Елі Жозеф Картан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Елі Жозеф Картан
фр. Élie Cartan
Elie-Cartan-1904.png
Народився 9 квітня 1869(1869-04-09)[1][2][…]
Долом'є[4]
Помер 6 травня 1951(1951-05-06)[4][3][…] (82 роки)
Париж, Франція[4]
Поховання Q64493572?
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність математик, викладач університету, фізик
Alma mater Вища нормальна школа (Париж), ліцей Жансон-де-Саї і факультет природничих наук Паризького університетуd
Сфера інтересів Диференціальна геометрія і загальна теорія відносності
Заклад факультет природничих наук Паризького університетуd, Університет Монпельє[6], University of Lyon (1896-1969)d[6], Університет Нансі[7], Паризький університет і Ліонський університет
Науковий керівник Жан Гастон Дарбу[8] і Софус Лі
Відомі учні Paulette Libermannd
Член Лондонське королівське товариство, Французька академія наук, Румунська академія, Національна академія деї Лінчеї, Нідерландська королівська академія наук, Польська академія наук, Норвезька академія наук, Лондонське математичне товариство, Bureau des longitudes, Національна академія наук Італіїd і Національна академія наук США
У шлюбі з Marie-Louise Cartand
Діти Анрі Картан, Jean Cartand, Hélène Cartand і Louis Cartand
Нагороди
командор ордена Почесного легіону

Премія Леконтеd (1930)

премія Понселе (1920)

премія імені М. І. Лобачевського (1937)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d]


CMNS: Елі Жозеф Картан у Вікісховищі

Елі Жозеф Картан (фр. Élie Joseph Cartan, 9 квітня 1869, Доломьє, Ізер, Франція — 6 травня 1951, Париж) — французький математик, член Паризької АН з 1931. Батько математика Анрі Картана.

Закінчив знамениту Вищу нормальну школу. Був учнем Гастона Дарбу та Софуса Лі. Він зробив значний внесок у диференціальну геометрію, (особливо важлива теорія зовнішніх форм), теорію неперервних груп і їх представлень (особливо груп Лі, де він заклав основу алгебраїчної теорії груп Лі і описав подання напівпростору груп Лі) і теорію диференціальних рівнянь.

Також важливі роботи в області математичної фізики. Після того, як А. Ейнштейн створив загальну теорію відносності Елі Картан став займатися єдиною теорією поля. Хоча успіхів у фізиці на цьому шляху йому не вдалося домогтися, його теорія просторів з крученням має важливе значення для теорії торсіонних полів (до сумнівних спекуляцій типу лікування атеросклерозу і раку або підвищення врожайності за допомогою торсіонних полів Картан не має ніякого відношення).

Нагороджений премією Лобачевського в 1937. На честь Елі Картана названий кратер на Місяці та астероїд головного поясу 17917 Картан.

Учні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Картан Э. Ж. Теория групп и геометрия. //? стр.486-506, 1927
  • Картан Э. Ж. Интегральные инварианты. — M.-Л.: Гос.изд-во технико-теоретич. лит-ры, [1922]1940
  • Картан Э. Ж. Пространства аффинной и проективной связности. — Казань: изд-во Казанского ун-та, [1924]1962
  • Картан Э. Ж. Риманова геометрия в ортогональном репере. — М.: изд-во МГУ, [1926-1927]1960
  • Картан Э. Ж. Геометрия римановых пространств. — M.-Л: изд-во НКТП СССР, [1928]1936
  • Картан Э. Ж. Метод подвижного репера, теория непрерывных групп и обобщенные пространства. — M.-Л.: Гос.изд-во технико-теоретич. лит-ры, [1930]1933
  • Картан Э. Ж. Теория конечных непрерывных групп и дифференциальная геометрия изложенная методом подвижного репера. — М.: изд-во МГУ, [1930]1963
  • Картан Э. Ж. Теория спиноров. — М.: изд-во ИЛ, [1938]1947
  • Картан Э. Ж. Внешние дифференциальные системы и их геометрические приложения. — М.: изд-во МГУ, [1926-1927,1945]1962
  • Картан Э. Ж. Геометрия групп Ли и симметрические пространства. — М.: изд-во ИЛ, 1949
  • Картан Э. Ж. Избранные труды. — М.: изд-во МЦНМО, 1998

Посилання[ред. | ред. код]