став чемпіоном змагань. Перемога у фіналі стала першим випадком, коли китайський клуб виграв трофей після 23-річної перерви[11].

1 грудня 2013 року в першому раунді фіналу Кубку Китаю 2013 року проти «Бейцзін Женьхе», був вилучений після удару Ян Хао в обличчя рукою[12]. 5 грудня отримав дискваліфікацію на 4 матчі та був оштрафований дисциплінарною комісією Китайської футбольної асоціації на 20 000 юаней[13].

«Гуанчжоу Евергранд» зрештою програв Гуйчжоу Рене з рахунком 2:3 загалом, не зумівши захистити титул володаря Кубку Бразилії. Елкесон провів усі три матчі за «Гуанчжоу Евергранд» на клубному чемпіонаті світу 2013. 14 грудня 2013 року відзначився першим голом на клубному чемпіонаті світу проти чемпіона Африки «Аль-Аглі» в чвертьфіналі, допомігши команді виграти матч 2:0.

У березні 2015 року, після матчу проти «Чанчунь Ятая», його жорстоко розкритикували за те, що він завадив удару бісіклетою Гао Ліня, намагаючись записати гол на себе, при цьому доторкнувся головою м'ячем на лінії воріт, що зрештою означало, що гол правомірно скасували через офсайд, і команда лише зіграла внічию 1:1[14].

Відзначився голом 21 листопада 2015 року переміг «Шабаб Аль-Аглі» з ОАЕ, щоб виграти другу Лігу чемпіонів АФК за три роки[11].

«Шанхай СІПГ»[ред. | ред. код]

21 січня 2016 року Елкесон перейшов до команди Суперліги «Шанхай СІПГ» з гонораром у розмірі 132 млн. юаней (18,5 млн. євро)[15].

4 квітня 2018 року Елкесон відзначився єдиним голом своєї команди у нічийному (1:1) поєдинку групового етапі Ліги чемпіонів АФК проти «Кавасакі Фронтале»[16]. Цей м'яч став 27-м за команду й вивів бразильця на перше місце у списку бомбардирів[17].

18 вересня 2018 року Елкесон відзначився переможним голом за «Шанхай», оскільки клуб зафіксував першу в історії перемогу в Суперлізі проти свого колишнього клубу «Гуанчжоу Евергранд». Перемога закріпила позицію СІПГ на першому місці у верхній частині таблиці чемпіонату[18]. 7 жовтня Елкесон знову відзначився голом, коли допоміг «Шанхаю» забезпечити перемогу (5:0) над представником нижньої частини турнірної таблиці «Гуйчжоу Хенфен», щоб збільшити свою перевагу над своїм колишнім клубом у верхній частині таблиці до 4 очок лише за місяць до завершення чемпіонату[19]. Ця перемога забезпечила перший титул переможця суперліги Китаю «Шанхай СІПГ» та закінчила період семирічного домінування «Гуанчжоу Евергранд»[20].

Повернення в «Гуанчжоу Евергранд»[ред. | ред. код]

9 липня 2019 року повернувся до свого колишнього клубу «Гуанчжоу Евергранд»[21]. Як повідомляється, Елкесон погодився повернути собі 10 млн. євро (11,2 млн. доларів США) річної заробітної плати проти 6 млн. євро в Шанхаї[21]. На момент переходу обидва клуби мали однакову кількість очок та відставали від лідера «Бейцзін Сінобо Гоань» на два очки. Повернення в «Гуанчжоу» Елкесон відзначився голами в перших двох матчах та хет-триком проти земляків-суперників «Шанхай СІПГ» у своєму третьому матчі 20 липня[22].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Ай Кесен під час свого першого тренування в національній збірній як китайський гравець

У вересні 2011 року Елкесон отримав виклик у збірну Бразилії від Мано Менезеса на другий матч Супекласіко Америки 2011 проти Аргентини[23]. Однак, у вище вказаному матчі за збірну Бразилії так і не дебютував.

У серпні 2019 року, після отримання китайського громадянства шляхом натураліхації, отримав виклик до національної збірної Китаю. Згодом Елкесон став першим гравцем збірної Китаю, який не мав китайського походження.

Після натуралізації як громадянина Китаю його ім'я китайською мовою подається як Ай Кесен (кит. 艾克森)[24]. До цього він використовував китайську транслітерацію свого імені Ай Еркесен ({{lang-zh|埃尔克森}), а в в кантономовних районах, таких як Гуанчжоу та Гонконг, відомий як Нгай Гіт-сан (кит. 艾傑臣).

Гравець дебютував за збірну в азійській кваліфікації чемпіонату світу 2022 року у переможному (5:0) поєдинку проти Мальдів, в яких відзначився двома голами. Ай Кесен став другим натуралізованим гравцем, який захищав кольори збірної Китаю, оскільки англійський півзахисник Ніколас Єннаріс (нині Лі Ке) в червні одягав червону сорочку.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Станом на 27 жовтня 2019
Клуб Рік Національний
чемпіонат
Національний
кубок
Чемпіонат
штату[a]
Південноамериканські
змагання[b]
Інші[c] Загалом
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Віторія»
2009 12 1 1 0 1 1 14 2
2010 34 6 10 1 13 2 2 0 4 0 63 9
2011 1 0 2 0 18 7 0 0 21 7
Загалом 47 7 12 1 32 9 3 1 4 0 98 18
«Ботафого»
2011 34 8 3 0 37 8
2012 31 11 5 2 16 5 2 0 54 18
Загалом 65 19 5 2 16 5 5 0 91 26
Клуб Рік Китайська Суперліга Chinese FA Cup Ліга чемпіонів АФК Інші[d] Загалом
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Гуанчжоу Евергранд» 2013 28 24 3 1 6 6 4 1 41 32
2014 28 28 1 0 10 6 39 34
2015 16 7 11 3 4 0 31 10
Загалом 72 59 4 1 27 15 8 1 111 76
«Шанхай СІПГ» 2016 26 11 1 0 9 4 0 0 36 15
2017 17 11 1 2 12 5 0 0 30 18
2018 16 7 2 0 8 4 0 0 26 11
2019 15 8 1 0 8 2 1 0 25 10
Загалом 74 37 5 2 37 15 1 0 117 54
«Гуанчжоу Евергранд» 2019 13 10 0 0 4 0 0 0 17 10
Усього за кар'єру 269 131 26 6 48 14 76 31 13 1 430 183

У збірній[ред. | ред. код]

По роках[ред. | ред. код]

Китай
Рік Матчі Голи
2019 4 3
Загалом 4 3

По матчах[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — КНР КНР
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
10-09-2019 Атол Каафу Мальдіви Мальдіви 0 – 5 КНР КНР Відбір до ЧС 2022 2 ЖК 20'
10-10-2019 Гуанчжоу КНР КНР 7 – 0 Гуам Гуам Відбір до ЧС 2022 1
15-10-2019 Баколод Філіппіни Філіппіни 0 – 0 КНР КНР Відбір до ЧС 2022 -
14-11-2019 Дубай Сирія Сирія 1 – 1 КНР КНР Відбір до ЧС 2022 -
Усього Матчів 4 Голів 3

Голи в збірній[ред. | ред. код]

Стном на 10 жовтня 2019.

Голи за збірну по датах, стадіонах, кількостях, суперниках, рахунках, результатах та змаганнях
Дата Місце Кількість Суперник Рахунок Результат Змагання
1 10 вересня 2019 Національний футбольний стадіон, Мале, Мальдіви 1 Мальдіви Мальдіви 4–0 5–0 кваліфікація чемпіонату світу 2022
2 5–0
3 10 жовтня 2019 Тяньхе, Гуанчжоу, Гуандун, Китай 2 Гуам Гуам 7–0 7–0

Досягнення[ред. | ред. код]

Клубні[ред. | ред. код]

«Віторія»
«Гуанчжоу Евергранд»
«Шанхай СІПГ»
  • КНР Суперкубок Китаю
    • Cup Winner.png Володар (1): 2019[25]

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Meninos do Brasil: Santos perde do Vitória, mas levanta caneco inédito (порт.)
  2. «Vitória se rende ao nervosismo e amarga ida para Série B» (порт.)
  3. BAHIA DE FEIRA VS. VITÓRIA 2 - 2 (англ.)
  4. а б Botafogo anuncia acerto com Elkeson (порт.)
  5. Estreante no Botafogo, Elkeson afirma: "tenho que melhorar muito" (порт.)
  6. CEARÁ E BOTAFOGO EMPATAM NO BOM DUELO EM PRETO E BRANCO: 2 A 2 (порт.)
  7. Elkeson dedica seu gol à torcida do Vitória, mas lamenta empate na Bahia (порт.)
  8. Botafogo 1:1 Fluminense (порт.)
  9. Former Botafogo star Elkeson happy with life in China (англ.)
  10. 恒大火速为郑龙补报亚冠资格 埃尔克森替巴里奥斯 (кит.)
  11. а б в г Chinese champions Guangzhou sell top scorer to rivals ‘for national glory'. The Guardian. Процитовано 21 July 2019. 
  12. 埃神又昏了头!愤怒报复染红下场 不是第一次了 (кит.)
  13. 埃尔克森被追加停赛. Архів оригіналу за 26 December 2013. Процитовано 25 December 2013. 
  14. Video: Footballer shows how to ruin a team-mate’s goal in China (англ.)
  15. Time de Conca na China anuncia a contratação do brasileiro Elkeson. Globo Esporte (Portuguese). Процитовано 21 January 2016. 
  16. Shanghai SIPG FC (CHN) 1–1 Kawasaki Frontale (JPN). AFC. 4 April 2018. Процитовано 7 November 2018. 
  17. Five all-time leading goalscorers in AFC Champions League. Fox Sports. 23 October 2018. Процитовано 7 November 2018. 
  18. Chinese Super League title race takes another twist as Wu Lei and Elkeson help Shanghai SIPG hold on to beat Guangzhou Evergrande. South China Morning Post. 19 September 2018. Процитовано 6 November 2018. 
  19. Shanghai SIPG 2–1 Beijing Renhe. ESPN. 7 November 2018. Процитовано 7 November 2018. 
  20. Shanghai SIPG win Chinese Super League to end Guangzhou Evergrande dominance. ESPNFC. 7 November 2018. Процитовано 7 November 2018. 
  21. а б в г д Elkeson joining Guangzhou Evergrande from Shanghai SIPG ahead of naturalisation to play for China. SCMP. Процитовано 21 July 2019. 
  22. Guangzhou R&F F.C. 0 : 5 Guangzhou Evergrande. Who Scored. Процитовано 21 July 2019. 
  23. Os convocados para o Superclássico Архівовано 24 September 2011 у Wayback Machine. cbf.com.br (порт.)
  24. 国足公布26人集训名单:归化球员艾克森和李可入选. news.sina.com.cn (Chinese). 中国新闻网. Процитовано 31 August 2019. 
  25. 新王诞生!上港队史首夺超级杯 历史第9支冠军队伍. Sina Sports (zh). 23 February 2019. Процитовано 25 February 2019. 
  26. John Greco (11 November 2014). Four Wanderers in ACL Dream Team. Football Federation Australia. Процитовано 12 June 2016. 
  27. Team of the Year 2014. sports.sohu.com. Процитовано 16 May 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]