Ель-Пальмар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ель-Пальмар
Доба: Докласичний, класичний періоди
Датування: 300 до н. е.900
Країна: Мексика Мексика
Регіон: Кампече
Археологічна культура: майя
Дата відкриття: 1936
Відкривач: Ерік Томпсон

Ель-Пальмар (ісп. El Palmar) — руїни міста цивілізації майя у штаті Кампече Мексика.

Історія[ред. | ред. код]

Стародавня назва невідома. Поселення утворилося майже 300 року до н. е. У цей період перебувало під впливом Ель-Мірадора. Навколо городища у ранньокласичний період утворилося царство Вакпііт («Шість паланкинів»). Ахави носили титул сак оок, точний зміст якого неясний (варіанти переклади «білодолинний» чи «білоног»). На нього мали право не лише власне царі, але також їхні родичі. На відміну від останніх володар Вакпііта мав також титул Священного ахава та баакаба («головний на землі»).

У IV столітті був частиною «Нового порядку», підкоряючись Теотіуакану. Водночас зберігалася значна внутрішня самостійність. З початку V століття царство Вакпііт поступово здобуло самостійність. Після цього налагодило союзницькі стосунки з Канульським царством. Наприкінці цього ж століття або на початку VII визнало зверхність Кануля. При підтримці суверена вакпіітські ахави зуміли приєднати царство Ібіль (точне місцезнаходження цього царства або області невідомо). Ахави Вакпііта зберігали вірність канульським володарям навіть після поразки канульських військ у 695 році від Мутульського царства.

У VIII столітті відбулося послаблення царської влади та посилення аристократів — ах-к'ухуунів та лакамів. Цей період тривав до початку IX століття. Після занепаду великих держав — Мутуля і Кануля, царство Вакпііт зуміло відновити самостійність. Нове, нетривале піднесення відбулося у 810-820-х роках. Занепад відбувся з 870-х років. Остаточно городище Ель-Пальмар було залишено близько 900 року.

Ахави[ред. | ред. код]

  • К'ахк’-…лах-Чан-Йопаат (550-ті)
  • Ах-Сак-Бохб-Паат
  • Упакаль-К'ініч (710-ті роки)
  • Йунєн-… (720-ті)
  • …-Полав-Чан-Йопаат (820-ті))

Опис[ред. | ред. код]

Розташоване в південно-східній частині штату Кампече (Мексика) в муніципалітеті Калакмул, неподалік від кордону з Гватемалою і Белізом, на відстані 30 км від руїн Ріо-Асуль, 33 км — Ріо-Бек, 50 км — Калакмула.

У межах «Головної групи» розташовуються кілька площ, 2 пірамідальні храми, а також палац і майданчик для гри в м'яч. Одним з ранніх культових будов є «Храм II» (VI ст.).

Крім «Головної групи» існувало ще, щонайменше, 8 архітектурних груп, розташованих в радіусі до 2,5 км від центру. Особливий інтерес являє «Група Гусмана», де виявлено ієрогліфічні сходи, що були зведені Ах-Пач’-Ваалю, лакаму Тішаха. Сходи складаються з 6 ступенів і 109 каменів, а напис на ній, за оцінками фахівців, спочатку включала 164 ієрогліфічних блоки. Український дослідник В. Талах здійснив повний переклад цього напису.

На території були знайдені 44 стели (на сьогодні залишилося 38) і 15 вівтарів, що датуються періодом від 554 до 884 року. До останнього часу вони мало вивчалися епіграфістами, хоча в 1950 році американський вчений Тетяна Проскурякова в своїй праці «Дослідження скульптур майя класичного періоду» привела фотографії і короткий опис деяких стел з Ель-Пальмари. До числа ранньокласичних стел, виходячи зі стилю, відносять стелу 45, на якій, проте, не збереглося чіткої дати. Переважно написи на стелах та вівтарях мають історичний та династичний характер.

Кілька стел на «Великий площі» датують першою половиною VIII століття. Так, стелу 8 було встановлено з нагоди закінчення 10-річчя в день 9.14.10.0.0, 5 Ахав 3 Мак (13 жовтня 721 року). У написі на цьому монументі сказано, що місцевий ахав, ім'я якого не збереглося, відсвяткував настання календарної дати традиційним обрядом розкидання грудочок ароматної смоли.

На «Площі К'авііля», що є частиною «Головної групи» є невеликий фрагмент монумента, позначений як стела 41 (на ньому позначено дату за Довгим рахунком — 30 травня 884 року).

Історія досліджень[ред. | ред. код]

У 1936 році в Ель-Пальмарі протягом декількох тижнів працювала експедиція, яку очолював провідний на той час американський дослідник культури майя Ерік Томпсон. Її зусиллями була зокрема складена перша карта основної групи.

Після експедиції Е. Томпсона довгі роки не велося легальних систематичних розкопок. Археологічний проект Ель-Пальмар стартував лише в грудні 1996 року, його керівником став мексиканський археолог К. Брокманн. Хоча проект планувався як довгостроковий, Брокманн провів в Ель-Пальмарі 3 місяці, після чого припинив польові роботи, залишив городище і більше вже не повертався туди.

З 2007 року розкопками керують К. Цукамото і Х. Камачо, а епіграфістом проекту є мексиканський дослідник О. Еспарса. Найважливішим результатом їх роботи стало значне розширення меж городища.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Tsukamoto K. Politics in Plazas: Classic Maya Ritual Performance at El Palmar, Campeche, Mexico. PhD Dissertation, The University of Arizona, 2014. — P. 82-88, 159—163, 266 (англ.)
  • Tokovinine A. Beans and Glyphs: A Possible IB Logogram in the Classic Maya Script // The PARI Journal. — 2014. — Vol. XIV, No. 4. — P. 10-16 (англ.)
  • Esparza O., Tsukamoto K. Espacios de la escenografia ritual // Los mayas: voces de piedra / Coordinacion Ed. A. Martinez de Velasco y M. Elena Vega. — Mexico: Ambar Diseño, 2011. — P. 396 (ісп.)
  • Stone A., Zender M. Reading Maya Art: A Hieroglyphic Guide to Ancient Maya Painting and Sculpture. — London — New York: Thames and Hudson, 2011. — P. 98-99 (англ.)
  • Grube N. Toponyms, Emblem Glyphs, and the Political Geography of Southern Campeche // Anthropological Notebooks. — 2005. — Vol. 11, No. 1. — P. 91-93 (англ.)