Емаль (значення)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Емаль може означати:

— 1) Непрозора склоподібна маса, якою покривають металеві та керамічні предмети для оберігання їх від впливу кислот і лугів або для прикрашення;[1] (див.: Скловидна емаль)
— 2) в переносному значенні — гладка, блискуча поверхня чого-небудь, яка нагадує таку масу;[1]
— 3) тверда, блискуча речовина, якою покрита коронка зуба.[1] (див.: Зубна емаль)

Етимологія[ред. | ред. код]

За посередництвом польської і російської мов запозичено із французької; французьке ́email походить від франкського *smalt, спорідненого з давньоверхньонімецьким та середньоверхньонімецьким smalz.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Словник української мови: Том другий (Г-Ж) / Редкол. І. К. Білодід та ін., редактори тому: П. П. Доценко, Л. А. Юрчук — К.:"Наукова думка", 1971 стор.: 475
  2. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с. стор.: 165