Ельвірський собор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ельвірський собор
Hosius of Cordoba.jpg
Гозій Корбудський
Статус: місцевий собор
Дата: приблизно 305
Місце: Ельвіра, Бетика, Римська імперія
Головування: Гозій Кордубський, або Фелікс Акциський
Учасники 19 єпископів, 26 пресвітерів, диякони і миряни
Рішення 81 правило

Ельві́рський собо́р (лат. Concilium Eliberritanum; ісп. Concilio de Elvira) — собор Християнської церкви, що пройшов на початку IV століття у місті Ельвіра, Бетика, Римська імперія. Перший відомий християнський собор на території Піренейського півострова, тогочасній Іспанії. Точна дата невідома; ймовірно відбувся між 300324 роками[1]. Місце проведення ототожнюють з сучасною Гранадою, або містечком поблизу неї[1]. Відбувся за участі 19 іспанських єпископів, 26 пресвітерів, кліриків і мирян[1]. Головував на соборі кордубський єпископ Гозій, або акциський єпископ Фелікс. Прийняв 81 правило дисциплінарного характеру, що стосувалися питань відлучення від церкви і причастя, ідолопоклонства і ворожбитства, шлюбу і сексуального життя, відносин християн з юдеями та язичниками тощо[1]. Зокрема, одним із перших в історії Церкви постановив необхідність целібату духовенства (правило 33)[1]; засвідчив існування інституту жіночого чернецтва (правило 13)[1]; заборонив вшанування зображень у храмах (правило 36)[1]. Правила були підписані лише єпископами[1]. Важливе джерело з історії іспанської церкви ранніх віків, коли християни жили в переважаючому язичницькому оточенні[1].

Датування[ред. | ред. код]

Точна дата проведення собору невідома, вважається, що він не міг проходити в період гонінь 305-306 років і відбувся або до них, або після, але не пізніше 316 року (рік смерті одного з учасників собору). Найбільш вірогідною датою собору називають 15 травня 313 року[2].

Постанови[ред. | ред. код]

Учасниками собору були 19 єпископів (переважно південноіспанських), 24 пресвітера, а також диякони і миряни. Головував на соборі Фелікс, єпископ Акцису (сучасний Кадіс). Собор склав 81 правило щодо церковного і морального благочестя. У більшості випадків накладається відлучення або публічне покаяння (за розбій, хабарництво, неправдиве свідчення, клятвопорушення, вбивство, насилля). Пом'якшення допускаються тільки для тяжкохворих і для жінок. З постанов собору можна зробити висновок, що стан моральності в Іспанії був досить невисокий, і навіть у вищих шарах суспільства панувало змішання християнства з язичництвом. Особливо суворі постанови собору щодо морального життя кліриків. Так, єпископів,  пресвітерів і дияконів які вступили у шлюб (тобто порушили целібат, встановлений 18-м правилом собору для всіх кліриків, включаючи іподияконів), пропонується назавжди відлучати від церковного спілкування і навіть на смертному одрі не давати їм прощення.

Також у правилах Ельвірського собору вперше офіційно було вжито термін «анафема».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к Barnes, Arthur. Council of Elvira // The Catholic Encyclopedia. Vol. 5. New York: Robert Appleton Company, 1909.
  2. Эльвирский собор // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Barnes, Arthur. Council of Elvira // The Catholic Encyclopedia. Vol. 5. New York: Robert Appleton Company, 1909.
  • Jean Hardouin, Conciliorum collectio regia maxima i. pp. 247–258.
  • Dale, Alfred W. The Synod of Elvira and Christian Life in the Fourth Century. London, 1882.
  • Laeuchli, Samuel. Power and Sexuality: The Emergence of Canon Law at the Synod of Elvira. Philadelphia: Temple University Press, 1972.
  • Schaff, Philip. History of the Christian Church, vol. II (Ante-Nicene Christianity AD 100–325) Section 55. The Councils of Elvira, Arles, and Ancyra.
  • José F. Ubina. Le concile d'Elvire et l'esprit du paganisme // Dialogues d'histoire ancienne. V. 19. No. 19-1, 1993 pp. 309–318. Available online

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ельвірський собор