Елонгація (астрономія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Елонга́ціяастрономічний термін, що означає кутову відстань між двома світилами.

Найбільш важливі приклади використання елонгації:

  • елонгація між Сонцем і Місяцем (використовується при визначенні фаз Місяця, для вирахування затемнень);
  • елонгація між Сонцем і планетою (використовується при визначенні видимості, яскравості планети);
  • елонгація між зіркою та іншим небесним тілом (для обчислення координат небесного тіла використовуються координати зірок із зоряного каталогу та спостережувані кутові відстані від них до досліджуваного небесного об'єкта).

Термін використовується також для позначення кутової відстані між двома точками небесної сфери.

У разі внутрішніх планет найкращі умови їх видимості настають при їх положенні поблизу максимальних елонгацій: східної (вечірньої) і західної (ранкової). Максимальні елонгації для Меркурія та Венери не перевищують 28 і 47 градусів відповідно.

Обчислення елонгації по сферичним координатам небесних об'єктів[ред.ред. код]

Знаючи сферичні координати (горизонтальні, екваторіальні, екліптичні) яких-небудь двох світил легко можна визначити кутову відстань між ними:

де

Е — елонгація,

H — координата висоти світила: висота над площиною горизонту h, відхилення δ, екліптична широта β,

D — координата напрямку: азимут A, пряме сходження α (RA), екліптична довгота λ.

Для коректного обчислення на комп'ютері величини координат слід перевести в радіанну міру.

Недоліком цієї формули є те, що при малих величинах елонгації необхідна висока точність обчислень.

За цією ж формулою можна визначати кутову відстань між двома земними об'єктами, наприклад, між двома містами, знаючи їх координати — широту та довготу. Але точність формули в цьому випадку менша, оскільки Земля має форму не кулі, а геоїда.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Элонгация (астрономия). Википедия

Посилання[ред.ред. код]