Емануель Інсуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Емануель Інсуа
Особисті дані
Народження 10 квітня 1991(1991-04-10) (33 роки)
  Буенос-Айрес, Аргентина
Зріст 176 см
Вага 76 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Аргентина «Велес Сарсфілд»
Номер 3
Юнацькі клуби
Аргентина «Бока Хуніорс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012–2015 Аргентина «Бока Хуніорс» 38 (2)
2012–2013   Аргентина «Годой-Крус» 33 (1)
2015 Іспанія «Гранада» 12 (0)
2015–2017 Італія «Удінезе» 0 (0)
2016   Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз» 15 (2)
2016–2017   Аргентина «Расінг» (Авельянеда) 20 (1)
2017–2020 Греція «Панатінаїкос» 60 (4)
2020–2022 Греція АЕК 13 (0)
2021   Аргентина «Альдосіві» 27 (0)
2022– Аргентина «Велес Сарсфілд» 10 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 14 травня 2022.

Емануель Інсуа (ісп. Emanuel Insúa, нар. 10 квітня 1991, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, захисник клубу «Велес Сарсфілд».

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 10 квітня 1991 року в місті Буенос-Айрес. Вихованець футбольної школи клубу «Бока Хуніорс». Зіграв свій дебютний матч за першу команду 25 квітня 2012 року, вийшовши на заміну наприкінці виїзної нічиї (1:1) проти «Олімпо» у Кубку Аргентини[1]. 20 травня Інсуа зіграв свій дебютний матч у аргентинській Прімері, перемігши на виїзді «Расінг» (Авельянеда)[2].

У липні 2012 року він був відданий в оренду команді «Годой-Крус», за яку зіграв у 33 матчах чемпіонату і 19 серпня забив свій перший гол за новий клуб, відзначившись у воротах клубу «Атлетіко Рафаела» (2:0)[3].

Інсуа повернувся в «Боку» в червні 2013 року і став частіше з'явився в основному складі. Провівши в цілому 37 матчів і 2 забивши голи в чемпіонаті, а також зіграв 3 матчі в Копа Судамерикана.

У січні 2015 року перейшов до іспанської «Гранади», сума трансферу склала 2,5 мільйона євро[4]. Дебютував за новий клуб 25 січня у матчі Ла Ліги, відігравши усі 90 хвилин проти «Депортіво» (2:2)[5]. Загалом до кінця сезону зіграв у 12 іграх за клуб, після чого у серпні перейшов до складу іншого клубу, що належав Джампаоло Поццо, «Удінезе». Втім за фріульців Інсуа до кінця року зіграв лише один раз, 2 грудня 2015 року проти «Аталанти» (3:1) у Кубку Італії.

У січні 2016 року він повернувся в Аргентину, перейшовши на правах оренди в «Ньюеллс Олд Бойз», за який до кінця сезону провів 15 ігор і 2 забив голи, після чого у сезоні 2016/17 грав в оренді за інший місцевий клуб «Расінг» (Авельянеда), відігравши 14 матчів і забивши один гол.

23 серпня 2017 року підписав трирічний контракт з грецьким «Панатінаїкосом»[6], де спочатку був дублером Нікласа Гульта, а після того як на початку 2018 року швед покинув команду Інсуа став основним лівим захисником «зелених». Загалом Інсуа відіграв за клуб з Афін три сезони своєї ігрової кар'єри, зігравши у 60 іграх Суперліги.

13 серпня 2020 року Інсуа підписав трирічний контракт з АЕКом[7]. Станом на 6 жовтня 2020 року відіграв за афінський клуб 1 матч в національному чемпіонаті.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Старший брат Емануеля, Еміліано Інсуа, також став футболістом і грав у складі збірної Аргентини[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Boca eliminó a Olimpo en maratónica definición por penales [Boca knocked out Olimpo in the marathonic penalty shootout] (ісп.). ESPN Deportes. 25 квітня 2012. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015.
  2. Con un golazo de Viatri, Boca superó a Racing en Avellaneda [With a scorcher from Viatri, Boca overcame Racing in Avellaneda] (ісп.). ESPN Deportes. 20 травня 2012. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015.
  3. Godoy Cruz le ganó 2–0 a Rafaela y llegó a la punta [Godoy Cruz defeated Rafaela by 2–0 and arrived at the top] (ісп.). ESPN Deportes. 19 серпня 2012. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015.
  4. Emanuel Insúa, rojiblanco hasta 2019 [Emanuel Insúa, rojiblanco until 2019] (ісп.). Granada's official website. 20 січня 2015. Архів оригіналу за 22 January 2015. Процитовано 22 січня 2015.
  5. Ibanez snatches late Granada point. ESPN FC. 25 січня 2015. Архів оригіналу за 30 січня 2015. Процитовано 26 січня 2015.
  6. Συμφωνία με τον Εμάνουελ Ινσούα. www.pao.gr. 23 серпня 2017. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 20 жовтня 2020.
  7. Emanuel Insua signed for AEK FC!. aekfc.gr. Online. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
  8. Emiliano beat Emanuel. Marca.com. 14 Μαρτίου 2015. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 19 Μαρτίου 2015.

Посилання[ред. | ред. код]