Елмет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Elmet
Елмет
Регед Flag
460 – 616 королівство Нортумбрія Flag
Розташування Елфед
Столиця Лідс
Мови кумбрійська
Форма правління монархія
король
 - 460-495 Масгвід Кульгавий
Історія
 - Засноване 460
 - Підкорено Дейрою 616
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Елмет

Елмет — кельтська держава на території сучасного графства Йоркшир (Велика Британія), що утворилася у 2-й половині V століття. Тривалий час вела війни проти королівства Дейра. Зрештою підкорено Нортумбрією.

Історія[ред. | ред. код]

Заснування[ред. | ред. код]

Держави бритів зазнавали загальної тенденції розпаду великих володінь. Близько 460 року Гураст, король Регеда, надав своєму синові Масгвіду володіння, де було утворено державу Елмет. Протягом V—VI ст. вела війни з сусідами, а також піктами, що вдералися до цих земель. Також королі Елмета боролися з переселенцями англами.

Боротьба з англами[ред. | ред. код]

У 590 році правителі Елмету приєдналися до спілки королів держав Північної Британії для боротьби проти англів. Під час цієї війни загинув правитель Елмету Гваллог ап Лленног. Для захисту від англів жителі держави вирили кілька оборонних ровів на північ і схід від Баруіка, головної фортеці королівства.

У 616 році король Керетіг зазнав поразки від Едвіна, короля Нортумбрії. Елмет як незалежна держава припинив існування. У наступні роки його територія стала ареною боротьби між Нортумбрієюй, Мерсією і Гвінедом.

Королі[ред. | ред. код]

Географія[ред. | ред. код]

Розташовувалося на території Західного Райдінга в сучасному графстві Йоркширі. З півдня природним кордоном слугувала річкою Шиф, а на сході — річка Уорф. На півночі і сході Елмет межував з англськими королівствами Дейра і Мерсія.

Населення[ред. | ред. код]

Мешканці Елмету являли собою нащадків племен корітан та парізіїв бритських. З утворення держав англів зазнали переслідування та асиміляції. Війна на території Елмету між Нортумбрією, Гвінедом і Мерсією завдало демографічного удару. Небагато вцілілі елмети підтримали Кадваллона, короля Гвінеду, коли той вдерся до Нортумбрії в 633 році. В «Переліку племен», складених Оффой, королем Мерсії, в другій половині VIII століття, згадуються елметци чисельністю 600 осіб. Згодом вони змішалися з англосаксами, але пам'ять про Елмет збереглася в деяких географічних назвах Йоркширу — Барвік-ін-Елмет та Шербурн-ін-Елмет.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Peter Hunter Blair: Roman Britain and Early England, 55 B.C.-A.D. 871. Thomas Nelson and Sons, Edinburgh 1963, ISBN 0-17-711044-9.
  • Ken Dark: Britain and the End of the Roman Empire. Tempus, Stroud 2000, ISBN 0-7524-2532-3.
  • Snyder, Christopher (2003). The Britons. Blackwell Publishing.