Емансипація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Емансипа́ція (лат. emancipatio) — звільнення від якої-небудь залежності, скасування якихось обмежень, зрівняння у правах.

Емансипація підлітка — оголошення його повністю дієздатним внаслідок рішення опікунського органу та опікуна, або суду після досягнення повноліття.

Про емансипацію жінок читайте у статті Фемінізм

Це слово походить від латинського дієслова emancipare — звільняти дитину від батьківської влади або, в ширшому значенні, відмовлятися від яких-небудь повноважень або права власності, до того ж формально ці повноваження і права не зникали, а передавалися іншій особі, і той, хто «емансипується» таким чином знаходив не свободу, а нового володаря. Подібна дія — відмова від своїх повноважень і передавання їх іншій особі — було юридичним актом, зафіксованим ще в законах Дванадцяти Таблиць. Потім, в кінці XIX — початку ХХ століть під дитячою емансипацією стали розуміти звільнення дітей бідноти від надважкої — нарівні з дорослими — праці.

Література[ред.ред. код]

  • В. Дем'яненко. Емансипація // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.241 ISBN 978-966-611-818-2