Елізабет Блекберн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Елізабет Елен Блекберн
англ. Elizabeth Helen Blackburn
Елізабет Блекберн в березні 2009 року
Елізабет Блекберн в березні 2009 року
Народилася 26 листопада 1948(1948-11-26)[1][2][…] (74 роки)
Гобарт, Австралія[1]
Країна Австралія Австралія, США США
Діяльність біолог, молекулярний біолог, біохімік, учасник міжнародних форумів, викладачка університету
Alma mater Університет Мельбурна
Кембриджський університет
Галузь Цитогенетика
Заклад Єльський університет
Каліфорнійський університет в Берклі
Університет Каліфорнії в Сан-Франциско
Інститут Солка
Науковий ступінь доктор філософії (1975)
Вчителі Фредерік Сенгер
Відомі учні Керол Грейдер
Членство Національна академія наук США[4], Американська академія мистецтв і наук, Академія наук Австралії, AAAS, Європейська організація молекулярної біології, Національна медична академія СШАd і Лондонське королівське товариство[5]
Відома завдяки: відкрила теломерази
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (2009)
Кавалер ордена Австралії
Особ. сторінка blackburnlab.ucsf.edu

CMNS: Елізабет Блекберн у Вікісховищі

Елізабет Блекберн Елен (англ. Elizabeth Helen Blackburn; нар. 26 листопада 1948, Гобарт, Австралія) — американська науковиця, цитогенетикиня, лауреатка Нобелівської премії з фізіології або медицини за 2009 рік спільно з Керол Грейдер та Джеком Шостаком з формулюванням «за відкриття механізмів захисту хромосом теломерами та ферменту теломерази»[6].

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 26 листопада 1948 року в місті Гобарт, Австралія в сім'ї практикуючих лікарів (Harold і Marcia).

Освіту здобула в Університеті Мельбурна (Австралія): бакалаврат (B.Sc., 1970) і магістратура (M.Sc., 1972), а також у Darwin College, Cambridge.

Докторський ступінь (Ph. D.) здобула 1975 року в Кембриджському університеті, Англія, а в 19751977 роках працювала у галузі молекулярної і клітинної біології в Єльському університеті (Коннектикут, США).

У 1978 році Блекберн влаштувалася на роботу в Каліфорнійський університет в Берклі, Department of Molecular Biology (кафедра молекулярної біології).

У 1985 році Блекберн разом із Керол Грейдер відкрила фермент теломеразу.

У 1990 році перейшла на роботу в Department of Microbiology and Immunology в Каліфорнійському університеті в Сан-Франциско(UCSF), де очолювала цей відділ з 1993 по 1999 роки.

У 2007 році журнал Time Magazine назвав Блекберн серед 100 найвпливовіших людей світу (100 Most Influential People in The World).[7]

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Академії і спілки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #134048385 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  4. http://www.nasonline.org/member-directory/members/64209.html
  5. Fellows Directory
  6. «The 2009 Nobel Prize in Physiology or Medicine - Press Release» (pdf) (англ.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2010. Процитовано 5 жовтня 2009. 
  7. Alice Park. 28804,1595326 _1595329_1616029, 00.html The Time 100: Elizabeth Blackburn. Time Magazine. Процитовано 30 травня 2008. [недоступне посилання з липня 2019]
  8. Blackburn, Greider, Szostak share Nobel: http://blogs.dnalc.org/dnaftb/2009/10/05/blackburn-greider-and-szostak-share-nobel-for-telomeres/ [Архівовано 22 жовтня 2009 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]