Ельфи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ельф)
Перейти до: навігація, пошук

Е́льфи (однина: чол. ельф, жін. е́льфа)[1] — вигадані істоти з міфології германців, а пізніше герої цілого ряду фентезійних книжок. У германців ці істоти вважалися на вигляд негарними і в своїх вчинках підлими і підступними. Вони любили грабувати хати, красти дітей і просто капостити людям.

Характеристика[ред.ред. код]

У скандинавських міфах ельфи — це людиноподібні істоти з надприродними здібностями, що живуть недалеко від світу людей і люблять ночами водити хороводи навколо дерев.[2]

В літературі[ред.ред. код]

Ельфи з фентезійної літератури до масової культури переніс один з основоположників жанру — Джон Рональд Руел Толкін. Він створив тепер класичний у жанрі фентезі образ ельфа — високий зріст, подовгасті вуха, відмінне володіння луком і довгожительство. Ельфи у його книжках представляли сторону Добра, хоча там були описані і Темні ельфи Аварі, які знайшли альтернативне Світло, і орки, які у своєму минулому також були ельфами.[3] Зараз у фентезі існує чіткий поділ між світлими і темними ельфами, світлі ельфи виступають, як і спочатку, за Добро, темні ж — за Зло. Окрім такого поділу виділяють ще багато за різними ознаками — вищі, лісові, морські, гірські ельфи. Кожен із цих типів по-своєму унікальний і особливий. Наприклад, вищі ельфи більше схильні у фентезі-світах до магії, в той час як лісові надають перевагу луку і стрілам.[4] По-своєрідному ельфів використовують автори технофентезі, вручаючи їм у руки замість луків автомати, замість стріл — магазини патронів.[5]


- Дурниці! - відрізав Карлссон.- Не став би сид вбивати знатну дівчину в її будинку! Чи не ті тоді були часи.
- Який ще сид? - зацікавилася Катя.
- Ельф. Вони себе сидами називають ... Називали, - поправився він, але Катя на його застереження не звернула уваги.
- Сід - це ельф? Перший раз чую, - з сумнівом промовила вона.- Ну припустимо ...
- Про «народ пагорбів» ти теж не чула?
- Ну чому ж! Не така вже я сіра! - обурилася Катя.- І про порожнисті пагорби я читала. І про те, що ельфи туди людей заманювали, а потім випускали - через сто років! Олександр Мазін. Малючка і Карлссон-2 чи Їжа, мовчати


Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]