Еманаційний метод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Еманаційний метод (рос.эманационный метод, англ. emanation method, нім. Emanationsmethode f) – фізико-хімічний метод вивчення властивостей твердих тіл (що містять радій), оснований на їх здатності виділяти у довкілля ізотопи радіоактивного газу радону (еманації).

Використовують для вивчення напруженого стану масиву гірських порід, перекристалізації, дегідратації, поліморфних перетворень тощо.

Література[ред. | ред. код]