Еліо ді Рупо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еліо ді Рупо
Elio Di Rupo
Еліо ді Рупо
Еліо ді Рупо
Прапор
Прапор
68-й Прем'єр-міністр Бельгії
6 грудня 2011 — 11 жовтня 2014
Монарх: Альберт II
Філіп I
Попередник: Ів Летерм
Наступник: Шарль Мішель
Прапор
Прапор
Мер Монса
8 жовтня 2000 — 6 грудня 2011
Попередник: Моріс Лафосс
Наступник: Марк Барве
Прапор
Прапор
Міністр-президент Валлонії
6 жовтня 2005 — 30 липня 2007
Попередник: Андре Антуан (в.о.)
Наступник: Руді Демотт
Прапор
Прапор
Міністр-президент Валлонії
15 липня 1999 — 4 квітня 2000
Попередник: Робер Коліньйон
Наступник: Жан-Клод ван Ковенберге
 
Народження: 18 липня 1951(1951-07-18) (73 роки)
Морланвельз, провінція Ено, Бельгія
Національність: італієць
Країна: Бельгія[1]
Релігія: Атеїст
Освіта: Університет Монс-Ено
Партія: Соціалістична партія Валлонії
Автограф:
Нагороди:
Великий хрест ордена Леопольда II
Великий хрест ордена Леопольда II
Кавалер ордена Леопольда I
Кавалер ордена Леопольда I

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Еліо ді Рупо (фр. Elio Di Rupo; нар. 18 липня 1951, Морланвельз, провінція Ено, Бельгія) — бельгійський політик, прем'єр-міністр Бельгії з 6 грудня 2011 року[2] до 11 жовтня 2014, лідер франкофонської Соціалістичної партії, мер Монса у 2000—2011 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у багатодітній родині іммігрантів з Італії; батько помер, коли Еліо був один рік. Ді Рупо закінчив Університет Монс-Ено за спеціальністю «хімія», згодом захистив дисертацію з хімії та працював в університеті за спеціальністю.

Після чергової поразки Соціалістичної партії на виборах 1999 року був обраний її лідером. Того ж року вперше став міністром-президентом Валлонії (займав посаду до 2000 року). З 2000 — мер Монса. У 2005—2007 роках знову був міністром-президентом Валлонії; вийшов у відставку з цього посту після перевиборів лідера партії, незадовго до яких попередній лідер соціалістів закликав його обрати між партійною та адміністративною діяльністю. На парламентських виборах 13 червня 2010 року його партія зайняла друге місце за кількістю голосів і депутатських мандатів. 16 травня 2011 року, після 337 днів перемовин про створення уряду Бельгії, король Альберт II доручив його формування ді Рупо[3]. Очікується, що до нового складу кабінету увійдуть обидві соціалістичні партії країни (франкофонів та фламандців), ліберальний франкофонський Реформаторський рух, партія Відкриті фламандські ліберали і демократи та партія зелених франкофонів Еколо.

Приватне життя

[ред. | ред. код]

З 1996 року не приховує свою гомосексуальність[4]. 6 серпня 2010 року до редакції фламандського телеканалу ВТМ надійшов лист із погрозами в адресу Еліо ді Рупо від ісламістів. В анонімному листі було написано: «У майбутній мусульманській державі, якою є Бельгія, гомосексуал не може бути прем'єр-міністром». Автор листа попередив, що Еліо ді Рупо чекає «неминуча смерть», якщо він не відмовиться від амбіцій стати прем'єр-міністром[5].

Також заявляє про свій атеїзм та приналежність до масонів[6].

Ді Рупо відомий тим, що завжди носить червоний бант-метелик або червоний шарф.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
  2. В Бельгії стає до роботи новий кабінет міністрів. Регнум. 6 грудня 2011 року. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 18 червня 2012.
  3. Король Бельгії доручив сформувати уряд валлонським соціалістам. Lenta.ru. 17.05.2011. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 18 червня 2012.
  4. Le premier «coming out» public d'un homme politique // La Libre, 25.04.2001. (фр.)
  5. Elio Di Rupo met de dood bedreigd. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 18 червня 2012.
  6. Profile: Belgium's Elio Di Rupo [Архівовано 9 грудня 2011 у Wayback Machine.], BBC

Посилання

[ред. | ред. код]