Ельчин Сафарлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ельчин Сафарлі
азерб. Elçin Səfərli
Народився12 березня 1984(1984-03-12) (40 років)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Країна Азербайджан
Діяльністьписьменник, журналіст
Мова творівросійська
Роки активності2008 — тепер. час
Magnum opus«Солодка сіль Босфора» (2008)

CMNS: Ельчин Сафарлі у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ельчин Сафарлі (азерб. Elçin Səfərli) — сучасний азербайджанський письменник та журналіст. У своїх книгах розповідає про східні традиції, культуру, побут та кохання. Насамперед відомий як автор роману «Солодка сіль Босфору» (2008), в центрі сюжету якого — журналіст із Баку та «місто душі» Стамбул.

Під час російсько-української війни, що розпочалася 24 лютого 2022 року, не засудив російську агресію.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 12 березня 1984 року в Баку, Азербайджан. З дванадцяти років під псевдонімом публікував невеличкі розповіді у молодіжних газетах[яких?]. З шістнадцяти років працював у друкованих ЗМІ[яких?]}, вступив до університету[якого?] на журналістський факультет. Останні декілька років займався тележурналістикою, співпрацював із турецькими телеканалами[якими?]. Сафарлі — професійний журналіст, лауреат цілого ряду молодіжних літературних конкурсів[яких?]. Протягом тривалого часу жив у Стамбулі, тому події його перших романів відбувається саме у Туреччині. 2011 року про Сафарлі зняли короткометражний фільм «Наодинці зі всіма» (рос. «Наедине со всеми»; режисер Сергій Сараханов).[1][2]

Переклади українською

[ред. | ред. код]
  • Ельчін Сафарлі. Про море мені розкажи. — Book Chef, 2017. — 272 с. — ISBN 978-617-7347-89-6.
  • Ельчін Сафарлі. Чекай удома, коли повернуся. — Book Chef, 2018. — 288 с. — ISBN 978-617-7559-12-1.
  • Ельчін Сафарлі. Дім, де жевріє світло. — Book Chef, 2019. — 288 с. — ISBN 978-617-7764-26-6.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • 2008 — «Сладкая соль Босфора» — «Солодка сіль Босфору»;
  • 2008 — «Туда без обратно» — «Туди без повернення»;
  • 2009 — «Я вернусь» — «Я повернусь»;
  • 2010 — «Мне тебя обещали» — «Мені тебе обіцяли»;
  • 2010 — «…Нет воспоминаний без тебя» — «…Нема спогадів без тебе»;
  • 2010 — «Тысяча и две ночи: Наши на Востоке» (збірка оповідань) — «Тисяча і дві ночі»;
    • оповідання «Там, где должна быть» — «Там, де повинна бути»;
    • повість «Запрет на себя» — «Заборона на себе»;
  • 2010 — Оповідання «Угол её круглого дома» у збірці «Контурные карты для взрослых» (укладач Алмат Малатов) — «На розі її круглого будинку» зі збірки «Контурні карти для дорослих»;
  • 2012 — «Легенды Босфора» — «Легенди Босфору»;
  • 2012 — «Если бы ты знал…» — «Якщо б ти знав»;
  • 2013 — «Рецепты счастья» — «Рецепти щастя»;
  • 2012 — «Когда я без тебя» (авторська збірка; у співавторстві з Я. Шакуновою) — «Коли я без тебе»;
  • 2015 — «Я хочу домой» — «Я хочу додому»;
  • 2016 — «Расскажи мне о море» — «Про море мені розкажи»;
  • 2017 — «Когда я вернусь, будь дома» — «Чекай удома, коли повернуся».
  • 2019 — «Дом, в котором горит свет» — «Дім, де жевріє світло»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Наедине со всеми. Эльчин Сафарли в коротком метре. [Архівовано 11 вересня 2017 у Wayback Machine.] 1NEWS.AZ, Баку, 30.11.2011
  2. Наедине со всеми. Эльчин Сафарли в коротком метре — ВИДЕО — Рамблер-Новости. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 16 січня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]