Елуа Альфонс Максим Дуву
| Елуа Альфонс Максим Дуву | |
|---|---|
| Eloi Maxime Alphonse Dovo | |
| Народився |
1958 Мадагаскар |
| Громадянство |
 Мадагаскар |
| Діяльність | Дипломат |
| Посада | Надзвичайний і Повноважний Посол Мадагаскару в Україні. |
Елуа Альфонс Максим Дуву (фр. Eloi Maxime Alphonse Dovo) — мадагаскарський дипломат, Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Мадагаскар в РФ (2003) та в Україні (2004), Болгарії (2004), Білорусі (2005) і в Азербайджані (2006) за сумісництвом. Повноважний Міністр мадагаскарської Республіки другого ступеня[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Викладач французької та англійської мов (1978), диплом з англійської (1978) і з російської (1986) мов, диплом поглибленого вивчення міжнародних відносин (1986), диплом з управління та міжнародного економічного співробітництва (1989).
У 1980 році — викладач англійської та французької мов у коледжах Антананаріву і Амбілубе.
У 1986—1987 рр. — асистент Вищої школи права, економіки та управління в Університеті Антананаріву.
У 1987—1988 рр. — начальник відділу Європи Управління двосторонніх Ввідносин МЗС Мадагаскару.
У 1989 році — начальник відділу Америки і Карибських островів Управління двосторонніх відносин МЗС Мадагаскару.
У 1990—1991 рр. — інспектор при кабінеті Міністра закордонних справ Мадагаскару.
У 1991—1994 рр. — уповноважений представник при кабінеті Міністра закордонних справ Мадагаскару. У 1993 році — член Тимчасового правління ООН в Камбоджі.
У 1994—1997 рр. — уповноважений представник компаній «LABOUFFE», «SOCOREX» і «SORETRANS GASHIP».
У 1997—2003 рр. — директор документації та підтримки міжнародних представництв Мадагаскару в Міністерстві закордонних справ і одночасно непостійний представник при Кабінеті охорони печаток у Міністерстві юстиції Мадагаскару.
16 квітня 2003 року — вручив вірчі грамоти президенту Росії[2].
26 квітня 2004 року — вручив вірчі грамоти Президенту України Леоніду Кучмі[3].
14 вересня 2004 року — вручив вірчі грамоти Президенту Болгарії Георгію Пирванову[4].
29 березня 2005 року — вручив вірчі грамоти Президенту Білорусі Олександру Лукашенку[5].
15 лютого 2006 року — вручив вірчі грамоти Президенту Азербайджану Ільхаму Алієву[6].
З 11 червня 2018 року — міністр закордонних справ Мадагасакару.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Посольство Мадагаскара в РФ. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 4 травня 2017.
- ↑ МИД России | 04/09/2015 | Список руководителей дипломатических и консульских представительств зарубежных государств в России. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 4 травня 2017.
- ↑ Чрезвычайный и Полномочный Посол Республики Мадагаскар в Украине по совместительству Элуа Альфонс Максим Дуву (в центре) вручил сегодня в Мариинском дворце верительные грамоты Главе Украинского государства.[недоступне посилання]
- ↑ LISTE DES MEMBRES DU CORPS DIPLOMATIQUE SOFIA NOVEMBRE, 2013. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 4 травня 2017.
- ↑ Президент Республики Беларусь Александр Лукашенко 29 марта принял верительные грамоты послов Вьетнама, Республики Мадагаскар и Нигерии. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 4 травня 2017.
- ↑ MINISTRY OF FOREIGN AFFAIRS REPUBLIC OF AZERBAIJAN DEPARTMENT OF STATE PROTOCOL (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 серпня 2016. Процитовано 4 травня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Общее собрание Института, посвященное памяти Нельсона Манделы [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Беларусь и Мадагаскар должны наметить направления сотрудничества и создать договорно-правовую базу [Архівовано 20 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Клуб Друзей Мадагаскара [Архівовано 2 травня 2017 у Wayback Machine.]