Елізабет Страут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Елізабет Страут
англ. Elizabeth Strout
Elizabeth Strout 2015.jpg
Елізабет Страут на Техаському книжковому фестивалі (2015)
Народилася 6 січня 1956(1956-01-06) (67 років)
Портленд, Мен, США
Громадянство США
Діяльність письменниця
Alma mater Бейтс-коледж, Сіракузський університет
Мова творів американська англійська[1]
Напрямок художня література
Magnum opus «Олівія Кіттеридж»
У шлюбі з Джеймс Тірніd
Нагороди
Сайт: elizabethstrout.com

CMNS: Елізабет Страут у Вікісховищі

Елізабет Страут (англ. Elizabeth Strout; 6 січня 1956, Портленд) — американська письменниця, яка насамперед відома завдяки роману «Олівія Кіттеридж», який 2009 року здобув Пулітцерівську премію.[2]

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 6 січня 1956 року в Портленді, штат Мен, США. Своє дитинство провела у невеличких містечках штату Мен та штату Нью-Гемпшир. Її батько — професор природничих наук (паразитолог, що досліджував тропічних паразитів), а мати — професорка англійської мови, яка викладала письмо в одній із місцевих середніх шкіл.[3][4] Батьки Елізабет виділялися надмірною суворістю та не дозволяли своїм дітям (Елізабет має брата) дивитися телевізор, ходити на вечірки, або побачення тощо.[5] Закінчивши Коледж Бейтс[en], Страут на рік переїхала до Англії, щоб вивчати право в Оксфорді. 1982 року закінчила Правничий коледж при Сірак'юському університеті[en] з дипломом cum laude. Цього ж року журнал «New Letters»[en] опублікував її дебютне оповідання.[4]

Письменницька кар'єра[ред. | ред. код]

1998 року світ побачив дебютний роман письменниці — «Емі та Ізабель»[en]. 2000 року роман потрапив до короткого списку Жіночої літературної премії Бейліз, а також приніс письменниці номінацію на премію Фолкнера за найкращий художній твір[en]. 2001 року світ також побачила однойменна екранізація книги[en] за участі акторки Елізабет Шу.[6]

Її друга книга — «Залишся зі мною»[en] (2006) — отримала позитивну оцінку критиків, але не здобула такої популярності. Справжній же успіх прийшов до письменниці 2008 року, коли вийшов роман «Олівія Кіттеридж», який 2009 року здобув Пулітцерівську премію та італійську премію «Банкарелла». 2014 року світ побачила однойменна екранізація — «Олівія Кіттерідж». Серед найостанніших романів письменниці: «Хлопці Берджесс»[en], «Мене звати Люсі Бартон»[en] та «Все можливо».

Особисте життя[ред. | ред. код]

Від першого шлюбу з Мартіном Фейнманом має дочку Заріну. Вдруге вийшла заміж за колишнього генерального прокурора штату Мен Джеймса Тірні. Нині живе в Нью-Йорку та Брансвіку.[7]

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • Елізабет Страут. Мене звати Люсі Бартон. — К. : КМ-Букс, 2016. — 144 с. — ISBN 978-617-7409-89-1.
  • Елізабет Страут. Мене звати Люсі Бартон. — К. : КМ-Букс, 2017. — 192 с. — ISBN 978-617-7535-38-5.
  • Елізабет Страут. Олівія Кіттеридж. — К. : КМ-Букс, 2016. — 352 с. — ISBN 978-617-7409-48-8.
  • Елізабет Страут. Олівія Кіттеридж. — К. : КМ-Букс, 2017. — 416 с. — ISBN 978-617-7535-33-0.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. «The 2009 Pulitzer Prize Winner in Fiction». Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 24 грудня 2017. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017. 
  4. а б Birnbaum, Robert.Elizabeth Strout. [Архівовано 9 серпня 2017 у Wayback Machine.] The Morning News, August 26, 2008.
  5. The Burgess Boys: A Novel By Elizabeth Strout (Trivia-On-Books). Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017. 
  6. Elizabeth Strout’s Long Homecoming. The New Yorker. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 25 грудня 2017. 
  7. Elizabeth Strout — Biography in Context — Gale/Cengage

Посилання[ред. | ред. код]