Ельжбета Угорська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ельжбета Угорська
Народилася 1236
Померла 24 жовтня 1271
Поховання Seligenthal abbey[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Hungary (13th century).svg Угорщина
Діяльність аристократ
Титул Герцог і герцогиня[d]
Батько Бела IV
Мати Марія Ласкарина
Брати, сестри
У шлюбі з Генріх XIII
Діти Отто III Віттельсбах, Людвіг III і Стефан I
Замок Бурггаусен

Ельжбета або Єлизавета Угорська (угор. Árpád-házi Erzsébet, англ. Elisabeth of Hungary, ісп. Isabel de Hungría, 1236 — 24 жовтня 1271) — донька угорського короля Бели IV і Марії Ласкарини з династії Арпадів, баварська герцогиня, мати короля Угорщини Отто ІІІ Віттельсбаха.

Є нащадком Великих князів Київський Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого. Праправнучка української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого.

Родина[ред. | ред. код]

Сестрами Єлизавети були княжна краківсько-сандомирська св. Кунегунда, княжна галицько-перемишльська, королева Русі Констанція, св. Маргарита Угорська, Анна, дружина бана Мачви і Славонії, княжна великопольська бл. Йолента. Її братами були король Угорщини Стефан V, бан Славонії Бела.

Біографія[ред. | ред. код]

Замок Траузніц. Худ. М. Венінг

Єлизавету видали заміж 1250 року за Генріха ХІІІ Віттельсбаха, герцога Баварії. Після смерті батька, Отто ІІ Віттельсбаха (1255), герцог розділив володіння з братом Людвігом ІІ Суворим, який отримав Пфальц і Вехню Баварію. Генріх ІІІ отримав Нижню Баварію і осів з дружиною у давній резиденції Віттельсбахів — місті Ландсгуті, проживаючи у замках Бурггаузен і Траузніц. Поділ Баварії і Пфальцу викликав невдоволення Отто фон Лонсдорфа, єпископа Пассау через поділ його дієцезії. Він звернувся за захистом до короля Богемії Пшемисла Оттокара ІІ, наступ якого 1257 року братам вдалось відбити спільними зусиллями. У подружжя народилось 10 дітей. Герцогиня Єлизавета померла 1271-го в Ландсгуті у віці 35 років. Похоронена у родовому кляшторі Віттельсбахів Селігентгаль.

Діти[ред. | ред. код]

Монастир Селігентгаль у Ландсгуті. Худ. М. Венінг
  • Агнеса (1254—1315) Черниця монастиря цистеріанців Селігентгаль
  • Агнеса (1255—1260)
  • Агнеса (1256—1260)
  • Єлизавета (1258—1314) Черниця монастиря цистеріанців Селігентгаль
  • Отто ІІІ (1261—1312), герцог Нижньої Баварії з 1290, король Угорщини (1305—1307)
  • Генрих (1261—1280)
  • Софія (1264—1282) видана за графа Поппо VIII фон Геннеберг
  • Катерина (1267—1310) видана за Фрідріха Тута, маркграфа Майсена
  • Людовик ІІІ (1269—1296) герцог Нижньої Баварії з 1290
  • Стефан І (1271—1310) герцог Нижньої Баварії з 1290

Родовід[ред. | ред. код]

Єлізавета веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Мономаховичів та Ярославичів.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Геза II,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
Бела III,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єфросинія Мстиславівна, донька
Великого князя Київського
 
 
 
 
 
 
 
Андрій ІІ,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рено де Шатільйон,
князь Антиохійський
 
 
 
 
 
 
 
Агнеса Антиохійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Констанція,
княгиня Антиохії
 
 
 
 
 
 
 
Бела IV,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бертольд III,
маркграф Істрії
 
 
 
 
 
 
 
Бертольд IV,
герцог Меранський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ядвіга Вітельсьбахська
 
 
 
 
 
 
 
Гертруда Меранська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дедо III,
маркграф Лужицький
 
 
 
 
 
 
 
Агнеса Лужицька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Матильда Генсберг
 
 
 
 
 
 
 
Єлізавета,
принцеса Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мануїл Ласкаріс
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Феодор I Ласкаріс,
імператор Нікейської імперії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Іванна Каратцаїна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Ласкарина
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олексій III Ангел
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Ангеліна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Євфросинія Каматирена
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 


Посилання[ред. | ред. код]