Елізабет де Вермандуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герб будинку де Вермандуа

Елізабет (або Ізабелла) де Вермандуа (фр. Isabelle de Vermandois; англ. Elizabeth of Vermandois; ок. 1081 - 13 лютого 1131) - дочка Гуго Великого, графа Вермандуа, і дружина двох англонормандських аристократів Роберта де Бомона і Вільгельма де Варенна. Елізабет де Вермандуа є предком всіх королів Шотландії, починаючи з Малкольма IV, і наступних монархів Великобританії аж дотепер.

Біографія[ред.ред. код]

Елізабет була третьою дочкою Гуго Великого, графа Вермандуа, і Адель, дочки Герберта IV де Вермандуа. По батьківській лінії вона була онукою французького короля Генріха I і Анни Київської, дочки Ярослава Мудрого. По материнській лінії Елізабет вела своє походження від Карла Великого і каролінгських графів Вермандуа.

У 1096 р., ймовірно будучи ще неповнолітньою, Елізабет вийшла заміж за Роберта де Бомона, графа Мелана і сеньйора Бомон-ле-Роже, великого англонормандської аристократа, що мав великі володіння в Нормандії, Англії та Іль-де-Франсі, був радником англійського і французького королів. Різниця у віці між ними становила понад 35 років, що навіть на ті часи було надзвичайно багато. Тим не менше в 1102 р. у них народилася перша дитина, а в 1104 р. - близнюки Галеран і Роберт, майбутні графи де Мелан і Лестер відповідно. Всього у Елізабет і Роберта де Бомона було не менше восьми дітей. Беручи до уваги поважний вік Роберта і його зайнятість при дворі короля Генріха I Боклерка, правою рукою якого він був, сучасники ставили під сумнів батьківство деяких з їхніх дітей, спекулюючи даними про невірність Елізабет де Вермандуа.

Підстави для звинувачення Елізабет в подружній зраді дійсно з'явилися в кінці 1110-х рр.. За свідченням Генріха Хантінгдонського, якийсь граф спокусив Елізабет. Незабаром після того, як це стало відомо, Роберт де Бомон помер «від приниження і печалі» 5 червня 1118 р. Очевидно, спокусником був Вільгельм де Варенн, граф Суррей, син соратника Вільгельма Завойовника і далекий родич англійських королів, з яким Елізабет обвінчалася незабаром після смерті першого чоловіка. Любовний зв'язок Елізабет і Варенн можливо почався значно раніше, близько 1115 р. Відомо, що Варенн тривалий час шукав собі наречену королівської крові (він сватався, зокрема, до Матильди Шотландської і інших дочок Генріха I), а походження Елізабет де Вермандуа повністю задовольняло вимоги Вільгельма. Весілля Вільгельма де Варена і Елізабет відбулося в 1118 р.

Про подальші роки життя Елізабет де Вермандуа практично нічого не відомо. Вона народила своєму другому чоловікові ще п'ятьох дітей і померла в 1131 р.

Діти[ред.ред. код]

Від шлюбу (1096) з Робертом де Бомон , графом де Мелан і 1-м графом Лестер, Елізабет мала наступних дітей:

Від другого шлюбу (1118) з Вільгельмом де Варенн , 2-м графом Суррей, Елізабет мала таких дітей:

Посилання[ред.ред. код]