Елізабет Мосс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Елізабет Мосс
англ. Elisabeth Moss
Elisabeth Moss at PaleyFest 2014.jpg
Ім'я при народженні англ. Elisabeth Singleton Moss
Народилася 24 липня 1982(1982-07-24)[1][2][3] (37 років)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність кіноакторка, телеакторка, акторка театру
Володіє мовами англійська
Роки активності 1990 — тепер. час
Конфесія Саєнтологія[4]
У шлюбі з Фред Армісен
Нагороди
IMDb nm0005253

Елізабет Синглтон Мосс (англ. Elisabeth Singleton Moss, народ. 24 липня 1982 , Лос-Анджелес , Каліфорнія , США ) — американська актриса театру, кіно і телебачення. Володарка премій «Золотий глобус» (2014 року, 2018) і «Еммі» (2017). Найбільш відома за ролями Зої Бартлет, молодшої дочки президента Джозайя «Джеда» Бартлета, в серіалі «Західне крило» (1999-2006), секретаря Пеггі Олсон в серіалі «Божевільні» (2007-2015) і детектива Робін Гріффін в серіалі «Вершина озера»(2013 2017).

Починаючи з 2017 року, Мосс виконує головну роль в серіалі «Розповідь служниці», знятому за романом канадської письменниці Маргарет Етвуд[5]. За свої роботи на телебаченні Мосс була названа «королевою сучасного телебачення» виданням «Vulture»[6].

Ранні роки[ред. | ред. код]

Елізабет Мосс народилася і виросла в Лос-Анджелесі , Каліфорнія в родині музикантів Рона і Лінди Мосс. У Елізабет є молодший брат[7]. Її сім'я сповідувала саєнтологію[8].

Спочатку Мосс хотіла стати професійною танцівницею[7]. У підлітковому віці вона вирушила в Нью-Йорк , щоб вступити в Школу американського балету. Пізніше вона брала уроки у відомої американської балерини Сьюзанн Фарелл в Центрі виконавських мистецтв імені Джона Кеннеді в Вашингтоні округ Колумбія[9]. Мосс продовжувала займатися танцями і в юності, проте захоплення акторської професією виявилася сильнішою. Елізабет почала акторську кар'єру в ранньому віці, тому їй довелося кинути школу і перейти на домашнє навчання; вона здала всі шкільні іспити в 1999 році у віці шістнадцяти років[10].

Кар'єра[ред. | ред. код]

1990—2004: початок кар'єри[ред. | ред. код]

У 1990 році Елізабет Мосс отримала свою першу роль в міні-серіалі американського телеканалу NBC «Лакі / Шанси»[11] . З 1992 по 1995 роки Мосс з'явилася в семи епізодах серіалу «Застава фехтувальників» в ролі Синтії Паркс[11] . У 1992 році Елізабет озвучила головну героїню мультиплікаційного фільму «Повернення Фрості» на ім'я Холлі ДеКарло, а в 1993 році - героїню мультфільму «Одного разу в лісі» на ім'я Мішель. Також в 1993 році Мосс отримала роль в телефільмі «Циганка», а в 1994 році зіграла молодшу дочку героя Харві Кейтеля у фільмі «Шляхетний аферист». У 1995 році Елізабет з'явилася в римейку фільму 1975 «Втеча на Відьмину гору», знятого «Walt Disney Pictures», і зіграла роль маленької Ешлі Джадд в телевізійному драматичному байопіку «Наомі і Вайнона: Любов може побудувати міст»[11]. У тому ж році Мосс зіграла другорядну роль в детективі «Окрема життя» з Джеймсом Белуші і Ліндою Гамільтон і з'явилася в чорній комедії «Остання вечеря»[12] . У 1996 році Мосс озвучила персонажів мультсеріалу «Фріказоід!»І телевізійного мультиплікаційного фільму« Це весняне тренування, Чарлі Браун».

З 1999 по 2006 роки Елізабет Мосс грала роль Зої Бартлет, дочки героїв Мартіна Шина і Стокард Ченнінг , в драматичному телесеріалі про життя Білого дому «Західне крило»[11] . Персонаж Мосс мав центральне значення в четвертому сезоні шоу. У ретроспективному огляді серіалу, опублікованому в журналі «The Atlantic», зазначалося, що шоураннер «Західного крила» Аарон Соркін «зробив героїню Мосс центральним елементом вибухового фіналу четвертого сезону, в якому стався самий божевільний кліфгенгер з усіх можливих. У цій серії Зої дуже жорстоко обійшлася зі своїм французьким бойфрендом, але акторська гра Мосс завжди змушувала глядачів симпатизувати її героїні і переживати за неї, навіть коли сюжет серіалу вимагав зворотного »[13] .

У 1999 році Елізабет Мосс зіграла пацієнтку психіатричної клініки у фільмі Джеймса Менголда «Перерване життя» з Вайноною Райдер і Анджеліною Джолі в головних ролях[11], а також отримала невелику роль в драмі «Де завгодно, тільки не тут». У тому ж році Мосс зіграла дочку жінки, яка страждає від шопоголізма , у фільмі «Доктор Мамфорд».

У 2003 році Елізабет Мосс отримала роль в гостросюжетному вестерні Рона Ховарда «Останній рейд»[14] . У 2004 році Мосс знялася в драмі «Серце Америки» і ще в трьох фільмах. У тому ж році Елізабет зіграла головну роль у фільмі «Незаймана» , за яку вона була номінована на премію «Незалежний дух» за кращу жіночу роль , але поступилася Шарліз Терон , яка зіграла серійну вбивцю Ейлін Ворнос у фільмі «Монстр».

2005—2014: «Божевільні» та інші ролі[ред. | ред. код]

У 2005-2006 роках Елізабет Мосс з'явилася в п'яти епізодах науково-фантастичного серіалу «Навала»[11] , а в 2007 році знялася в епізоді «Моя улюблена помилка» третього сезону серіалу «Анатомія Грей»[15] і епізоді серіалу «Медіум» з Патрісією Аркетт в головній ролі. У 2007 році вона також отримала роль першого плану в фільмі жахів Мері Ламберт «Горище» і взяла участь в зйомках незалежного фільму «День Зеро».

Мосс на премії Супутник, 2007 рік.

У 2007 році Елізабет Мосс пройшла кастинг на роль секретаря Пеггі Олсон в драматичному серіалі телеканалу AMC «Божевільні». За час зйомок у ньому з 2007 по 2015 роки Мосс п'ять разів номінувалася на премію «Еммі» за кращу жіночу роль у драматичному телесеріалі і один раз на премію «Еммі» за кращу жіночу роль другого плану в драматичному телесеріалі[16][17]. Згадуючи про проходження кастингу в серіал, Мосс розповідала: «Коли я прийшла на прослуховування, все навколо говорили тільки про двох стоять пілотних сценаріях нових телесеріалів; сценарій "Божевільних" був одним з них »[18] .

Паралельно зі зйомками в «Божевільні», Елізабет Мосс в жовтні 2008 року дебютувала на Бродвеї , зігравши роль Карен в п'єсі Девід Мемет «ворушіться», поставленої на честь 20-річчя від дня її прем'єри[19] . У 2009 році Мосс зіграла помічницю героїні Сари Джесіки Паркер в комедії «Подружжя Морган в бігах»[20] , а в 2010 році знялася у фільмі «Втеча з Вегаса» з Джоною Гіллом в головній ролі.

Елізабет Мосс дебютувала на Вест Енді в ролі Марти Доби в п'єсі Ліліан Хеллман «Дитячий час», прем'єра якої відбулася в лондонському «Театрі комедії» 22 січня 2011 року[21] . У 2012 році Мосс зіграла роль Галатеї Дункель в екранізації роману Джека Керуака «В дорозі»[22].

У 2013 році Елізабетт Мосс зіграла головну роль детектива Робін Гріффін в британо-австралійському серіалі «Вершина озера», створеному володаркою премії «Оскар» Джейн Кемпіон[23][24]. За цю роботу Мосс отримала премії «Золотий глобус» 2014 року за кращу жіночу роль у міні-серіалі або телефільмі і «Вибір телевізійних критиків» 2013 року в номінації «Краща жіноча роль у фільмі або міні-серіалі"; також у 2013 році Елізабет Мосс була номінована на премію «Еммі» за кращу жіночу роль у міні-серіалі або фільмі[25], але програла Лорі Лінні за її роль в серіалі «Ця страшна буква" Р "» . У 2014 році Елізабет знялася у фільмі незалежного режисера Алекса Росса Перрі «Послухай, Філіп»[12] .

2015—сьогодення: кіно, телебачення, театр[ред. | ред. код]

В вересні 2014 року було оголошено, що Елізабет Мосс буде грати головну роль в бродвейській постановці «Хроніки з життя Хайді»[26]. Прем'єра п'єси відбулася 19 березня 2015 року[27] . Незважаючи на позитивні відгуки критиків, «Хроніки з життя Хайді» закрилися 3 травня 2015 року через низький попит на квитки[28] . За роль Хайді Холланд Елізабет була номінована на премію «Тоні» 2015 року за кращу жіночу роль у п'єсі[29] , але поступилася Гелен Міррен , яка зіграла Єлизавету II в п'єсі «Аудієнція».

Після завершення серіалу «Божевільні» в 2015 році, Елізабет Мосс знову повернулася до співпраці з незалежним режисером Алексом Россом Перрі і разом з Кетрін Вотерстон і Патріком Фьюджітом отримала одну з головних ролей в його психологічному трилері «Королева Землі»; вона зіграла психічно неврівноважену жінку, яка відправляється в будинок відпочинку в компанії своїх близьких друзів. Також в 2015 році Мосс зіграла другорядну роль в науково-фантастичній драмі «Висотка» з Томом Гіддлстоном і Сієною Міллер в головних ролях[30].

У 2016 році Елізабет Мосс знялася в байопіку про життя боксера Чака Вепнера під назвою «Чак» з Левом Шрайбером в головній ролі[31] . У 2017 році Мосс отримала роль в байопіку «Бісить бути нормальним», що розповідає про життя і роботі шотландського психіатра Рональда Девіда Лейнг[32] , і знялася в ще не вийшов на екрани фільм «Чайка», заснованому на однойменній п'єсі А. П. Чехова .

У 2017 році Елізабет почала грати головну роль дівчини на ім'я Джун в серіалі сервісу Hulu «Розповідь служниці»; за цю роботу вона заслужила визнання критиків[33]. У 2018 році за цю роль вона отримала премію «Золотий глобус» за кращу жіночу роль в телевізійному серіалі - драма . На 70-му Каннському кінофестивалі , що проходив в травні 2017 року, відбулася прем'єра другого, що складається з шести епізодів, сезону серіалу «Вершина озера». У цьому сезоні, дія якого відбувалося в Сіднеї , Елізабет Мосс повернулася до ролі детектива Робін Гріффін[34][35].

Особисте життя[ред. | ред. код]

У жовтні 2008 року Елізабет Мосс познайомилася з актором телешоу «Суботнього вечора в прямому ефірі» Фредом Армісеном[36]; в січні 2009 року вони побралися ; а 25 жовтня 2009 року пара одружилася в Лонг-Айленд-Сіті , районі Нью-Йорка[37] . У червні 2010 року Елізабет і Фред розлучилися , а у вересні того ж року Мосс подала на розлучення[38] , який офіційно набув чинності 13 травня 2011 року[39] .

Мосс продовжує залишатися послідовницею саєнтології[40] , а також називає себе феміністкою[41] .

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2019 ф Королеви криміналу The Kitchen Клер Волш
2019 ф Світло мого життя Light of My Life мама

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #140207554 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Internet Broadway Database — 2000.
  3. Discogs — 2000.
  4. http://www.imdb.com/name/nm0005253/bio?ref_=nm_ov_bio_sm
  5. A Hulu Original: The Handmaid's Tale. Процитовано April 27, 2017. 
  6. Yuan, Jada. Elisabeth Moss Is the Queen of Peak TV. Vulture (en). Процитовано 2017-10-13. 
  7. а б LaPorte, Nicole (March 21, 2012). Mad Men star Elisabeth Moss: 'I've learnt a lot about trusting people'. The Daily Telegraph. 
  8. Shone, Tom (March 12, 2016). ‘I don't take acting that seriously. I'm a Valley girl’: Elisabeth Moss on life after Mad Men. The Guardian. Процитовано October 18, 2016. 
  9. Elisabeth Moss (1982–). Biography Channel. A&E Networks. Процитовано October 18, 2016. 
  10. Elisabeth Moss (1982–). Biography Channel. A&E Networks. 
  11. а б в г д е Elisabeth Moss- Biography. Movies. Yahoo. Архів оригіналу за 2012-07-13. 
  12. а б Elisabeth Moss Filmography. Fandango. Rovi. 
  13. Reid, Joe; David Sims,; Kevin O'Keeffe (September 12, 2014). A Definitive Ranking of Every Character on The West Wing. The Atlantic. 
  14. Keeps, David A. (July 13, 2013). Elisabeth Moss: I don't ever want to feel I've made it. Radio Times. 
  15. My Favorite Mistake. TV.com. 
  16. 2010 Primetime Emmy Nominations. 
  17. «Nominations Released for Prime-Time Emmys» July 14, 2011, The New York Times
  18. Conversations with Elisabeth Moss. SAG-AFTRA Foundation. May 27, 2015. 
  19. Elisabeth Moss Joins 'Speed-The-Plow' Cast 2008/07/22. Broadway World. 
  20. Scheck, Frank. (TV channel)|y «Did You Hear About the Morgans? — Film Review», The Hollywood Reporter, December 15, 2009
  21. Children's Hour. Ambassadortickets. Процитовано February 10, 2011. 
  22. Elisabeth Moss Filmography. Fandango. Rovi. Процитовано October 17, 2016. 
  23. Mad Woman, Bad Girl. New York Post. March 8, 2012. Архів оригіналу за 2013-03-25. 
  24. Sundance Channel. SundanceChannel.com. August 13, 2013. 
  25. Top of the Lake (2013– ) : Awards. IMDb.com. 
  26. Michael Gioia. Elisabeth Moss, Bryce Pinkham, Jason Biggs Set for Broadway Revival of Wendy Wasserstein's The Heidi Chronicles. 
  27. Review: ‘The Heidi Chronicles,’ With Elisabeth Moss, Opens on Broadway. The New York Times. March 19, 2015. 
  28. 'The Heidi Chronicles' with Elisabeth Moss closes early. Crain's New York Business. Associated Press. April 22, 2015. 
  29. Schulte-Hillen, Sophie (June 8, 2015). Getting Ready for the Tonys With Elisabeth Moss. Vogue. 
  30. Barraclough, Leo. Luke Evans, Elisabeth Moss Join Ben Wheatley’s ‘High-Rise’. Variety. 
  31. Hipes, Patrick (October 22, 2015). Elisabeth Moss Joins ‘The Bleeder’s Corner With Schreiber & Watts. deadline.com. 
  32. Current Features - Mad to be Normal. www.gizmofilms.com. Gizmo Films. 
  33. VanDerWerff, Todd (April 27, 2017). Elisabeth Moss on The Handmaid's Tale and what happens when sex becomes a radical political act. Vox. 
  34. Mumford, Gwilym (2017-05-23). Top of the Lake: this singular drama is still gloriously weird. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2019-01-31. 
  35. Mulkerrins, Jane (June 10, 2017). Elisabeth Moss on The Handmaid’s Tale: 'It is a feminist story. The Guardian. 
  36. Barnes, Brooks (June 5, 2009). She’s Nothing Like Peggy, or Is She?. The New York Times. 
  37. Mad Men's Elisabeth Moss Marries SNL's Fred Armisen. People. October 26, 2009. 
  38. Oh, Eunice (September 20, 2010). Elisabeth Moss Files for Divorce from Fred Armisen. People. Процитовано June 10, 2013. 
  39. Elisabeth Moss, Fred Armisen divorce official. MSNBC. May 19, 2011. 
  40. Mad Men's Elisabeth Moss praises Scientology for making her 'better'. Mail Online. 
  41. Elisabeth Moss Explains Why "Taking Ownership of Feminism" Is So Important. August 21, 2015. 

Посилання[ред. | ред. код]