Еліс Режина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еліс Режина
Elis Regina
Зображення
Основна інформація
Дата народження 17 березня 1945(19450317)
Місце народження Порту-Алегрі, Бразилія
Дата смерті 19 січня 1982
Місце смерті Сан-Паулу, Бразилія
Роки активності 19611982
Громадянство Бразилія Бразилія
Професія співачка
Співацький голос мецо-сопрано
Жанр MPB, самба, босанова, джаз
Співпраця Том Жобім, Вінісіус ді Морайс, Шику Буаркі
Нагороди
Commander of the Order of Prince Henry
CMNS: Файли на Вікісховищі

Еліс Режи́на Карва́лью Ко́ста, (порт. Elis Regina Carvalho Costa, 17 березня 1945 — 19 січня 1982), також відома як Еліс Режина (Elis Regina) — популярна бразильська співачка.

Часто згадується критиками, музикантами та коментаторам як найвидатніша бразильська співачка всіх часів.

Життя[ред. | ред. код]

Elis Regina в Teatro da Praia (1969).

Еліс Режина народилася в Порту-Алегрі. Свою співацьку кар'єру почала в 11 років на дитячому радіо шоу O Clube Do Guuri на Rádio Farroupilha. 1959 року вона отримала контракт з Rádio gaúcha і наступного року записала в Ріо-де-Жанейро свою першу платівку Viva Brotolândia і другу Poema de Amor з піснями у популярних на той час музичних стилях.

Свій перший пісенний конкурс Еліс Режина виграла на фестивалі 1965 року з піснею Arrastão Еду Лобу і Вінісіуса ді Морайса. Видана окремим синглом, Arrastão у виконанні Еліс стала найпопулярнішою платівкою з часів Кармен Міранди. Dois na Bossa, записана разом з Жаїром Родрігесом, стала першою бразильською платівкою, якої продано більше мільйона примірників. Трансляція Arrastão на загальнонаціональному радіо і телебаченні також сприяла росту популярності співачки. В історіі бразильскої музики цей запис став початком нового музичного стилю, відомого як MPB (Música popular brasileira або бразильська популярна музика), що відрізняється від босанови та інших попередніх музичних стилів, хоча також базується на самбі.

Наприкінці 1960-х — початку 70-х років разом із Гал Коста, Каетану Велозу і Жілберту Жилем, Еліс Режіна популяризувала рух тропікалія. Її співпраця 1974 року з Томом Жобімом Elis & Tom часто вважається одним з найкращих альбомів босанова всіх часів, а Águas de Março, що входить до цього альбому часто називають найкращою бразильскою піснею всіх часів .[1] Вона також записала пісні Мілтона Насіменту, Жуана Боску, Альдіра Бланка, Шику Буаркі, Гуінго, Бадена Павелла, Каетану Велозу та Ріти Лі. Еліс мала прізвиська «ураган» (порт. furacão) і «перчинка» (порт. pimentinha), що яскраво характеризували її співочий стиль та особистість.

На початку кар'єри Еліс дозволяла собі лише окремі критичні вислови на адресу бразильської диктатури, яка переслідувала і заслала багатьох музикантів її покоління. В інтерв'ю 1969 року в Європі вона казала, що Бразилією керують «горили». Хоча її попередні записи були переважно аполітичними, з середини 70-х років її музика політизується, вона починає вибирати композиції та структурувати живі вистави таким чином, щоб критикувати військовий уряд, капіталізм, расову та сексуальну несправедливість та інші форми нерівності. Тексти пісень, записаних в кінці її кар'єри, висвітлили відверту схильність до соціалізму, а 1980 року вона вступила до робітничої партії.

У віці 36 років Еліс Режина померла від випадкової взаємодії кокаїну та алкоголю. Понад 15000 її друзів, родичів та фанатів, прощалися з нею у Teatro Bandeirantes, Сан-Паулу. Понад 100 тисяч людей стежили за її похороном в Сан-Паулу.

Вибрана дискографія[ред. | ред. код]

  • Viva a Brotôlandia (1961)
  • Poema de Amor (1962)
  • O Bem do Amor (1963)
  • Ellis Regina (1963)
  • Dois na Bossa (1965)
  • O Fino do Fino - Elis & Zimbo Trio (1965)
  • Samba, Eu Canto Assim! (1965)
  • Dois na Bossa nº2 (1966)
  • Elis (1966)
  • Dois Na Bossa nº3 (1967)
  • Elis Especial (1968)
  • Elis, Como e Porqué (1969)
  • Elis Regina in London (1969)
  • Aquarela do Brasil — Еліс Режина і Тутс Тілеманс (1969)
  • Elis no Teatro da Praia com Miele e Bôscoli (1970)
  • Em Pleno Verão (1970)
  • Ela (1971)
  • Elis (1972)
  • Elis (1973)
  • Elis (1974)
  • Elis & Tom (1974)
  • Falso Brilhante (1976)
  • Elis (1977)
  • Vento de Maio (1978)
  • Transversal Do Tempo (1978) (live)
  • Essa Mulher (1979)
  • Elis Especial (1979)
  • Saudade do Brasil (1980)
  • Elis (1980)


Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]