Емансипація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Емансипа́ція (лат. emancipatio) — звільнення від якої-небудь залежності, скасування якихось обмежень, зрівняння у правах.

Це слово походить від латинського дієслова emancipare — звільняти дитину від батьківської влади або, в ширшому значенні, відмовлятися від яких-небудь повноважень або права власності, до того ж формально ці повноваження і права не зникали, а передавалися іншій особі, і той, хто «емансипується» таким чином знаходив не свободу, а нового володаря. Подібна дія — відмова від своїх повноважень і передавання їх іншій особі — було юридичним актом, зафіксованим ще в законах Дванадцяти Таблиць. Потім, в кінці XIX — початку ХХ століть під дитячою емансипацією стали розуміти звільнення дітей бідноти від надважкої — нарівні з дорослими — праці.

В широкому значенні — це будь-які зусилля, спрямовані на забезпечення економічних та соціальних прав, політичних прав або рівності, часто для конкретно незахищених груп або, загалом, при обговоренні таких питань. Емансипація випливає з латинського вислову æx manus capere ("відривати від руки").

Види емансипацій[ред. | ред. код]

Емансипація жінок — це надання жінкам рівноправності в суспільному, трудовому та сімейному житті. Рівноправність припускає право жінок на освіту, право обирати і бути обраною до державних органів влади, право на працю і рівну зарплату.

Більше про емансипацію жінок читайте у статті Фемінізм

Емансипація чоловіків — є процес остаточного звільнення чоловіків від надлишкового обсягу загальних обов'язків (через відсутність надлишкового обсягу загальних прав), тобто процес досягнення, завершення боротьби за остаточне рівність статей, а також надання чоловікам рівних з жінками прав на споконвічно жіночих територіях, наприклад, в відношенні виховання дітей чи догляду та опіки над ними.

Емансипація підлітків — оголошення їх повністю дієздатними внаслідок рішення опікунського органу та опікуна, або суду після досягнення повноліття. Оголошення підлітків повністю дієздатними має місце також при вступі неповнолітніх в шлюб, при цьому при розірванні шлюбу повна дієздатність зберігається. Однак при визнанні шлюбу недійсним суд може прийняти рішення про втрату неповнолітніми повної дієздатності з моменту, що визначається судом. Вступ до шлюбу не є підставою для того, щоб вважати особу емансипованою.

Література[ред. | ред. код]

  • В. Дем'яненко. Емансипація // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.241 ISBN 978-966-611-818-2
  • В.Заблоцький. Емансипація // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Посилання[ред. | ред. код]